Справа № 752/4269/24
Провадження № 2/752/3772/24
Іменем України
28 листопада 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого- судді - Машкевич К.В.
за участю секретаря - Тертій К.Б..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Позивач звернувся до суду з позовом і просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрила після смерті його батька.
Посилається в позові на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживав за адресою: АДРЕСА_1 .
Після смерті батька відкрилася спадщина і він як єдиний син належить до спадкоємців першої черги за законом.
Зазначає, що він особисто не міг подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті батька, оскільки тривалий термін дуже хворіє. Згідно виписки із медичної картки стаціонарного хворого №885 від 11 серпня 2023 року, через тяжкий стан він потребує постійного стороннього догляду. Та на даний час стан його здоров'я не поліпшується.
Крім того, у зв'язку повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, законодавцем було введено правило зупинення на весь час дії воєнного стану шестимісячний строк для прийняття спадщини.
19 червня 2023 року набрав чинності підпункт 2 пункту 3 постанови КМУ від 09 травня 2023 року №469 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану», яким виключено п. 3 постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», якою було встановлено, що протягом строку для прийняття спадщини або відмови від його ухвалення зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці та свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення терміну для прийняття спадщини.
Про вказані зміни йому не було відомо. Він вважав, зо строк для прийняття спадщини після смерті його батька ним не пропущений. Проконсультуватися з фахівцем чи приїхати в нотаріальну контору не міг в зв'язку зі станом здоров'я.
В січні 2024 року він звернувся в другу Київську державну нотаріальну контору за отриманням свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька. Проте отримав постанову про відмову нотаріуса у видачі йому свідоцтва про право на спадщину після смерті його батька. Відмова нотаріуса вмотивована тим, що в установлений законом строк не було подано заяви про прийняття спадщини після смерті батька, так як він не проживав постійно зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, а також не надав документів, які підтверджують фактичне прийняття спадщини.
Вважає, що пропустив строк з поважних причин та просить суд визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини.
05 береня 2024 року було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
13 червня 2024 року ухвалою суду витребувано з Другої київської державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На виконання вимог ухвали суду про витребування доказів надіслано копію матеріалів спадкової справи № 651/2023 до майна померлого ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 30 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Згідно зі ст. 178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. Надали відзив в якому просили сдухати справу у їх відсутність та ухвалити рішення, згідно норм чинного законодавства та розглядати справу за відсутності представника КМР.
Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
За змістом ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Частиною 1 ст.1271 ЦК України визначено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Отже, прийняття спадщини є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення.
Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Відповідно до ч.3 ст.1271 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви або ці обставини суд визнав поважними.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 батько позивача, що підтверджується свідоцтвом про смерть, видане Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 25 квітня 2023 року серії НОМЕР_2 .
Після його смерті відкрилася спадщина. Постановою державного нотаріуса Другої київської державної нотаріальної контори Костенко Л.Ю. від 10 січня 2024 року позивачу позивачу було відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з пропуском шестимісячний строк для прийняття спадщини,місце проживання разом зі спадкодавцем не підтверджено (а.с.12).
З виписки із медичної картки амбулаторного хворого №8875, вбачається що ОСОБА_1 перебував з 31 липня 2023 року у реанімації, 02 серпня 2023 року у невролгії та 11 серпня 2023 року виписано з закладу. Зазначено, що пацієнт потребує постійного стороннього догляду. З виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного хворого) №11864 вбачається, що ОСОБА_1 перебував з 13 жовтня 2023 року по 26 жовтня у стаціонарі. Зазначено, що пацієнт потребує постійного стороннього догляду.
В пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.
Суд враховує, що в законодавстві не міститься визначення поняття поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, їх поважність повинна визначатися судом у кожному випадку, виходячи з конкретних обставин справи.
Відповідно до ст.1277 ЦК України спадщина може бути визнана відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини і може перейти у власність територіальної громади.
Суд зважає на те, що законодавство не встановлює переліку поважних причин, а тому вони визначаються поважними на думку суду.
Головною ознакою поважних причин є те, що вони роблять своєчасне звернення про прийняття спадщини неможливим.
Як зазначає позивач, у зв'язку повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, внесення змін до законодавста, та тяжким станом його здоров'я у нього виникли об'єктивні та істотні труднощі для своєчасної подачі заяви про прийняття спадщини.
Суд вважає за необхідне зазначити, що 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан.
Режим воєнного стану триває і до цього часу. На всій території України ведуться активні бойові дії. Громадяни України в свою чергу, позбавлені можливості в повній мірі реалізовувати свої права, передбачені законом.
Постановою Кабінету Міністрів України №164 від 28.02.2022 року «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифіковнаї Україною 17 липня 1997 року, зазначено, що кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.
Стаття 26 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ратифікованої Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII від 19 жовтня 1973 року; статті 7, 17 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року, визначають, що всі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом.
Кожна людина має право володіти майном як особисто так і разом з іншими.
Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях у справах "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Новоселецький проти України" від 11 березня 2003 року, "Федоренко проти України" від 1 червня 2006 року вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.
При вирішенні спору суд враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Тобто, справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Враховуючи вкладене вище, з метою захисту прав позивача на спадщину в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 1216, 1217, 1220, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст.4, 12, 76, 80, 81, 89, 178, 223, 258-259, 265, 273 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 - 2 місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К.В.Машкевич