Справа № 752/9744/18
Провадження № 2-а/752/3/22
Іменем України
04 липня 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Плахотнюк К.Г.,
за участі секретаря судового засідання: Сітайла В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Красьохи Євгена Сергійовича, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
в травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом мотивуючи тим, що 07.05.2018 відповідачем було складено постанову серії НК № 952494 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП. Вважає, що поліцейським допущені грубі порушення норм закону та його прав, які призвели до протиправного та незаконного притягнення позивача до адміністративного правопорушення. Відповідач позбавив його можливості скористатись у повному обсязі його правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем було порушено вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме порядок встановлений статтями 276, 278, 279, 280 КУпАП. На початку розгляду справи позивачем було заявлено клопотання про незгоду з розглядом правопорушення на місці скоєння та про перенесення розгляду справи за місце його проживання з метою скористатись правом на захист та правовою допомогою. Позивач також заявив клопотання про намір подати докази, пояснення, долучити покази свідків, надати матеріали технічної (відео) фіксації обставин правопорушення, навести свої доводи. Вказав, що ним не було допущено порушень правил дорожнього руху, а в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП. На місці його зупинки працівниками поліції були відсутні знаки 3.34 «зупинку заборонено», 3.35 «стоянку заборонено». Наявний на місці зупинки дорожній знак 5.38. «Місце для стоянки» застосовується для позначення місць та майданчиків для стоянки транспортних засобів. Наявна під знаком 5.38 табличка до дорожніх знаків 7.17 «Інваліди» означає, що дія знаку поширюється лише на мотоколяски і автомобілі, на яких встановлено розпізнавальний знак «Інвалід» відповідно до вимог ПДР. Просив суд скасувати як незаконну постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії НК № 952494 від 07.05.2018, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУПАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн.
18.05.2018 ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києві Хоменко О.Л. прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 08 листопада 2018 року на 16 год 00 хв.
На підставі розпорядження керівника апарату Голосіївського районного суду м. Києва проведено повторний автоматизований розподіл судової прави від 07.02.2019 та визначено головуючого суддю Шкірай М.І.
07.02.2019 ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києві Шкірай М.І. прийняту справу до провадження, продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
На підставі розпорядження керівника апарату Голосіївського районного суду м. Києва проведено повторний автоматизований розподіл судової прави від 17.06.2020 та визначено головуючого суддю Плахотнюк К.Г.
11 січня 2021 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 08 липня 2021 року о 09 год 10 хв.
В судові засідання 8 липня 2021 року, 20 січня 2022 року та 4 липня 2022 року сторони не прибули.
04.07.2022 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.
Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, однак відзиву на позовну заяву не подав, з будь-якими клопотаннями не звертався.
В силу вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
В матеріалах справи міститься пояснення ОСОБА_1 від 07.05.2018, в яких він вказав, що постанова серія НК № 952494 від 07.08.2018 винесена незаконно. Із розглядом даної постанови на місці він не згоден та просив перенести розгляд за місцем його проживання, оскільки він має намір скористуватись правовою допомогою, надати пояснення, докази, відео фіксації (а.с 7).
Позивач вказав, що відповідачем не було вручено йому копію оскаржуваної постанови, а тому він не має змоги надати її суду, в свою чергу відповідачем не надано суду копію постанови, а також будь-які докази, на підставі яких вона була винесена.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позовна заява підлягає до задоволення з таких підстав.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України - завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Згідно ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року N 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Згідно ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В ст. 280 КУпАП зазначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст.251 КУпАП визначено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст.251 КУпАП).
Відповідно до ст.79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Положеннями ст.159 КАС України встановлено, що, зокрема, відзив на позовну заяву є заявою по суті. Подання заяв по суті є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Так, згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В той же час, з матеріалів справи вбачається, що жодних належних та допустимих доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, відповідачем в підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП до суду, не надано.
Будучи належним чином повідомленим про розгляд справи відповідач будь-яких доказів в обґрунтування заперечень та відзиву на позов до суду не надав, розпорядившись своїм правом на власний розсуд.
Оскільки відповідачем у справі, не було надано до суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст.122 КУпАП та правомірності прийняття постанови серії НК № 952494 від 07 травня 2018 року, яка є предметом оскарження у даній справі, а тому приймаючи до уваги вищенаведені фактичні обставини справи, та враховуючи положення ст.62 Конституції України, ст.280, 251 КУпАП, ст.77 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для задоволення заявлених позивачем позовних вимог щодо скасування постанови.
При цьому, відповідно до ч.3 ст.286 КАС України - за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, у тому числі, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Отже суд вважає, що рішення суб'єкта владних повноважень під час накладення адміністративного стягнення щодо позивача прийнято з порушенням вимог ст. 2 КАС України, що в свою чергу є підставою для його скасування та закриття справи про адміністративне правопорушення, тому позов підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 9, 126, 247, 251, 254, 256, 280, 283, 284, 293 КУпАП, та ст. 9, 76-78, 244-246, 286 КАС України, суд -
адміністративний позив ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Красьохи Євгена Сергійовича, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 952494 від 07.05.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн.
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 122 КУпАП - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Суддя К.Г. Плахотнюк