про забезпечення позову
02 грудня 2024 р. № 400/10707/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005,
прозаява про забезпечення позову,
26 листопада 2024 року ОСОБА_1 (далі-поизвач) звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить зупинити стягнення на підставі вимоги № Ф-75106-17У, виданої Головним управлінням державної податкової служби Миколаївській області (далі-відповідач), до закінчення розгляду справи по суті Миколаївським окружним адміністративним судом.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на обставину відкриття виконавчого провадження з примусового виконання оскаржуваної ним вимоги та накладання арешту на всі його рахунки, в тому числі і на рахунок, що був відкритий для зарахування пенсійних виплат.
За правилами частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглядаючи заяву позивача про забезпечення позову по суті, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносини з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На думку суду, з урахуванням обставин справи, вжиття заходів забезпечення позову відповідатиме завданню адміністративного судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частина перша статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета позову;
4) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до частини другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Як зазначено вище, одним із видів заходів забезпечення позову є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 34 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII, рішення інших державних органів належать до виконавчих документів, на підставі яких підлягають примусовому виконанню рішення відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України від 08.07.2010
№ 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Суд бере до уваги, що у разі продовження примусового виконання Заводським відділом державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) оскаржуваної вимоги до позивача вживатимуться заходи примусового виконання рішення згідно з вимогами Закону № 1404-VIII, що матиме негативний вплив на його майнове становище та ускладнить виконання судового рішення у разі його ухвалення на користь позивача. Зокрема, у разі надмірного стягнення з позивача заборгованості йому доведеться вживати заходів для повернення відповідних сум з бюджету.
У зв'язку з вищенаведеним суд вважає, що такий захід забезпечення позову, як зупинення стягнення на підставі вимоги Головного управління ДПС у Миколаївській області від 12.09.2024 № Ф-75106-17У про сплату боргу (недоїмки) є адекватним та співмірним із заявленими позовними вимогами, а його невжиття може істотно ускладнити виконання рішення суду та ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача.
На підставі вищенаведеного та керуючись статями 150, 151, 152, 153, 154, 156, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
2. Зупинити стягнення у виконавчому провадженні № 76448482, що здійснюється на підставі вимоги Головного управління ДПС у Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 44104027) від 12.09.2024 № Ф-75106-17У про стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованості в сумі 37 788,74 грн.
3. Ухвала, відповідно до частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
4. Ухвала є обов'язковою для виконання і набирає законної сили з 02.12.2024.
5. Ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років.
6. Примірник ухвали про забезпечення позову направити ОСОБА_1 , Головному управлінню ДПС у Миколаївській області та Заводському відділу державної виконавчої служби міста Миколаєва Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статей 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Миколаївського окружного
адміністративного суду Вероніка Володимирівна Птичкіна