02 грудня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/25394/23
Провадження № 22-ц/4820/2368/24
Хмельницький апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Спірідонової Т.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 вересня 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 вересня 2024 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» за кредитним договором про надання банківських послуг №бн від 25 травня 2018 року заборгованість у розмірі 89288,30 грн та судові витрати у розмірі 2553,22 грн.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій заявила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи його тим, що копію оскаржуваного рішення вона отримала 21 жовтня 2024 року.
Оцінюючи вказане клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно з частиною 2 статті 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Отже, суд має право поновити строк, якщо скаржник у відповідному клопотанні наведе причину пропуску цього строку, і суд визнає цю причину поважною. Без оцінки поважності та конкретного зазначення причини пропуску строку, суд немає повноважень поновлювати процесуальний строк.
У постанові від 14 грудня 2020 року Верховний Суд у справі №521/2816/15-ц виклав висновки про те, що тлумачення норм цивільного процесуального законодавства України, які регулюють поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що копію оскаржуваного рішення вона отримала 21 жовтня 2024 року, тому просить поновити строк на апеляційне оскарження. Проте, апеляційну скаргу апелянтка подала 28 листопада 2024 року через канцелярію суду, тобто поза межами тридцятиденного строку з дня отримання повного тексту рішення суду першої інстанції.
При цьому, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 не наводить обставин, що перешкоджали їй звернутись до суду в межах строку на апеляційне оскарження та які б становили об'єктивно непереборні перешкоди, що пов'язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Згідно з ч.ч. 3, 4 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху з наданням апелянтці строку для звернення до суду апеляційної інстанції із заявою, в якій необхідно вказати інші поважні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, суд
ухвалив:
Визнати неповажними наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 вересня 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 вересня 2024 рокузалишити без руху та надати їй строк протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до Хмельницького апеляційного суду клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення.
Якщо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин для його поновлення не буде подано у зазначений судом строк, то у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Спірідонова