Справа № 420/26022/24
12 листопада 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМ'ЯКОВОЇ, при секретарі Наталії ПЕРЕБИЙНІС
за участю представника позивача Анни НЕРУШ,
представника відповідача Олексія ПОХИЛИ (був в засіданні 24.10.2024),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Наталі ЗАЯЦЬ, ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до військової частини НОМЕР_1 , в якій позивачі просять:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 19.02.2024 року № 21 "Про результати спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком у військовій частині НОМЕР_1 ";
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести повторне спеціальне розслідування нещасного випадку (смерті), що стався 12.12.2023 із старшиною 1 статті, командиром морського катеру команди транспортних засобів військової частини НОМЕР_1 ;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 витрати позивачів на професійну правничу допомогу.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивачі є батьками ОСОБА_4 , який загинув під час пожежі, що відбулася 12.12.2023 за місцем розосередження військової частини НОМЕР_1 - гуртожитку Одеського національного медичного університету за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачі не погоджуються з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 19.02.2024 року №21 "Про результати спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком у військовій частині НОМЕР_1 ", вважають викладені у наказі висновки безпідставними та необгрунтованими, а проведене спеціальне розслідування неповним. З наказом про результати спеціального розслідування нещасного випадку з їх сином позивачі ознайомились у травні 2024 року, в липні 2024 року на адвокатський запит отримали матеріали розслідування. При видачі оскаржуваного наказу військовою частиною допущено ряд порушень, що призвело до безпідставних висновків, які не лише паплюжать честь їхнього сина, а й жодним чином не усувають причини нещасного випадку, які можуть повторитися та призвести до інших трагедій, що є неприпустимим. Висновок наказу про те, що нещасний випадок стався "внаслідок особистої необережності" військовослужбовця не ґрунтується на жодних наявних в матеріалах розслідування доказах. У технічному висновку №68/12.12.2023 щодо такої причини виникнення пожежі зазначено про маловірогідність такої версії. Ймовірна причина виникнення пожежі 12.12.2023 в гуртожитку згідно матеріалів службового розслідування є займання горючих матеріалів, меблів та речей, внаслідок аварійного режиму роботи електричних приладів, що розташовувались в районі знаходження осередку пожежі, що призвело до виникнення та розповсюдження пожежі. Аварійний режим електроприладів не свідчить про те, що пожежа виникла внаслідок особистої необережності, а як зазначено у технічному висновку, може бути пов'язана з несправністю електроприладів, порушенням ізоляції струмоведучих частин в процесі експлуатації через теплове старіння ізоляційних матеріалів, перенапруги в мережі, механічними пошкодженнями, впливом навколишнього середовища тощо.
В наказі не зазначено про порушення конкретними посадовими особами нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання. У розділі 6 акту "Висновки комісії щодо осіб, які допустили порушення законодавчих та інших актів, внаслідок яких стався нещасний випадок, та пропозиції щодо притягнення їх до відповідальності" зазначено виключно про особисту необережність ОСОБА_5 та жодної пропозиції щодо притягнення до відповідальності осіб, що допустили порушення нормативно-правових актів, про які зазначається в розділі 4 акту. Позивачі звертають увагу на те, що в наказі не зазначається, які конкретно вимоги законодавства та нормативно-правових актів, інструкцій з безпечного виконання робіт та посадових інструкцій (з посиланням на відповідні статті, розділи, пункти) були порушені ОСОБА_6 . Комісією з розслідування взагалі не досліджувалося питання правомірності розосередження особового складу військової частини в будівлі гуртожитку, експлуатація якої мала бути зупинена у зв'язку з наявністю порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
До акту додано витяг з бойового наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 07.04.2023 № 132, відповідно до якого гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 , визначено місцем розосередження, зокрема, команди транспортних засобів 801 центру боротьби з підводно-диверсійними силами і засобами та протимінної боротьби. Проте, ані акт, ані наказ не містять жодних висновків щодо правомірності, розосередження військовослужбовців в гуртожитку за цією адресою, зважаючи на виявлені в ньому порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей. 21.10.2021 Другим Суворовським ВДВС у м. Одесі ПМУМЮ (м. Одеса) проведено перевірку виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі № 420/189/20, за результатом чого складено акт про невиконання вимог вищенаведеної ухвали. Станом на 18.07.2024 до ГУ ДСНС в Одеській області не надходила інформація від Одеського національного медичного університету щодо виконання умов примирення сторін, затверджених ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі № 420/189/20. Отже, гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 , який був місцем розосередження особового складу військової частини НОМЕР_1 , неї відповідав вимогам пожежної безпеки та експлуатація його взагалі мала бути припинена, що беззаперечно є обставиною, яка б мала бути досліджена при службовому розслідуванні. Проте, жодної згадки про це ані акт, ані наказ не містять.
Відсутні жодні відомості щодо проведення службового розслідування щодо осіб, в діях яких вбачаються порушення, внаслідок або за сприяння яких стався нещасний випадок. Жодних відомостей стосовно проведення службового розслідування щодо вищезазначених осіб або осіб, які займалися розосередженням особового складу військової частини НОМЕР_1 , матеріали розслідування не містять. Пояснень в цих осіб щодо виконання ними обов'язків у сфері пожежного захисту не відбиралося. Ані в акті, ані в наказі, на думку позивачів, не зазначено чіткої підстави, за якою нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, не зазначено в акті та наказі конкретної, визначеної пунктом ІІІ розділу ІІ Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332, обставини, за якої нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виконання обов'язків військової служби. Матеріали розслідування містять ряд неточностей та нез'ясованих комісією обставин, зокрема, не містять жодних доказів упізнання особи потерпілого. Під час розслідування не з'ясовано обставин перебування ОСОБА_5 в стані алкогольного сп'яніння, у відібраних комісією поясненнях свідків не міститься жодної згадки про перебування ОСОБА_5 в нетверезому стані. Обставини вживання потерпілим алкоголю (коли саме, в присутності яких осіб) комісією не з'ясовувалися. Батьки потерпілого не згодні з результатами судово-токсикологічного дослідження та мають намір оспорювати останні в рамках кримінального провадження № 12023163490000831 від 12.12.2023 , матеріали якого зараз знаходяться на експертизі. Матеріали розслідування не містять жодних документів на підтвердження того хто саме з особового складу військової частини НОМЕР_1 був звільнений від виконанні своїх обов'язків (зокрема, чи був звільнений ОСОБА_4 ) та яким чином таке звільнення було оформлено. Щонайменше черговий помічник чергового, водій-санітар медичного пункту, водій чергового санітарного автомобіля військової частини НОМЕР_1 11.12.2023 року звільнені не були. Позивачі вважають, що ефективним захистом прав позивачів - батьків ОСОБА_5 , стосовно якого проводилося спеціальне розслідування, буде визнання протиправним наказу та зобов'язання військову частину НОМЕР_1 провести повторне спеціальне розслідування нещасного випадку (смерті), що стався 12.12.2023 з старшиною 1 статті, командиром морського катеру команди транспортних засобів військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою від 22.08.2024 відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання на 26.09.2024.
03.09.2024 відповідач надав суду копії матеріалів службового розслідування. Письмового відзиву на позовну заяву відповідач суду не надіслав.
Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ухвалою від 26.09.2024 закрито підготовче провадження у справі в порядку письмового провадження, призначено розгляд справи по суті на 17.10.2024.
В судовому засіданні 17.10.2024 представник позивачів наполягає на задоволенні позову.
Представник відповідача прибув в судове засідання, заперечує проти позовних вимог. Пояснив, що наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 року № 332 затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України (далі - Інструкція № 332), яка визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків і військовослужбовцями Збройних Сил України, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби. Спеціальне розслідування нещасного випадку із ОСОБА_4 було проведено відповідно до приписів даної Інструкції № 332, причина загибелі не була пов'язана з проходженням військової служби, а відбулась внаслідок особистої необережності самого загиблого через експлуатацію електроприладу в особистому побуті, тому акт за формою НВ-3 не складався. Також представник відповідача акцентував увагу суду на те, що кімната № НОМЕР_3 в гуртожитку ОНМедУ за адресою АДРЕСА_1 , не є місцем розосередження команди транспортних засобів 801 центру боротьби з підводно-диверсійними силами і засобами протимінної боротьби відповідно до бойового наказу командира В/Ч НОМЕР_1 від 07.04.2023, була зайнята загиблим за домовленістю з комендантом гуртожитку, на момент нещасного випадку ОСОБА_4 перебував у звільненні та знаходився у стані алкогольного сп'яніння легкого ступеня.
Розгляд справи відкладено на 12.11.2024.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошено в судовому засіданні 12.11.2024 в присутності представника позивачів ОСОБА_7 . Представник відповідача в судове засідання не прибув.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , загинув під час пожежі, що відбулася 12.12.2023 у гуртожитку Одеського національного медичного університету за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Воробйова (нова назва Віталія Нестеренка), буд. 11.
Відділенням поліції № 2 Одеського районного управління № 1 Головного управління національної поліції в Одеській області відкрито кримінальне провадження № 12023163490000831 від 12.12.2023.
12.12.2023 наказом командира військової частини НОМЕР_4 № 243/АДГ призначено спеціальне розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком у військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини з адміністративно-господарської діяльності від 12.12.2023 №253 проведення службового розслідування доручено комісії у складі: капітан 3 рангу ОСОБА_8 , заступник командира військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , начальник електромеханічної служби військової частини НОМЕР_1 , штаб-старшина і ОСОБА_9 , командир групи забезпечення В/Ч НОМЕР_1 головний старшина ОСОБА_10 , провідний бухгалтер фінансово-економічної служби В/Ч НОМЕР_1 .
17.02.2024 командиром військової частини НОМЕР_4 затверджено акт проведення розслідування (спеціального) розслідування нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), що стався 12.12.2023 о 05:45 з старшиною 1 статті ОСОБА_11 , командиром морського катеру команди транспортних засобів військової частини НОМЕР_1 .
В акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) форми НВ-2 зазначено, що двомісна кімната № 205, розмірами 2,8 х 4,8 х 2,4 м знаходиться на 2-му поверсі п'ятиповерхової будівлі, гуртожитку з коридорною системою, Одеського національного медичного університету (надалі - ОНМедУ). Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 132 від 07.04.2023 кімната № 205 до переліку приміщень з розміщення в місці розосередження особового складу В/Ч не входила, а входили кімнати № 214-216, 224, 225, 227-229-а. На момент нещасного випадку гуртожиток був не заселений, на першому поверсі цілодобово несли вахтерську службу цивільні працівники ОНМедУ, на другому - несли чергування військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 .
11.12.2023 група військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , серед яких був старшина 1 статті ОСОБА_11 , прибули з відрядження до місця свого тимчасового розосередження. О 09 годині 00 хв. 11.12.2023, тимчасово виконуючий обов'язки командира команди транспортних засобів військової частини НОМЕР_1 капітан АДРЕСА_2 вишикував особовий склад, який прибув із відрядження, зібрав у них документи для здачі до стройової частини, проінструктував про порядок і поведінку поводження в місті та про заборону вживання алкогольних, наркотичних речовин, надалі звільнив особовий склад від виконання своїх обов'язків до 09 годин 00 хв. 12.12.2023, для вирішення їхніх нагальних питань, що накопичились за час відрядження. Близько 10 години 00 хв старшина 1 статті ОСОБА_11 , відмовившись від допомоги головного старшини ОСОБА_12 , заніс особисті речі в кімнату № 205 на 2-му поверху гуртожитку Одеського національного медичного університету, яку він та матрос ОСОБА_13 використовували за домовленістю з комендантом гуртожитку для зберігання речей та відпочинку.
Де знаходився та що робив старшина 1 статті ОСОБА_11 до 22 годин 20 хвилин 11.12.2023 не відомо. О 22 годині 20 хвилин 11.12.2023 старшина 1 етапі ОСОБА_11 пройшов повз чергового місця розосередження військової частини НОМЕР_1 матроса ОСОБА_14 , повідомивши його про залишення на нічний відпочинок в кімнаті № НОМЕР_3 , яка знаходиться на протилежній стороні коридору від кімнати чергування. Черговий матрос ОСОБА_15 про знаходження старшини 1 статті ОСОБА_11 в місці розосередження старшому місця розосередження не доповів. Перевірку внутрішнього порядку та стану справ чергова зміна місця розосередження в нічний час не проводила.
12.12.2023 о 05 год. 45 хв. черговий матрос ОСОБА_15 та помічник чергового матрос ОСОБА_16 , почувши вибухи газових балонів, які були на зберіганні в кіснаті 205, вибігли з кімнат в коридор та побачили, що він уже заповнений їдким димом, через який нічого не було видно, та повернулися назад в кімнати. Черговий та помічник чергового місця розосередження військової частини НОМЕР_1 участі в евакуації особового складу, виносу матеріальних засобів та ліквідації пожежі не брали. Матроса ОСОБА_17 , з кімнати відпочинку вивели представники ДСНС, а матрос ОСОБА_16 вистрибнув з вікна 2-го поверху кімнати чергування на подвір'я. В цей час старший лейтенант медичної служби ОСОБА_18 , отримавши доповідь по телефону від водія-санітара медичного пункту військової частини НОМЕР_1 матроса ОСОБА_19 про задимлення в коридорі другого поверху гуртожитку ОНМедУ, почав будити і евакувати особовий склад, який там знаходився, з прибуттям пожежних координував їх дії та надавав медичну допомогу із стабілізації загального стану особового складу, який постраждав від пожежі. Пожежних ДСНС викликав черговий вахтер гуртожитку ОНМедУ. 43 ОКЦ ГУ ДСНС в Одеській області отримав повідомлення про пожежу о 05 годині 52 хв 12.12.2023. Пожежа була локалізована о 06 годині 17 хв, та ліквідована о 06 годині 25 хв. Під час пожежі працівники ДСНС виявили в кімнаті № 205, другого поверху гуртожитку ОНМедУ, обгоріле тіло людини, як було згодом ідентифіковано, що це був старшина 1 статті ОСОБА_11 .
Відповідно до висновку експерта від 10.01.2024 року № 3543 смерть, старшини 1 статті ОСОБА_20 , настала внаслідок отруєння оксидом вуглецю.
При судово-токсикологічному досліджені від 26.12.2023 року № 5467/3543 крові та сечі від трупа ОСОБА_20 виявлений етиловий спирт у концентрації: в крові 0,91%о, в сечі 1.55%о. Указана концентрація етилового спирту у крові могла відповідати алкогольному сп'янінню легкого ступеня.
В акті службового розслідування від 17.02.2024 вказано, що найбільш ймовірною причини нещасного випадку є аварійний режим роботи електричних приладів, що розташовувалися в районі ліжка, де відпочивав старшина 1 статті ОСОБА_11 , що призвело до виникнення та розповсюдження пожежі. (На електричному конвекторі спостерігається: на вихідних отворах конвектора наліт, який свідчить про можливий контакт розігрітого електричного конвектора з текстильними матеріалами ліжка, постільної білизни, або речами, які могли сушитися на ньому; сліди, що утворюються від високої температури, яка виникає при електричних розрядах та дії електричної дуги під час порушення ізоляції струмоведучих частин електрообладнання.)
Організаційні причини нещасного випадку:
- безконтрольність зі сторони командування військової частини щодо порушень особовим складом військової частини НОМЕР_1 заходів під час експлуатації електрообладнання, яким вони користуються несення служби та у побуті (порушено ст. 8, 38, 59, 189-191, 234, 236 Статуту ВС ЗСУ, п.13 Положення про організацію роботи з охорони у військових частинах, військових навчальних закладах, установах, організаціях та на підприємствах Міноборони України, затвердж. Міноборони України від 28.01.1998 № 20),
- неякісне, недосконале розроблення інструкцій черговим силам та особовому складу в місцях розосередження військовій частині НОМЕР_1 з порядку виконання своїх обов'язків за напрямком пожежної безпеки і охорони праці та відсутність контролю за їх виконанням (порушені п.12 розділу ІХ Положення про пожежну безпеку в Міністерстві обороні України і Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 29.12.2014 № 685, п.4, п.6розділу 11 НАПБ А.01.001-2014, Правил пожежної безпеки в Україні; п.3, п.4 НПАОП 0.00-4.15-98 (в редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 30.03.2017 №526); п.20 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 31.12.2022 №333 "Про організацію пожежної безпеки у військовій частині НОМЕР_1 у 2023році "),
- неякісне проведення інструктажу особовому складу військової частини НОМЕР_1 з пожежної безпеки та охорони праці (порушено: п.3 розділу IX Положення про пожежну безпеку в Міністерстві обороні України і Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 29.12.2014 № 685 ; п.2.1.1, пп.1.3 НПАОП 40.1-1.21-98 п. 4.1 Положення про організацію роботи з охорони у військових частинах, військових навчальних закладах, установах, організаціях та на підприємствах Міноборони України, затвердж. Міноборони України від 28.01.1998 № 20, п.1,п.3, п.4, п.9 р. VI Положення про проведення навчання з питань охорони праці та порядок допуску військовослужбовців Збройних Сил України до виконання робіт, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 29.09.2014 № 688,
- невиконання особовим складом військовій частині вимог інструкцій з пожежної безпеки, охорони праці та під час несення служби в добовому наряді та побуті (порушено ст. 6, ст.13, ст.128, ст.187 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України; ст. 14 Закону України "Про охорону праці п.2 розділу 1НАПБ А.01.001-2014, Правил пожежної безпеки в Україні),
- неякісне виконання службових обов'язків особами добового наряду в місцях розосередження особового складу (порушено ст. 16, ст.291 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України; абз. 8, абз.9 Інструкції чергового місця розосередження військової частини НОМЕР_1 , затвердженої наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 16.08.2022 № 5),
- відсутність у місцях виконання обов'язків особами добового наряду інструкцій щодо дій у разі виникнення пожежі (порушено: п.10 розділу II НАПБ А.01.001-2014, Правил пожежної безпеки в Україні; п.20 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 31.12.2022 №333 "Про організацію пожежної безпеки у військовій частині НОМЕР_1 у 2023році "),
- тренування особового складу військової частини НОМЕР_1 діям у надзвичайних ситуаціях не проводились (порушено ст.20, ст.40 Кодексу цивільного захисту України.)
Психофізіологічні причини: алкогольне сп'яніння; особиста необережність потерпілого.
Акт містить перелік заходів щодо усунення причин нещасних випадків. Наказано командиру військової частини НОМЕР_1 вжити необхідних заходів щодо виконання в повному обсязі наказів Міністра оборони України від 29.09.2014 № 685 в редакції "Про затвердження Положення про пожежну безпеку в Міністерстві оборони України і Збройних Силах України" (у редакції наказу МО України від 24.06.2020 №224):
- провести цільові інструктажі з особовим складом про заходи пожеженої безпеки та використання первинних засобів пожежогасіння під час виникнення пожежі та результати проведення інструктажів занести у відповідний журнал реєстрації,
- провести практичні заняття щодо евакуації людей на випадок пожежі відповідно до схематичних планів евакуації, уточнити Інструкції по варіантам дій у денний та нічний час,
- заборонити розміщення особового складу військової частини в місцях розосередження, які не визначені командиром військової розташування та відпочинку;
- заборонити зберігання будь-якого майна без дотримання вимог пожежної безпеки при збереженні майна відповідно вимог Правил пожежної безпеки в Україні;
- організувати періодичну перевірку всіх приміщень в місцях розосередження особового складу військової частини на дотримання правил зберігання матеріальних засобів відповідно до вимог правил пожежної безпеки;
- забезпечити належний контроль за порядком перевірки сховищ, складів, парків, та інших приміщень особовим складом пожежного наряду наприкінці робочого дня перед закриттям; заборонити здавання (приймання) об'єктів під охорону без перевірки їх протипожежного стану та до усунення виявлених порушень;
- черговим у місцях розосередження особового складу військової частини включити документацію, щодо дій особового складу чергової служби у разі виникнення пожежі;
- розробити в усіх місцях розосередження особового складу Плани евакуації в будівлях на випадок пожежі; наказом командира частини призначити відповідальних за стан пожежної безпеки на кожному об'єкті, де розосереджений особовий склад військової частини;
- наказом командира військової частини визначити порядок використання електроприладів в місцях розташування особового складу;
- провести позапланові інструктажі з особовим складом військової частини з електробезпеки та правил поводження з побутовими електроприладами.
19.02.2024 командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ № 21 "Про результати спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком у військовій частині НОМЕР_1 ", у якому зазначено, що нещасний випадок обліку у військовій частині НОМЕР_1 не підлягає як такий, що стався під час виконання обов'язків військової служби старшиною 1 статті ОСОБА_21 і на нього акт за формою НВ-3 не складається.
На час розгляду справи адміністративним судом кримінальне провадження № 12023163490000831 від 12.12.2023 року за правовою кваліфікацією ст.270 ч.2 КК України не завершено.
На підставі постанови слідчого відділення поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області було проведено судово-медична експертиза трупа ОСОБА_4 . Згідно наданих висновків смерть настала внаслідок отруєння оксидом вуглецю, крім того, дослідженням у крові та сечі померлого виявлено етиловий спирт в концентрації, яка відповідає спянінню легкого ступеня.
Технічним висновком Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеської Області №68 від 12.12.2023 встановлено, що найбільш ймовірною причиною виникнення пожежі, яка сталася 12.12.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , є аварійний режим робота електричних приладів, що розташовувались в районі знаходження осередку пожежі, що й призвело до виникнення та розповсюдження пожежі.
Отже, наказом командира В/Ч НОМЕР_1 , який є предметом спору, було наказано вважати нещасний випадок зі смертельним наслідком, який стався з командиром морського катеру команди транспортних засобів військової частини НОМЕР_1 старшиною 1 статті ОСОБА_21 таким, що стався внаслідок особистої необережності в стані алкогольного сп'яніння та відповідно до пункту 11 розділу II Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року № 332, визнано таким, що не пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби.
Батьки ОСОБА_20 , стосовно якого проводилося спеціальне розслідування, вважають наказ протиправним, службове розслідування проведеним не повно та не об'єктивно, тому звернулись до суду з даним позовом, просять його скасувати та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести повторне спеціальне розслідування нещасного випадку (смерті), що стався 12.12.2023 року з їх сином.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами 1-2 статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 за №2232-XII (надалі Закон №2232-XII).
Частинами 2-4 статті 2 Закону №2232-XII передбачено, що порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону №2232-XII).
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і наразі також триває.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 року №389-VIII воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (далі Статут, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ст.ст.5-8 Статуту № 548-XIV внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами. Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.
Вимоги цього Статуту зобов'язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.
Статтею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.
Відповідно до абзацу 6 статті 11 Статуту, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (статті 16 Статуту).
Командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров'я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості. Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів (стаття 58 Статуту).
Відповідно до статті 59 Статуту командир (начальник) зобов'язаний, зокрема: знати стан справ у дорученій йому військовій частині, на кораблі (у підрозділі), ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців, бойову та іншу техніку, озброєння, що є в частині, на кораблі (у підрозділі), вміло керувати військовою частиною, кораблем (підрозділом) як у повсякденному житті, так і під час виконання бойових завдань; завжди мати точні відомості про особовий склад, озброєння, боєприпаси, бойову та іншу техніку, пальне, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) за штатом, списком і в наявності.
Статтею 59 Статуту передбачено, що командир (начальник) зобов'язаний організовувати експлуатацію, збереження і використання за призначенням казармено-житлового фонду, комунальних споруд, інженерних мереж, наданих для розквартирування військових частин і підрозділів;
Згідно ст. ст. 188, 189 Статуту у кожній військовій частині розробляється план пожежної безпеки, який затверджується командиром військової частини та узгоджується з органами пожежної охорони і доводиться до усіх посадових осіб. Загальна інструкція щодо пожежної безпеки у військовій частині, використання сил та засобів для гасіння пожежі, а також витяг з інструкції про порядок евакуації особового складу, бойової та іншої техніки і матеріальних засобів повинні бути у чергового частини.
Командир військової частини відповідає за стан пожежної безпеки та організацію пожежної охорони і зобов'язаний: організувати пожежну охорону, вивчення особовим складом вимог пожежної безпеки та навчання поводженню під час гасіння пожежі; забезпечити в розташуванні частини нормативні запаси води та наявність засобів пожежогасіння; не менше ніж один раз на три місяці перевіряти стан пожежної безпеки та організацію пожежної охорони і не менше ніж двічі на рік проводити відпрацювання плану пожежної безпеки із залученням усіх необхідних сил та засобів; забезпечити додержання протипожежних вимог, визначених стандартами, нормами і правилами, а також виконання вимог приписів пожежної безпеки; налагодити телефонний зв'язок із найближчим підрозділом пожежної охорони гарнізону чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Командири підрозділів, начальники служб, майстерень, цехів, клубів, лабораторій та інших об'єктів відповідають за виконання вимог пожежної безпеки в підпорядкованих їм підрозділах, службах, на об'єктах та за справний стан засобів пожежогасіння (ст. 191 Статуту).
Збереження і зміцнення здоров'я військовослужбовців досягається шляхом: проведення командирами (начальниками) заходів, спрямованих на створення здорових умов служби і побуту; систематичного загартовування і фізичного розвитку; виконання санітарно-гігієнічних, протиепідемічних і лікувально-профілактичних заходів (ст. 234 Статуту).
Основними напрямами діяльності командирів (начальників) щодо створення здорових умов служби і побуту військовослужбовців є: встановлення і своєчасне доведення до військовослужбовців необхідних вимог безпеки, забезпечення їх виконання; суворе виконання санітарних норм і вимог військових статутів щодо розміщення військовослужбовців, організації їх харчування, водопостачання та інших видів матеріального і побутового забезпечення; організація точного виконання розпорядку дня; своєчасне і повне доведення до кожного військовослужбовця встановлених норм забезпечення; усунення або зниження до встановлених меж впливу шкідливих факторів на здоров'я військовослужбовців, вжиття заходів щодо поліпшення екологічної обстановки в районі розташування військової частини (підрозділу) (ст. 236 Статуту).
Щодо доводів позивача про порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування суд урахував таке.
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі визначає Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 (далі Порядок №608).
Відповідно до абз. 4 п. 2 розділу I Порядку №608 службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди - причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.
Згідно з п.8 розділу IIІ Порядку №608 особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об'єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування.
Відповідно до п.п.1, 2 розділу ІV Порядку №608 особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані: дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.
За результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який підписується особами, які його проводили. Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Суд зазначає, що процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту визначає Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міністерства оборони України 27.10.2021 №332 (далі Інструкція №332).
Відповідно до п. 8 розділу II Інструкції № 332 комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана:
обстежити місце нещасного випадку, одержати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо;
з'ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;
визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, який наведений у додатку 3 до цієї Інструкції;
скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-3) у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження. Акти підписуються головою комісії та її членами.
Згідно з п. 7 розділу II Інструкції № 332 нещасні випадки зі смертельним наслідком або внаслідок яких військовослужбовцем отримані тяжкі травми, групові нещасні випадки та випадки зникнення або смерті військовослужбовців підлягають спеціальному розслідуванню та розслідуються з урахуванням вимог розділу III цієї інструкції.
Відповідно до п. 11 розділу ІІ Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України (далі - Інструкція №332) обставини, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби:
- перебування потерпілого військовослужбовця за місцем постійного проживання, крім перебування військовослужбовців строкової служби та курсантів військових навчальних закладів за місцем проживання в казармах та гуртожитках військових частин;
- перебування потерпілого військовослужбовця у відпустці або у звільненні з розташування військової частини, окрім випадків травмування військовослужбовця у цей час у разі вчинення ним дій з рятування людського життя чи державної
власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку;
- погіршення стану здоров'я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов'язано із впливом цих речовин на потерпілого військовослужбовця внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов'язків командиром (начальником);
- алкогольне, токсичне чи наркотичне сп'яніння, не зумовлене технологічним процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком та матеріалами розслідування нещасного випадку;
- використання в особистих цілях без відома командування транспортних засобів, озброєння, устаткування, інструментів та матеріалів, які належать військовій частині або використовуються нею;
- навмисне вчинення кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження;
- навмисне заподіяння військовослужбовцем шкоди своєму здоров'ю;
- самовільне залишення військовослужбовцем місця служби;
- природна смерть внаслідок вроджених вад здоров'я, смерть від загального захворювання, самогубство, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та (або) постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження.
Пунктом 6 розділу III Інструкції № 332 визначено, що до матеріалів спеціального розслідування включаються:
копія наказу про утворення комісії зі спеціального розслідування;
акт розслідування за формою НВ-2, до якого додаються: протокол огляду місця події (додаток 10);
ескіз місця події, що сталася (додаток 11), необхідні плани, схеми, фотознімки; висновок експертизи (технічної, медичної тощо), якщо за рішенням комісії зі спеціального розслідування вона проводилася;
протоколи опитування (додаток 12) та пояснювальні записки (додаток 13) свідків та| інших осіб, причетних до події;
копії документів про проходження потерпілими військовослужбовцями навчання, інструктажу і перевірки знань щодо заходів безпеки під час виконання обов'язків військової служби та копії документів про проходження військової служби;
медичний висновок про причини смерті або характер травми потерпілого військовослужбовця, а також про наявність в його організмі алкоголю, наркотичних , токсичних або отруйних речовин;
копії актів перевірок (довідок за результатами перевірок) та приписів, що стосуються нещасного випадку, виданих командиру військової частини представниками вищого командування або представниками відповідних військових органів нагляду чи контролю (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо) до настання нещасного випадку і під час його розслідування;
акти розслідування за формою НВ-3 на кожного потерпілого окремо.
Відповідно до форми акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), яка є додатком до Інструкції № 332, у розділі 4 акту "Причини нещасного випадку /аварії)" наводяться основні технічні та організаційні причини нещасного випадку аварії, включаючи перевищення гранично допустимих норм небезпечних і шкідливих факторів, невідповідність засобів колективного, індивідуального та медичного захисту вимогам чинних нормативно- правових актів або їх нестача, якщо ці причини вплинули на подію. Після кожної причини зазначається, які конкретні вимоги законодавства та нормативно-правових актів, інструкцій з безпечного виконання робіт, посадових інструкцій були порушені (з посиланням на відповідні статті, розділи, пункти). Також в акті викладаються висновки комісії щодо осіб, які допустили порушення законодавчих та інших нормативно--правових актів, внаслідок яких стався нещасний випадок. У цьому розділі зазначаються особи, у тому числі й потерпілі, чиї дії або бездіяльність призвели до нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії).
Акт проведення розслідування від 17.02.2024 містить причини нещасного випадку аварії, які полягають не тільки в особистій необмеженості потерпілого, а й також у безконтрольності зі сторони командування військової частини щодо порушень особовим складом військової частини НОМЕР_1 заходів під час експлуатації електрообладнання, яким вони користуються несення служби та у побуті, у неякісному, недосконалому розробленні інструкцій черговим силам та особовому складу в місцях розосередження військовій частині НОМЕР_1 з порядку виконання своїх обов'язків за напрямком пожежної безпеки і охорони праці та відсутність контролю за їх виконанням, у неякісному проведенні інструктажу особовому складу військової частини НОМЕР_1 з пожежної безпеки та охорони праці, у невиконанні особовим складом військовій частині вимог інструкцій з пожежної безпеки, охорони праці та під час несення служби в добовому наряді та побуті , неякісному виконанню службових обов'язків особами добового наряду в місцях розосередження особового складу, у відсутності у місцях виконання обов'язків особами добового наряду інструкцій щодо дій у разі виникнення пожежі, у непроведенні тренування особового складу військової частини НОМЕР_1 діям у надзвичайних ситуаціях.
Акт містить перелік заходів щодо усунення причин нещасних випадків. Наказано командиру військової частини НОМЕР_1 вжити необхідних заходів щодо виконання в повному обсязі наказів Міністра оборони України від 29.09.2014 № 685 в редакції "Про затвердження Положення про пожежну безпеку в Міністерстві оборони України і Збройних Силах України" (у редакції наказу МО України від 24.06.2020 №224), заборонити розміщення особового складу військової частини в місцях розосередження, які не визначені командиром військової розташування та відпочинку; заборонити зберігання будь-якого майна без дотримання вимог пожежної бездіяльності зі сторони командування, відсутність або неякісність інструкцій та інше.
Отже, вказані організаційні причини нещасного випадку залежать від дій командування та відповідальних осіб військової частини. Проте, у розділі 6 Акта «Висновки комісії щодо осіб, які допустили порушення законодавчих та інших актів, внаслідок яких стався нещасний випадок, та пропозиції щодо притягнення їх до відповідальності» відсутні пропозиції щодо притягнення до відповідальності осіб, що допустили порушення нормативно-правових актів, про які зазначається в розділі 4 Акта. В акті розслідування після кожної причини нещасного випадку зазначено, які конкретні вимоги законодавства та нормативно-правових актів, інструкцій з безпечного виконання робіт, посадових інструкцій були порушені, але не вказано жодної посадової особи, яка допустила таку бездіяльність або вчинила протиправні дії.
Також суд приймає до уваги, що в акті не вказано які конкретно вимоги законодавства та нормативно-правових актів, інструкцій або правил (з посиланням на відповідні статті, розділи, пункти) були порушені ОСОБА_21 .
Наявний в оскаржуваному наказі висновок про те, що нещасний випадок стався "внаслідок особистої необережності" загиблого не ґрунтується на матеріалах розслідування. Відповідно до висновку, зробленого ГУ ДСНС в Одеській області, "найбільш ймовірною причиною виникнення пожежі є аварійний режим роботи електричних приладів, що розташовувались в районі знаходження осередку пожежі, що призвело до виникнення та розповсюдження пожежі". Аварійний режим електроприладів не є тотожним поняттю "особистої необережності", а, як зазначено у технічному висновку, пожежа може бути пов'язана з несправністю електроприладів, порушенням ізоляції струмоведучих частин в процесі експлуатації через теплове старіння ізоляційних матеріалів, перенапруги в мережі, механічними пошкодженнями, впливом навколишнього середовища тощо.
Ані в наказі, ані в акті проведення спеціального розслідування не зазначено конкретної, визначеної пунктом 11 розділу ІІ Інструкції №332, підстави, за якої нещасний випадок, що стався з ОСОБА_11 , визнано таким, що не пов'язаний з виконання обов'язків військової служби.
Як вбачається зі змісту Інструкції №332, нещасний випадок не визнається таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, якщо алкогольне сп'яніння стало основною причиною нещасного випадку. Щодо виявлення судмедекспертом алкогольного сп'яніння легкого ступеня загиблого, то суд звертає увагу, що у матеріалах спеціального розслідування відсутні докази того, що основною причиною пожежі стало саме алкогольне сп'яніння.
Матеріали розслідування не містять доказів щодо перебування ОСОБА_22 в момент виникнення пожежі у звільненні. У наказі зазначено про те, що о 09 годині 00 хв 11.12.2023, тимчасово виконуючий обов'язки командира команди транспортних засобів військової частини НОМЕР_1 капітан 3 рангу ОСОБА_23 , вишикував особовий склад, який прибув із відрядження, зібрав у них документи, для здачі до стройової частини, проінструктував про порядок і поведінку і поводження в місті та про заборону вживання алкогольних, наркотичних речовин, надалі звільнив особовий склад від виконання своїх обов'язків до 09 годин 00 хв 12.12.2023 для вирішення їхніх нагальних питань, що накопичились за час відрядження". Але документального підтвердження знаходження загиблого у звільненні матеріали службового розслідування не містять, неясно яким чином звільнено було оформлено, наприклад, у вигляді витягу з книги обліку звільнених, списку звільнених, або іншим документом.
Суд вважає, що висновок про причину нещасного випадку у вигляді особистої необреженості не узгоджується з виявленими технічними та організаційними причинами настання нещасного випадку. Комісія з розслідування нещасного випадку не з'ясувала всіх обставин та причин, що привели до нещасного випадку, зокрема, причин зберігання в кімнаті №205 автомобільних шин та електрообігрівачів, не встановили звідкіля ці електрообігрівачі з'явились, хто їх надав, хто мав наглядати за їх експлуатацією.
Комісія не отримала пояснення від усіх осіб, які причетні до події, наприклад, від коменданта гуртожитку (ГРАДЕЖДИ Галини), яка є відповідальною особою за пожежний нагляд у будівлі гуртожитку, та зазначена в акті як така, що дозволила перебування ОСОБА_11 в кімнаті № 205. В акті про пожежу, складеному 12.12.2023 посадовими особами ДСНС та комендантом гуртожинку ОСОБА_24 вказано, що виклик рятувальників здійснила саме комендант гуртожитку.
Представник позивачів зазначає, що з пояснень батьків, їх син ОСОБА_11 тривалий час використовував кімнату № 205 в якості проживання і навіть вони приїзжали до нього провідувати, а не ночував одноразово з 11 на 12.12.2023. Пояснення вахтера ОСОБА_25 щодо ночівлі загиблого 11-12.12.2023 не містить ніяких відомостей щодо підстав використання кімнати № 205 в якості зберігання речей та тривалого проживання ОСОБА_26 .
Відсутні будь-які пояснення від особи, яка є відповідальною за дотримання правил пожежної безпеки у місці розосередження В/Ч. В матеріалах розслідування є наказ командира В/Ч № 333 від 31.12.2022 про організацію пожежної безпеки у військовій частині НОМЕР_1 у 2023 році, яким зокрема, загальне керівництво пожежною безпекою покладено на заступника командира ОСОБА_27 , призначено пожежно-технічну комісію у складі трьох осіб, якій доручено проводити перевірки стану пожежної безпеки в тому числі на місцях розосередження особового складу, результати перевірок оформляти актами та доповідати командиру про виявлені недоліки. Чи проводились такі перевірки невідомо, пояснень від ОСОБА_27 не відбирались. Не опитані позаштатний начальник пожежної безпеки військової частини НОМЕР_1 капітан-лейтенант ОСОБА_28 , позаштатний начальник служби з охорони праці військової частини НОМЕР_1 капітан 3 рангу ОСОБА_29 :Також відсутні пояснення старшого у місці розосередження, на якого відповідно до інструкції про заходи пожежної безпеки у приміщеннях військової частини покладається відповідальність за дотримання пожарної безпеки на місці розосередження особового складу військової частини.
Крім того, Інструкція з пожежної безпеки оперативному черговому та черговим на місцях розосередження особового складу забороняє користуватися несправною електромережею та обладнанням, застосовувати побутові електрообігрівальні прилади без вогнетривких підставок, обгортати електролампи папером і тканиною, заклеювати чи закривати електричний провід шпалерами, плакатами, обгортати електролампи папером і тканиною, заклеювати чи закривати електричний провід шпалерами, плакатами.
Інструкція з охорони праці № 10, затверджена наказом командира від 16.09.2022 № 5 щодо дотримання заходів електробезпеки при несенні служби в добовому наряді, передбачає, що особовий склад добового наряду повинен виявляти та не допускати до роботи нестандартні та несправні електричні пристрої, про всі виявлені порушення правил електробезпеки та доповідати командиру, прийняти заходи щодо їх усунення.
Чому чергові на місці розосередження не перевіряли порядок користування військовослужбовцями побутовими електрообігрівальними приладами комісія не виясняла. Навіть, якщо кімната № НОМЕР_3 , яку займав загиблий, не входила до місця розосередження, і черговий наряду матрос ОСОБА_30 бачив, що о 10 год. 11.12.2023 ОСОБА_11 заносив у кімнату багато особистих речей (зі слів сусіда загиблого ОСОБА_13 це було декілька газових балонів та електрообігрівачів, автомобільні шини), то чому дозволили загиблому зберігати в кімнаті, яка знаходилась поруч з кімнатами місяця розосередження, такі небезпечні з точки зору пожежної безпеки речі. Не перевіряла комісія існування або відсутність наказу про використання електроприладів на об'єкті розосередження особового складу.
Відповідачем надана інструкція чергового місця розосередження В/Ч НОМЕР_1 , затвердж. наказом командира від 16.08.2022 № 5, яка передбачає, зокрема, що черговий місця розосередження зобов'язаний знати місце перебування особового складу ; стежити за наявністю, справним станом засобів пожежогасіння у приміщеннях, прибувших до розташування місця зосередження пропускати після попереднього встановлення їх особи та погодження зі старшим місця розосередження.
В свою чергу інструкція помічника чергового передбачає, що помічник чергового не дозволяє вносити чи ввозити будь-яке майно на території (на територію) місця розосередження без дозволу чергового місця розосередження.
В матеріалах розслідування є пояснення осіб, які перебували у добовому наряді за наказом командира № НОМЕР_5 від 10.12.2023, це черговий - матрос ОСОБА_30 , моторист команди транспортних засобів військової частини НОМЕР_1 , помічник чергового - матрос ОСОБА_31 , Черговий медичного пункту - старший лейтенант медичної службі ОСОБА_32 , водій чергового санітарного автомобіля - матрос О. ХОМІН., але з пояснень вбачається, що пожежу виявили несвоєчасно, оскільки черговий відпочивав, помічник чергового знаходився в кімнаті № 214, та виявив пожежу тільки, коли дим пішов у коридор, ОСОБА_33 знаходився на медичному пункті на першому поверсі, а О.ХОМІН спав, та прокинувся від диму, пожежних на місце пожежи викликав вахтер гуртожитку о 05:52, а не черговий наряду.
Отже, з наведеного слідує, що в в оспорюваному наказі та акті службового розслідування не у повному обсязі встановлено причини та умови, що сприяли нещасному випадку.
Суд зазначає, що принцип верховенства права є одним з визначальних принципів "доброго врядування" і "належної адміністрації" (встановлення процедури і її дотримання).
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.
До акта службового розслідування доданий витяг з бойового наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 07.04.2023 року № 132, відповідно до якого гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 , визначено місцем розосередження, зокрема, команди транспортних засобів 801 центру боротьби з підводно-диверсійними силами і засобами та протимінної боротьби. Комісією з розслідування не досліджувалося питання правомірності розосередження особового складу військової частини в будівлі гуртожитку, експлуатація якої мала бути зупинена у зв'язку з наявністю порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, авари чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей. В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 420/189/20 за позовом ГУ ДСНС в Одеській області до Одеського національного університету про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у спосіб: у вигляді повного зупинення експлуатації будівель гуртожитків №№ 1/1, 1/2, 3 Одеського національного медичного університету, які розташовані за адресами: АДРЕСА_3 : у порядок: шляхом відключення будівель гуртожитків №№ 1/1, 1/2, 3 Одеського національного медичного університету. Судом 16.03.2021 була затверджена мирова угода у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області на наступних умовах: Відповідач, ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (ОНМЕДУ) зобов'язується впродовж 6 (шість) місяців з моменту постановлення ухвали про затвердження угоди про примирення у справі №420/189/20 повністю усунути порушення вимог законодавства у сфері техногенної, пожежної безпеки та цивільного захисту, які зазначені в Акті перевірки № 539 від 23.12.2019 року, в тому числі у гуртожитку АДРЕСА_1 , які зокрема стосуються вжиття заходів протипожежного захисту. До 16 вересня 2021 року університет мав звернутись до Головного управління ДСНС України в Одеській області з клопотанням про проведення позапланової перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту та виконання вимог попередніх приписів гуртожитків №1/1 та 1/2, 3 , але
За інформацією ГУ ДСНС в Одеській області на адвокатський запит станом на 18.07.2024 не надходила інформація від Одеського національного медичного університету щодо виконання умов примирення сторін, затверджених ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі №420/189/20.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд зазначає, що владний суб'єкт у спірних правовідносинах при прийнятті оскаржуваного наказу не повно з'ясував обставини події настання загибелі військовослужбовця, залишивши поза увагою об'єктивні дані про порушення зі сторони інших осіб, висновки службового розслідування є суперечливими та непослідовними. З огляду на викладене суд дійшов висновку, що у ході розгляду справи суб'єктом владних повноважень у порядку ч.2 ст.77 КАС України не доведено, що у загибель ОСОБА_34 сталась виключно внаслідок його особистої необрежності в стані алкогольного сп'яніння.
Отже, за встановлених судом фактичних обставини справи, можливо дійти до висновку про те, що службове розслідування в частині, що стосується сина позивачів, було проведено без встановлення всіх обставин, що мають значення для повного та об'єктивного проведення службового розслідування, за наслідками якого можливо було б дійти висновку про не пов'язаність з виконанням обов'язків військової служби.
З наведених підстав суд дійшов висновку, що наказ є протиправним, а відтак, підлягає скасуванню.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
За таких обставин, суд дійшов висновку за наслідком розгляду спору по суті про необхідність задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 19.02.2024 року № 21 «Про результати спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком у військовій частині НОМЕР_1 » та зобов'язання відповідача повторно провести спеціальне розслідування нещасного випадку (смерті), що стався 12.12.2023 року з ОСОБА_35 , адже наказ, прийнятий з порушенням процедури чи на підставі неналежних документів, не може бути визнано обґрунтованим та законним та створювати наслідки. Захист прав позивача саме в такий спосіб не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки суд лише зобов'язує відповідача вчинити певні дії, що повністю відповідає вимогам діючого законодавства.
Судові витрати у вигляді судового збору у справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити позов ОСОБА_36 та ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 .
Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 19.02.2024 року № 21 «Про результати спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком у військовій частині НОМЕР_1 ».
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести повторне спеціальне розслідування нещасного випадку (смерті), що стався 12.12.2023 року з старшиною 1 статті, командиром морського катеру команди транспортних засобів військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_35 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 29.11.2024.
Суддя Вікторія ХОМ'ЯКОВА