Справа №591/6454/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сорока М. Р.
Номер провадження 33/816/890/24 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
29 листопада 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Вдовіченка О.Л. на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 22 липня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 22 липня 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік за те, що 16 червня 2024 року близько 23 год. 27 хв. в м. Сумах по вул. Володимирська, в районі будинку 40, керував транспортним засобом «ЗАЗ», номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за згодою ОСОБА_1 , за допомогою технічного приладу газоаналізатор «Drager Alcotest 6810», прилад ARBL 948 від 16 червня 2024 року. Із позитивним результатом, якого 1,04 % проміле, водій ОСОБА_1 був згоден, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Вдовіченко О.Л. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 22 липня 2024 року.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник посилається на те, що відповідно до п. 5 розділу 5 Інструкції з оформлення патрульної служби МВС матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, огляд на стан сп'яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення повинно проводитись в присутності двох свідків.
Як вбачається із долучених до матеріалів справи відеозапису, співробітниками поліції свідки (поняті) при огляді та складанні протоколу не залучались, що є грубим порушенням чинного законодавства та є підставою для скасування постанови.
Окрім цього, апелянт просить звернути увагу на те, що ОСОБА_1 не визнав своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому зазначенням судом протилежного є невірним.
У судове засідання призначене на 15 год. 00 хв. 29 листопада 2024 року, ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце апеляційного розгляду, що підтверджується наявною розпискою, до суду апеляційної інстанції не з'явився. Клопотань про відкладення судового розгляду, від апелянта не надходило.
При вирішенні питання щодо можливості здійснення апеляційного розгляду за відсутності апелянта, апеляційний суд враховує наступне.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Пономарьов проти України", та "Трух проти України").
У рішенні в справі "Каракуця проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Практикою Європейського суду з прав людини, яка є преюдиційною, також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи, їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.
Враховуючи вищезазначене, а також ті обставини, що ОСОБА_1 знаючи, що в апеляційному суді на розгляді перебуває подана адвокатом Вдовіченком О.Л. апеляційна скарга, в судове засіданні не з'явився, апеляційний суд дійшов висновку, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності не бажає приймати участь в апеляційному перегляді даної справи.
Так, призначений на 08 год. 30 хв. 16 жовтня 2024 року апеляційний розгляд був відкладений за клопотанням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 для надання часу на заміну захисника.
Про час та дату наступного судового засідання ОСОБА_1 був повідомлений шляхом проставляння особистого підпису в повістці про виклик до суду. Проте на апеляційний розгляд призначений на 15 год. 00 хв. 29 листопада 2024 року останній не з'явився, клопотань про відкладення не подавав.
Враховуючи вище зазначене та принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з метою її розгляду у розумні строки, апеляційний суд не вбачає підстав для відкладення апеляційного розгляду та вважає за можливе здійснити розгляд поданої захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокатом Вдовіченком О.Л. апеляційної скарги на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 22 липня 2024 року, у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і в даному випадку права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя, не є порушеним.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.
Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи дану справу, суддя суду першої інстанції вищезазначені вимоги дотримався в повному обсязі та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, з врахуванням:
- протоколу про адміністративне правопорушення від 16 червня 2024 року серії ААД № 747198;
- результату проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного за допомогою спеціального технічного пристрою, газоаналізатора «Alkotest 6810». Згідно роздруківки тесту, вміст алкоголю у видихуваному повітрі ОСОБА_1 становив 1,04 % проміле;
- акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно якого ОСОБА_1 погодився з результатом проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу;
- відеозаписів зі нагрудних камер працівників поліції та відеореєстратора службового автомобіля, якими зафіксовано факт керування ОСОБА_1 автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.
Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку, є належними та допустимими і ставити їх під сумнів у апеляційного суду підстави відсутні.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (частини 1, 2 статті 251 КУпАП).
Із долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, відеозапису із нагрудних камер працівників поліції та відеореєстратора службового автомобіля, вбачається, як 16 червня 2024 року близько 23 год. 27 хв. в м. Сумах по вул. Володимирська, в районі будинку 40, було зупинено автомобіль «ЗАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився ОСОБА_1 .
Під час перевірки особи водія, працівниками поліції було виявлено у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: відчувався різкий запах алкоголю з порожнини рота, наявне порушення мови, у зв'язку з чим останньому було запропоновано пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння, на місці з використанням спеціального технічного засобу або ж проїхати до найближчого закладу охорони здоров'я, на що останній погодився продути газоаналізатор на місці.
Після роз'яснення ОСОБА_1 порядок продуття спеціального технічного засобу, останній пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння, результат якого становив 1,04 % проміле.
Жодних заперечень щодо процедури проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу, із застосуванням спеціального технічного засобу, ОСОБА_1 не висловлював.
Так, зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та об'єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами.
Окрім цього згода ОСОБА_1 із результатом проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, підтверджується проставленими підписами в роздруківці тесту приладу та в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Апеляційний суд оцінює вище вказані докази, як належними та допустимими, які узгоджуються між собою, а тому підстав для сумнівів у їх достовірності не вбачає, що в сукупності з іншими доказами, підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Підстав ставити під сумнів вказані докази відсутні, оскільки є об'єктивними, відповідають вимогам ст.251 КпАП України, та нічим не спростовані апелянтом.
Посилання апелянта про необхідність залучення двох свідків при проведенні огляду водія на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціального технічного засобу та під час складання протоколу, не є підставою для визнання процедури проведеного огляду таким, що не відповідає вимогам ст. 266 КУпАП у зв'язку з наступним.
Так, за ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
У даному випадку, згода ОСОБА_1 із результатом проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці запинки транспортного засобу була зафіксована за допомогою технічних засобів відеозапису, а тому працівниками поліції обґрунтовано не було залучено двох свідків.
На переконання апеляційного суду, працівниками поліції було дотримано процедуру проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, визначено ст. 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а зміст оглянутого відеозапису повністю спростовує доводи сторони захисту щодо недотримання працівниками патрульної поліції процедури відповідного огляду.
Окрім цього, на спростування апеляційних доводів щодо помилкового зазначення судом про визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до мотивувальної частини постанови, ОСОБА_1 не надавав жодних пояснень у суді, проте на підставі долучених до матеріалів письмових доказів, суддя дійшов вірного висновку про підтвердження згоди останнього із результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціального технічного засобу.
Враховуючи вище викладене, апеляційний суд вважає, що досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення та узгоджуються із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів.
З урахуванням наведеного, суд дійшов правильного висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, встановлених судом першої інстанції і доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Таким чином, немає підстав для закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що просить апелянт.
У рішенні по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства (O'Halloran and Francis v. The United Kingdom ) no. 15809/02 і 25624/02ECHR від 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Вдовіченка О.Л., апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді районного суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 22 липня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Вдовіченка О.Л. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.