Справа № 420/17388/24
02 грудня 2024 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, -
До Одеського окружного адміністративного суду 04.06.2024 надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд:
визнати протиправним, скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме рішення № 10549338/41773476 від 13.02.2024 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 02.01.2024 року та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 02.01.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
визнати протиправним, скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме рішення № 10549336/41773476 від 13.02.2024 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 03.01.2024 року та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 2 від 03.01.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
визнати протиправним, скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме рішення № 10549337/41773476 від 13.02.2024 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 04.01.2024 року та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 3 від 04.01.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
визнати протиправним, скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме рішення № 10549339/41773476 від 13.02.2024 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 05.01.2024 року та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 4 від 05.01.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
визнати протиправним, скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме рішення № 10549335/41773476 від 13.02.2024 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 8 від 12.01.2024 року та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 8 від 12.01.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
визнати протиправним, скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме рішення № 10549331/41773476 від 13.02.2024 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 9 від 16.01.2024 року та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 9 від 16.01.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
визнати протиправним, скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме рішення № 10549330/41773476 від 13.02.2024 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 10 від 16.01.2024 року та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 10 від 16.01.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Ухвалою судді від 11.06.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження по справі.
24.06.2024 року за вх.№ЕС/25818/24 від представника відповідачів до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що Головне управління ДПС в Одеській області та Державна податкова служба України не погоджуються з доводами позивача.
Разом із відзивом до суду надійшло клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області, в якому відповідач просить суд розгляд справи № 420/17388/24 здійснювати за правилами загального позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання, виходячи з такого.
Так, згідно із частинами першою та третьою статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 4 статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Суд встановив, що спір в цій справі не відноситься до вказаного переліку справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019р. у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею у заявах по суті справи, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Суд звертає увагу, що у своїй заяві та в контексті критеріїв, визначених у ч.3 ст. 257 КАС України, представник Головного управління ДПС в Одеській області не деталізує тих обставин, фактів, відносин чи наявних матеріалів, які, на його думку, окремо або у сукупності зумовлюють необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області про розгляд справи №420/17388/24 в порядку загального позовного провадження є необґрунтованим, недоведеним та не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями ст.ст.248, 256, 260, 262 КАС України, суд
Клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області про розгляд справи №420/17388/24 порядку загального позовного провадження - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Вовченко