про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
02 грудня 2024 року м. ДніпроСправа № 200/6970/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Донецького окружного адміністративного суду (місцезнаходження: вул. Незалежності, 1, м. Слов'янськ, Краматорський район, Донецька область, 84122), Державної судової адміністрації України (ідентифікаційний код 26255795, місцезнаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
07 жовтня 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою, сформованою в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» 06 жовтня 2024 року, до Донецького окружного адміністративного суду (далі - ДОАС, відповідач-1), Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України, відповідач-2), в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії ДОАС щодо нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 30 вересня 2024 року, оплачуваної відпустки і допомоги на оздоровлення у 2021, 2022, 2023, 2024 роках, компенсації за невикористані дні відпустки, вихідної допомоги при виході судді у відставку у 2024 році, обчислених, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102,00 грн;
- зобов'язати ДОАС здійснити перерахунок та виплату, у тому числі за рахунок бюджетних призначень на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя (Код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 0501020), належних позивачу суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 30 вересня 2024 року, оплачуваної відпустки та допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023, 2024 роки, компенсації за невикористані дні відпустки, вихідної допомоги при виході судді у відставку у 2024 році зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році - 2270,00 грн, у 2022 році - 2481,00 грн, у 2023 році - 2684,00 грн, у 2024 році - 3028,00 грн;
- визнати протиправною бездіяльність ДСА України щодо незабезпечення фінансування виплати належної позивачу суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 30 вересня 2024 року, оплачуваної відпустки та допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023, 2024 роки, компенсації за невикористані дні відпустки, вихідної допомоги при виході судді у відставку у 2024 році зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році - 2270,00 грн, у 2022 році - 2481,00 грн, у 2023 році - 2684,00 грн, у 2024 році - 3028,00 грн;
- зобов'язати ДСА України здійснити фінансування, в тому числі за рахунок бюджетних призначень на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя (Код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 0501020), виплати належної позивачу суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 30 вересня 2024 року, оплачуваної відпустки та допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023, 2024 роки, компенсації за невикористані дні відпустки, вихідної допомоги при виході судді у відставку у 2024 році зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році - 2270,00 грн, у 2022 році - 2481,00 грн, у 2023 році - 2684,00 грн, у 2024 році - 3028,00 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року адміністративну справу № 200/6970/24 за позовом ОСОБА_1 до ДОАС, ДСА України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії передано до Першого апеляційного адміністративного суду для вирішення питання щодо визначення підсудності суду, який повинен розглянути цю справу.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року визначено, що адміністративна справа № 200/6970/24 за позовом ОСОБА_1 до ДОАС, ДСА України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії підсудна Луганському окружному адміністративному суду.
Супровідним листом Першого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року № 200/6970/24 адміністративну справу № 200/6970/24 за позовом ОСОБА_1 до ДОАС, ДСА України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду за визначеною підсудністю.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду означеної справи визначено головуючого суддю Кисіля С. В.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що він у період з 22 листопада 2010 року по 30 вересня 2024 року працював на посаді судді Донецького окружного адміністративного суду. Рішенням Вищої ради правосуддя від 19 вересня 2024 року № 2761/0/15-24 його звільнено з посади судді у відставку. Наказом голови Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року № 199/К-г позивача відраховано зі штату суду з виплатою компенсації за невикористані дні щорічних та додаткових відпусток. Остаточний розрахунок з позивачем проведено 04 жовтня 2024 року.
Починаючи з 01 січня 2021 року і до моменту відрахування зі штату суду Донецький окружний адміністративний суд, як розпорядник бюджетних коштів, протиправно здійснював нарахування і виплату належної позивачу суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення, виходячи не із розміру встановленого законом про Державний бюджет України на відповідний рік прожиткового мінімуму для працездатних осіб у відповідному році (2270,00 грн - у 2021 році, 2481,00 грн - у 2022 році, 2684,00 грн - у 2023 році, 3028,00 грн - у 2024 році), а виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, встановленого законами про державний бюджет у 2021-2024 роках у розмірі - 2102,00 грн.
При цьому Державна судова адміністрація України, як головний розпорядник бюджетних коштів, починаючи з 01 січня 2021 року і до моменту звільнення позивача з посади, допускала протиправну бездіяльність щодо незабезпечення фінансування виплат належних позивачу суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення, виходячи із вищезазначених розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у відповідному році.
Наведені протиправні дії відповідача-1 і протиправна бездіяльність відповідача-2 мають своїм наслідком виплату позивачу суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення, компенсації невикористаних днів відпустки, вихідної допомоги судді при виході у відставку з 01 січня 2021 року по 30 вересня 2024 року у розмірі, меншому ніж визначено Законом України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», а отже, порушують його права, що і стало підставою для подання цього позову.
Відповідно до частини другої статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Зазначена позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, позов подано у строк, установлений законом, підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі не встановлено, тому суд вважає за необхідне відкрити провадження у цій справі.
Згідно з частиною п'ятою статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
У позовній заяві позивачем заявлені клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, звернення рішення суду до негайного виконання в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць та витребування від ДОАС довідки фактично нараховані та виплачені мені суми суддівської винагороди за спірний період.
Пунктом 7 частини дев'ятої статті 171 КАС України передбачено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику (повідомлення) сторін.
Щодо заявленого клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд виходить з наступного.
У частинах першій-третій статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частини першої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до частини другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Водночас, згідно із частиною четвертою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Такі самі положення містить також частина четверта статті 12 КАС України, яку, окрім того, доповнено також пунктами 5 (щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років») і 6 (щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу) згідно із законами України від 13 березня 2018 року № 2325-VIII і від 13 травня 2020 року № 590-IX відповідно.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Відповідно до пунктів 1, 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище; інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Аналізуючи наведені положення процесуального закону, суд дійшов таких висновків:
- у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина шоста статті 12 КАС України), а також інші адміністративні справи, щодо яких процесуальний закон не містить імперативних норм про їхній розгляд за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 12 КАС України) або ж про заборону розглядати їх за правилами спрощеного позовного провадження (частина четверта статті 257 КАС України);
- якщо справа не належить до справ незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС, це не забороняє її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, як і не вимагає, щоб такий розгляд відбувався за виключно за правилами загального позовного провадження (крім випадків, передбачених у частині четвертій статті 257 КАС України);
- за відсутності імперативних вимог до порядку розгляду справи (спрощеного або загального) презюмується, що суд розглядає (усі) адміністративні справи за правилами спрощеного позовного провадження; водночас, з урахуванням вимог, встановлених у частині третій статті 257 КАС України, суд може прийняти рішення про розгляд певної справи (яку дозволено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження) за правилами загального позовного провадження.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 липня 2021 року у справі № 460/6542/20, від 30 червня 2022 року у справі № 640/27145/20, від 21 вересня 2023 року у справі № 380/25627/21, від 01 лютого 2024 року у справі № 320/9343/20 та від 15 лютого 2024 року у справі № 140/15761/20 від 06 березня 2024 року у справі № 160/8420/22, від 14 березня 2024 року у справі № 160/9079/22, від 21 березня 2024 року у справі № 160/8619/22 та від 08 квітня 2024 року у справі № 160/1851/23.
Вказане свідчить, що ця справа не належить до справ незначної складності у значенні частини шостої статті 12 КАС України. Проте, не віднесення її до цієї «категорії» не дає достатніх підстав вважати, що її розгляд має відбуватися виключно за правилами загального позовного провадження.
Водночас, тільки те, що ця справа не є справою незначної складності, ще не визначає процедури її розгляду (тобто за правилами загального позовного провадження). Зважаючи на положення частини четвертої статті 12, частини четвертої статті 257 КАС України, прямої заборони розглядати цю справу у порядку спрощеного позовного провадження немає. Скоріш навпаки, адже за відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суду дозволено розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до частини другої статті 257 КАС України).
Таким чином, виходячи з наведених у статті 257 КАС України критеріїв, з огляду на предмет спору в означеній справі, з урахуванням вимог статей 259, 260, 262 КАС України, суддя вважає за можливе здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Керуючись статтями 5, 9, 12, 19, 20, 32, 160, 161, 168, 171, 174, 175, 256, 262 КАС України, суддя
Відкрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Донецького окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Запропонувати відповідачам протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Роз'яснити відповідачам, що відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Зобов'язати ОСОБА_1 протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) трудову книжку.
Зобов'язати Донецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника):
- штатні розписи та кошториси Донецького окружного адміністративного суду на 2021-2024 роки;
- накази про встановлення ОСОБА_1 щомісячної доплати за вислугу років у спірний період;
- довідку про фактично нараховану та виплачену суддівську винагороду ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року по 30 вересня 2024 року, оплачуваної відпустки та допомоги на оздоровлення у 2021, 2022, 2023, 2024 роках, компенсації за невикористані дні відпустки, вихідної допомоги при виході судді у відставку у 2024 році, в якій також зазначити базовий розмір посадового окладу судді, розміри доплати за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, а також окремо зазначити в довідці, який розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб був використаний для обчислення суддівської винагороди у спірний період.
Запропонувати:
- позивачу подати до суду відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання копії відзиву та доданих до нього документів разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) відповідачам копії відповіді на відзив та доданих до неї документів;
- відповідачам подати до суду заперечення протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив та доданих до неї документів разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії заперечення та доданих до них документів.
Роз'яснити учасникам справи, що розгляд справи по суті буде розпочато через тридцять днів після відкриття провадження у справі, а справу буде розглянуто без виклику учасників справи в судове засідання (у порядку письмового провадження) протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Нагадати сторонам, що згідно з частинами другою-п'ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Попередити сторони, що відповідно до частини дев'ятої статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Справа розглядатиметься суддею Кисілем С. В. одноособово.
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи до електронного кабінету за допомогою підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» разом з витягом про їхні процесуальні права та обов'язки, встановлені статтями 44, 47 КАС України.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо цієї справи в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяС.В. Кисіль