25 листопада 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 681/1285/22
Провадження № 22-ц/4820/1520/24
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П'єнти І. В.,
секретар судового засідання Заворотна А. В.,
з участю прокурора ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Хмельницької обласної прокуратури на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 30 травня 2024 року (суддя Горщар А. Г., повне судове рішення складено 10.06.2024) у справі за позовом керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Полонської міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» про витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності та права оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд
У грудні 2022 року керівник Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Полонської міської ради, звертаючись до суду із вказаним позовом, та з урахуванням заяви про зміну предмета позову зазначав, що наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-7332-СГ від 24.04.2017 затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 1,87 га кадастровий номер 6823680300:02:001:0136 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Білецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області. На підставі вказаного наказу за ОСОБА_2 09.06.2017 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку, котру вона в подальшому на підставі договору оренди б/н від 13.06.2017 передала в оренду ТОВ «А.Т.К.» строком на 15 років.
Проте спірна земельна ділянка вибула з державної власності незаконно, оскільки відповідно до проекту землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель на території Полонського району, в тому числі, на території Білецької сільської ради, вона належить до деградованих і малопродуктивних земель, які підлягають консервації шляхом заліснення. Передача такої земельної ділянки у приватну власність та зміна її цільового призначення заборонена.
Розпорядженням голови Полонської РДА № 477/2010-р від 24.11.2010 затверджено проект землеустрою щодо консервації делегованих і малопродуктивних земель на території Полонського району, в тому числі на території Білецької сільської ради, який розроблено на замовлення ГУ Держкомзему у Хмельницькій області.
Тому керівник Шепетівської окружної прокуратури просив: витребувати у ОСОБА_2 та ТОВ «А.Т.К.» земельну ділянку площею 1,8691 га, межі та конфігурацію якої визначено у висновку земельно-технічної експертизи № 1437/3743-3757/22-26 від 25.11.2022, виготовленому Хмельницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, яка розміщена в межах земельної ділянки кадастровий номер 6823680300:02:001:0136 площею 1,87 га; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 6823680300:02:001:0136 площею 1,87 га, припинивши право приватної власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку та право оренди ТОВ «А.Т.К.» із одночасним припиненням усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень; скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6823680300:02:001:0136.
Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 30 травня 2024 року позов задоволено частково. Витребувано у ОСОБА_2 на користь Полонської міської ради земельну ділянку площею 1,8691 га, межі та конфігурацію якої визначено у висновку земельно-технічної експертизи № 1437/3743-3757/22-26 від 25.11.2022, виготовленому Хмельницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, яка розміщена в межах земельної ділянки кадастровий номер 6823680300:02:001:0136 площею 1,87 га. Скасовано в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6823680300:02:001:0136. Припинено право оренди ТОВ «А.Т.К.» на земельну ділянку кадастровий номер 6823680300:02:001:0136 площею 1,87 га, скасувавши в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію речового права. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області на користь Хмельницької обласної прокуратури витрати по оплаті судового збору в розмірі 7443 грн.
Хмельницька обласної прокуратура, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати в частині відмови в позові про витребування земельної ділянки в ТОВ «А.Т.К.» і про скасування реєстрації права власності ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та ухвалити нове судове рішення про задоволення вказаних позовних вимог. Посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права. Суд не взяв до уваги те, що необхідність витребування спірної земельної ділянки в орендаря обумовлена потребою у припиненні її подальшого використання. У випадку не скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 6823680300:02:001:0136 реєстрація права власності Полонської міської ради на неї на підставі судового рішення про її витребування від відповідачів буде неможливою, оскільки вона не сформована як окремий об'єкт цивільних прав та підлягає включенню до єдиного масиву земель площею 55,82 га на території Білецької сільської ради. Без скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації усіх речових прав щодо спірної земельної ділянки є неможливим її скасування в Державному земельному кадастрі.
Рішення суду в частині задоволених позовних вимог не оскаржується.
У засіданні апеляційного суду прокурор апеляційну скаргу підтримала.
Інші учасники судового процесу не з'явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини 1 статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
За змістом частини 2 статті 377 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Суд першої інстанції правильно установив, що 05.08.2010 за вих. № 01-09/907 Відділ Держкомзему в Полонському районі Хмельницької області звернувся до Полонської районної державної адміністрації з пропозицією провести консервацію малопродуктивних та деградованих земель, які характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю загальною площею 160,85 га, зокрема на території Білецької сільської ради - 55,82 га (а. с. 280, т. 1).
Розпорядженням голови Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області від 06.08.2010 № 314/2010-р «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо консервації малопродуктивних, деградованих і непридатних для сільськогосподарського використання земель» надано Державному підприємству «Хмельницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності на території: Полонської міської, Понінківської селищної, Буртинської, Білецької, Онацьковецької, Прислуцької сільських рад Полонського району Хмельницької області (а. с. 285, т. 1).
Відповідно до проекту землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель на території Полонського району Хмельницької області, виготовленого у липні-серпні 2010 року, на підставі вище вказаного розпорядження голови Полонської районної державної адміністрації № 314 від 06.08.2010, проектом передбачено консервацію загальної площі земельних ділянок 160,85 га, зокрема, земельних ділянок на території Білецької сільської ради - 55,82 га (рілля - 55,46 га, пасовищ - 0,36 га), шлях консервації - заліснення, термін консервації постійно (а. с. 70-96, т. 1).
Розпорядженням голови Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області від 24.11.2010 № 477/2010-р затверджено вказаний проект землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель державної власності на території Полонського району Хмельницької області, яким передбачено вилучити з активного господарського обігу 160,85 га сільськогосподарських угідь та здійснити їх консервацію шляхом заліснення, у тому числі на території Білецької сільської ради - 55,82 га (а. с. 286-287, т. 1).
Вказана земельна ділянка у 2017-2018 роках була розділена на окремі земельні ділянки, які на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області передані у приватну власність фізичним особам.
ОСОБА_2 звернулася до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, повідомивши, що своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки не скористалась. У заяві відсутня дата (а. с. 18, т. 1).
Наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 26.05.2016 № 22-13092-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» ОСОБА_2 був наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за межами населеного пункту Білецької сільської ради Полонського району Хмельницької області (6823680300:02:001) орієнтовним розміром 2,0 га для ведення особистого селянського господарства (а. с. 17, т. 1).
Наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 24.04.2017 № 22-7332-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 1,8700 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Білецької сільської ради Полонського району Хмельницької області (кадастровий номер 6823680300:02:001:0136) та надано у власність ОСОБА_2 вказану земельну ділянку.
На підставі цього наказу за ОСОБА_2 09.06.2017 зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6823680300:02:001:0136, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1272640368236, номер запису про право власності 20869438.
В подальшому ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,87 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Білецької сільської ради Полонського району Хмельницької області, кадастровий номер 6823680300:02:001:0136 на підставі договору оренди б/н від 13.06.2017 передала в оренду ТОВ «А.Т.К.» строком на 15 років (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 35734875 від 19.06.2017, номер запису про інше речове право 20971053 (а. с. 47-50, 288-292 т. 1).
За інформацією з Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.03.2021 зареєстровано кримінальне провадження № 42021242250000001 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України. Зі змісту витягу вбачається, що вивченням даних публічної кадастрової карти України прокурором встановлено, що на території Полонської ОТГ (Білецька сільська рада) розташована земельна ділянка загальною площею 21,14 га, яка згідно з розпорядженням Полонської районної державної адміністрації від 24.11.2010 підлягає консервації шляхом заліснення. Вказана земельна ділянка всупереч вимогам законодавства розділена на окремі земельні ділянки, які на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області передані у приватну власність (а. с. 284, т. 1).
У межах досудового розслідування кримінального провадження № 42021242250000001 була призначена земельно-технічна експертиза, відповідно до висновку експерта № 1437/3743-3757/22-26 від 25.11.2022, виготовленого Хмельницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, земельна ділянка кадастровий номер 6823680300:02:001:0136 накладається на земельну ділянку № 4 на території Білецької сільської ради Шепетівського (колишнього Полонського) району Хмельницької області, яка згідно з проектом землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель державної власності на території Полонського району Хмельницької області, затвердженим розпорядженням голови Полонської районної державної адміністрації № 477/2010-р від 24.11.2010, підлягає консервації шляхом заліснення. Площа накладення складає 1,8691 га (а. с. 51-69, т. 1).
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Відмову в позові в частині вимог про скасування державної реєстрації права власності з припиненням права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку суд мотивував обранням прокурором неефективного способу захисту порушеного права.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Частинами 1 і 4 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Положення цього конституційного принципу кореспондуються із нормами статей 317, 319, 321 ЦК України, згідно з якими власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону; усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Главою 29 ЦК України визначено такі способи захисту права власності як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).
ЦК України передбачені засади захисту права власності, зокрема право на витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України) та від добросовісного набувача (стаття 388 ЦК України).
Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК України.
Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений, як фактично, тобто повернення його у фактичне володіння, так і у власність цієї особи. При цьому у випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні або поновленні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).
Відповідні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 листопада 2018 року у справа № 504/2864/13-ц, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 вересня 2020 року у справі № 201/12925/17.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 року у справі № 466/8649/16-ц звернуто увагу на те, що відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 14.11.2018 року у справі № 183/1617/16, від 21.08.2019 року у справі № 911/3681/17, від 22.01.2020 року у справі № 910/1809/18, від 22.06.2021 року у справі № 200/606/18 зазначила, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 року у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 року у справі № 925/642/19, від 22.06.2021 року у справі № 200/606/18).
Тому колегія суддів погоджується з тим, що належним способом захисту у цій справі є витребування земельної ділянки, яка належить до земель лісогосподарського призначення, а одночасне витребування та скасування державної реєстрації та відомостей про право власності є взаємовиключним та неналежним способом захисту, у зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими (постанови Верховного Суду від 29.05.2024 року у справі № 447/2521/20, 23.05.2024 року у справі № 395/916/22).
Зазначені висновки Верховного Суду відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України враховані при застосуванні наведених норм права до спірних правовідносин.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові про скасування державної реєстрації права власності з припиненням права власності на земельну ділянку ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.
Разом з тим, суд першої інстанції допустив порушення правил юрисдикції.
На підставі договору оренди землі від 13.06.2017 ОСОБА_2 передала ТОВ «А.Т.К.» земельну ділянку кадастровий номер 6823680300:02:001:0136 у платне користування строком на 15 років.
Відповідно до частини 1 статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України).
Орендар земельної ділянки є її володільцем, а відтак безпосередньо порушує права дійсного її власника.
Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб'єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина 1 статті 19 ЦПК України).
Предметна та суб'єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України.
Відповідно до статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
У порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Спори, сторонами в яких є юридичні особи та фізичні особи - підприємці, про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів розглядаються господарськими судами.
Ухвалюючи рішення у справі в частині вимог до ТОВ «А.Т.К.», суд першої інстанції не врахував, що учасником спору є приватна юридична особа. Спір у частині позовних вимог пред'явлених до юридичних осіб є спором про стверджуване порушення цивільного права та законного інтересу позивача як власника землі з боку юридичних осіб, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, встановлення іншого речового права на таке майно, державної реєстрації таких прав.
Отже, з огляду на суб'єктний склад сторін справа в частині наведених вище позовних вимог віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначеній частині вимог в порядку цивільного судочинства, у зв'язку з чим провадження у справі у відповідній частині підлягає закриттю.
Вказаний висновок узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 04 травня 2022 року у справі № 676/7424/19, від 29 вересня 2022 року у справі № 676/7426/19-ц, від 25 жовтня 2023 року в справі № 676/1919/20, від 22 травня 2024 року у справі № 676/180/20.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Полонської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» про витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки необхідно скасувати і провадження у справі в частині цих позовних вимог закрити.
Відповідно до частини 1 статті 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Керуючись статтями 255, 374, 375, 377, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Хмельницької обласної прокуратури задовольнити частково.
Рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 30 травня 2024 року в частині позовних вимог керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Полонської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» про витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки скасувати.
Провадження у справі в частині позовних вимог керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Полонської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» про витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки закрити.
Повідомити керівника Шепетівської окружної прокуратури, що розгляд справи в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» про витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки віднесений до юрисдикції господарського суду.
Рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 30 травня 2024 року в частині відмови в позові про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 02 грудня 2024 року.
Суддя-доповідач О. І. Талалай
Судді А. П. Корніюк
І. В. П'єнта