Справа № 420/27093/24
02 грудня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабко О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Військової академії (м.Одеса) до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,
встановив:
Військова академія (м.Одеса) (далі - позивач) звернулася з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової академії (м.Одеса) витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 1373157,19 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 26.08.2020 р. між МО України в особі начальника Військової академії та курсантом ОСОБА_1 укладено контракт на час навчання до присвоєння військового звання "лейтенант", згідно якого відповідач взяв на себе зобов'язання мати позитивні результати навчання, наполегливо оволодівати знаннями, необхідними для майбутньої військової служби на посаді офіцера; сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів, свої службові обов'язки, добре володіти довіреною військовою технікою (озброєнням), уміло керувати особовим складом; продовжувати подальше проходження військової служби на посадах офіцерського складу протягом не менше п'яти років після закінчення навчання; відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), для проходження військової служби на посадах офіцерського складу в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". У відповідності до пункту 3 контракту ОСОБА_1 зобов'язується відшкодувати Військовій академії (м.Одеса) витрати, пов'язані з утриманням у військовому вищому навчальному закладі, з моменту пред'явлення письмової вимоги Військовою академією (м.Одеса) та у будь-якому разі не пізніше 1 (одного) року з моменту розірвання даного контракту. Наказом від 18.01.2024 р. № 45 призначено службове розслідування щодо неповернення із зимової канікулярної відпустки ОСОБА_1 . Відповідно до наказу від 03.02.2024 р. № 87, в діях курсанта 4 навчального курсу факультету підготовки спеціалістів забезпечення та експлуатації військової техніки Військової академії (м.Одеса) старшого солдата ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України. Наказом начальника Військової академії від 20.06.2024 р. № 33-РС згідно рапорту та протоколу вченої ради від 29.02.2024 р. № 6, відповідача відраховано з числа курсантів "за недисциплінованість" та розірвано контракт "через службову невідповідність". Згідно довідки-розрахунку від 20.06.2024 р. № 1/55/1135 загальний розмір витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_1 у Військовій академії (м.Одеса), становить 1373157,19 грн. 19.08.2024 р. на адресу відповідача направлено вимогу-пропозицію від 01.08.2024 р. вих. 26/1/666, витяг з наказу від 20.06.2024 р. № 33-РС та копію довідки-розрахунку від 20.06.2024 р. № 1/55/1135, які відповідач відмовився від отримання. Оскільки ОСОБА_1 вказану суму не відшкодовано, у позивача виникло право на звернення до суду про стягнення цих витрат.
Ухвалою від 02.09.2024 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.
Вказану ухвалу направлено відповідачу на адресу його місця проживання рекомендованим листом, який повернувся до суду з відміткою "адресат відсутній".
Відповідно до ч.11 ст.126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно п.4 ч.6 ст.251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Станом на 02.12.2024 р. відповідач відзив на позовну заяву не надала.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки від сторін не надходило клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що наказом начальника Військової академії від 26.08.2020 р. № 350 ОСОБА_1 зараховано з 26.08.2020 р. курсантом першого курсу Військової академії денної форми навчання, а наказом начальника Військової академії від 11.09.2020 р. № 189 - зараховано до списків особового складу Військової академії, поставлено на всі види забезпечення за курсантськими нормами, встановлено тарифний розряд 5 та оклад по займаній посаді у розмірі 2730 грн. з 11.09.2020 р.
26.08.2020 р. між Міністерством оборони України в особі начальника Військової академії та курсантом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, згідно якого відповідач взяв на себе зобов'язання: проходити військову службу (навчання) у Військовій академії (м.Одеса) протягом строку Контракту відповідно до вимог, визначених законодавством, що регулюють порядок проходження військової служби, та цим Контрактом; мати позитивні результати навчання, наполегливо оволодівати знаннями, необхідними для майбутньої військової служби на посаді офіцера; сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів, свої службові обов'язки, добре володіти довіреною військовою технікою (озброєнням), уміло керувати особовим складом; продовжувати подальше проходження військової служби на посадах офіцерського складу протягом не менше п'яти років після закінчення навчання; відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), для проходження військової служби на посадах офіцерського складу в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Приписами п.3 контракту визначено, що у випадках, передбачених частиною десятою статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", курсант зобов'язується відшкодувати Військовій академії (м.Одеса) витрати, пов'язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, з моменту пред'явлення письмової вимоги Військовою академією (м.Одеса) та у будь-якому разі не пізніше 1 (одного) року з моменту розірвання даного контракту.
Відповідно до наказу начальника Військової академії від 18.01.2024 р. № 45 призначено службове розслідування щодо неповернення із зимової канікулярної відпустки ОСОБА_1 .
Згідно витягу з наказу начальника Військової академії (з основної діяльності) від 03.02.2024 р. № 87 в діях курсанта 4 навчального курсу факультету підготовки спеціалістів забезпечення та експлуатації військової техніки Військової академії (м.Одеса) старшого солдата ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Наказом начальника Військової академії (по особовому складу) від 20.06.2024 р. № 33-РС згідно рапорту та протоколу вченої ради від 29.02.2024 р. № 6 старшого солдата ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів "за недисциплінованість" та з відповідачем розірвано контракт через "службову невідповідність" згідно ч.11 ст.25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
20.06.2024 р. Військовою академією (м.Одеса) складено довідку-розрахунок витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Військовій академії (м.Одеса), розмір фактичних витрат згідно якої склав 1373157,196 грн., серед яких: грошове забезпечення - 1302628,87 грн.; продовольче забезпечення - 38328,12 грн.; речове забезпечення - 18489,18 грн.; медичне забезпечення - 0 грн.; спожиті комунальні послуги та енергономії - 13711,02 грн.; оплата транспортних послуг - 0 грн.
19.08.2024 р. Військовою академією (м.Одеса) направлено відповідачу вимогу-претензію від 01.08.2024 р. № 26/1/666 про сплату витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 1373157,19 грн., з довідкою-розрахунком від 20.06.2024 р. № 1/55/1135 та витягом з наказу начальника Військової академії (м.Одеса) від 20.06.2024 р. № 33-РС, які відповідно до поштового трекінгу № 0504035335801 адресат відмовився отримувати.
Станом на день звернення позивача до суду із даним позовом відповідачем у добровільному порядку відшкодування не здійснено.
Оскільки відповідач у добровільному порядку відмовився відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, Військова академія (м.Одеса) звернулась до суду з позовною заявою про стягнення суми витрат у судовому порядку.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 р. № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно ч.2 ст.25 Закону № 2232-XII порядок проведення підготовки громадян України для проходження військової служби на посадах осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу встановлюється Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, спільно з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Частиною 10 статті 25 Закону № 2232-XII передбачений обов'язок громадян, яких відраховано з військових навчальних закладів Збройних Сил України через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, відшкодувати витрати, пов'язані з їх утриманням відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Так, визначено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності), в інших випадках, передбачених законом, та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "з", "и" пункту 1, підпунктів "д", "е", "ж", "з" пункту 2 та підпункту "в" пункту 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, відповідно до порядку та умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Відповідно до п.3 контракту від 26.08.2020 р. відповідач зобов'язався відшкодувати Військовій академії (м.Одеса) витрати, пов'язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, з моменту пред'явлення письмової вимоги Військовою академією (м.Одеса) та у будь-якому разі не пізніше 1 (одного) року з моменту розірвання даного контракту.
З матеріалів справи вбачається, що з ОСОБА_1 за наказом начальника Військової академії (м.Одеса) від 20.06.2024 р. № 33-РС розірвано контракт "через службову невідповідність" згідно ч.11 ст.25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.047.2006 р. № 964 (далі - Порядок № 964).
Цей Порядок затверджений відповідно до статті 25 Закону № 2232-XII та визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (далі - заклади вищої освіти) відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону № 2232-XII , витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти (далі - витрати).
Витрати відшкодовуються Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управлінню державної охорони, СБУ та Службі зовнішньої розвідки (п.2 Порядку № 964).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Управлінням державної охорони, СБУ та Службою зовнішньої розвідки.
За приписами пункту 4 Порядку № 964 передбачено, що розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
На виконання пункту 3 Порядку № 964, спільним наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 р. № 419/831/240/605/537/219/534 затверджено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.07.2007 р. за № 863/14130), яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання (далі - Порядок розрахунку витрат).
Відповідно до п.2.3 цього Порядку розрахунку витрат у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу вищого навчального закладу. Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу вищого навчального закладу.
Згідно довідки-розрахунку витрат на утримання у Військовій академії (м.Одеса) від 20.06.2024 р. № 1/55/1135 фактичні витрати, пов'язані з утриманням ОСОБА_1 , складають 1373157,19 грн., зокрема: грошове забезпечення - 1302628,87 грн.; речове забезпечення - 18489,18 грн.; продовольче забезпечення - 38328,12 грн.; спожиті комунальні послуги та енергоносії - 13711,02 грн.
Відповідно до п.7 Порядку № 964 у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Судом встановлено, що відповідач 19.08.2024 р. направив відповідачу вимогу-претензію від 01.08.2024 р. № 26/1/666 про добровільне відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі у розмірі 1373157,19 грн., яку згідно трекінгу 0504035335801 адресат відмовився отримувати.
За наявними у справі матеріалами відповідачем не відшкодовано витрати, пов'язані з утриманням його у навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, заборгованість на суму 1373157,19 грн. не сплачена, доказів сплати до суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач, з яким розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти через "службову невідповідність" згідно ч.11 ст.25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі у розмірі 1373157,19 грн., які ОСОБА_1 не відшкодовував в добровільному порядку, а тому позовні вимоги Військової академії (м.Одеса) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивач належними та допустимими доказами довів правомірність своїх вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги військової академії (м.Одеса) підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки під час розгляду цієї справи позивач витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не поніс, підстави для стягнення судових витрат з відповідача відсутні.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 262 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву Військової академії (м.Одеса) (65009, м.Одеса, вул.Фонтанська дорога, буд.10, код ЄДРПОУ 24983020) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про визнання відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Військової академії (м.Одеса) (65009, м.Одеса, вул.Фонтанська дорога, буд.10, код ЄДРПОУ 24983020) витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі в сумі 1373157 (один мільйон триста сімдесят три тисячі сто п'ятдесят сім) грн. 19 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко