Справа № 451/1580/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/1722/24 Доповідач: ОСОБА_2
27 листопада 2024 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Радехівського районного суду Львівської області від 11 листопада 2024 року про застосування запобіжного заходу, щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Вишневе, Скадовського району, Херсонської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваної ОСОБА_6 ,
та її захисника адвоката ОСОБА_8
начальник СВ відділення поліції № 1 Червоноградського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Клопотання мотивував тим, що СВ ВП № 1 Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12024141280000114 від 09 листопада 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 08 листопада 2024 року близько 22.50 год., ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_2 , на ґрунті виниклих неприязних відносин, між нею та ОСОБА_10 , під час словесного конфлікту, діючи з прямим умислом на спричинення тілесних ушкоджень останньому, тримаючи у руках кухонний ніж нанесла один удар кухонним ножем в черевну порожнину ОСОБА_10 , спричинивши при цьому йому тілесні ушкодження в наслідок яких ОСОБА_10 помер у реанімаційному відділенні КНП Святого Пантелеймона м. Львів під час надання медичної допомоги.
09 листопада 2024 року ОСОБА_6 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, та цього ж дня їй повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
В клопотанні зазначено, що обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке кримінальним законом передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі від семи до десяти років позбавлення волі. Відтак, з метою забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_6 покладених на неї процесуальних обов'язків, а також з метою запобігти спробам останньої переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також з метою незаконного впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, вважав за необхідне останній обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів.
Ухвалою слідчого судді Радехівського районного суду Львівської області від 11 листопада 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання начальника СВ відділення поліції № 1 Червоноградського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_6 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Задовольнено клопотання підозрюваної ОСОБА_6 та її захисника - адвоката ОСОБА_8 про обрання їй більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а саме, цілодобового домашнього арешту.
Застосовано щодо ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Покладено на підозрювану ОСОБА_6 такі обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
2) цілодобово не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та роботи;
4) за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали два місяці, тобто до 11 січня 2025 року включно.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді прокурор ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Вважає, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, у зв'язку із невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.
Наголошує, що наявні ризики вказують на необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Повідомляє, що судом не повно враховано, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі від 7 до 10 років, вчинений злочин призвів до смерті людини, вона може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, після повідомлення про смерть потерпілого ОСОБА_6 не повідомляла про причетність до даного кримінального правопорушення, може впливати на свідків, оскільки вона є матір'ю неповнолітнього свідка, може покинути місце проживання.
Звертає увагу, що за адресою місця проживання ОСОБА_6 , ніколи не проживала, а зареєструвалася лише 11 листопада 2024 року.
Заслухавши доповідача, виступ прокурора на підтримку доводів апеляційної скарги, доводи підозрюваної та її захисника на заперечення аргументів апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 404 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «Ilijkov v. Bolgaria»).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу, окрім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Як вбачається з ухвали слідчого судді та матеріалів судової справи, що в провадженні ВП № 1 Червоноградського РВП Головного управління Національної поліції у Львівській області перебуває кримінальне проводження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12024141280000114 від 09 листопада 2024 року за ч. 2 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 08 листопада 2024 року близько 22.50 год., ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_2 , на ґрунті виниклих неприязних відносин, між нею та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час словесного конфлікту, діючи з прямим умислом на спричинення тілесних ушкоджень останньому, тримаючи у руках кухонний ніж нанесла один удар кухонним ножем в черевну порожнину ОСОБА_10 , спричинивши при цьому йому тілесні ушкодження в наслідок яких він помер у реанімаційному відділенні КНП Святого Пантелеймона м. Львів під час надання медичної допомоги.
9 листопада 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
11 листопада 2024 року начальник СВ відділення поліції № 1 Червоноградського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Ухвалою слідчого судді Радехівського районного суду Львівської області від 11 листопада 2024 року застосовано до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Відмовляючи в задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дотримався вимог ст. ст. 177,183,194 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, дійшовши висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є занадто суворим та невиправданим, оскільки не відповідає ступеню ризиків у кримінальному провадженні, які наведені у клопотанні, переконався, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризикам якого існують у кримінальному провадженні, і тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, терміном на два місяці, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної та виконання покладених на неї процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
При цьому належно врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , та покарання, що загрожує у разі визнання її винною, дані про особу, а саме, що вона раніше не судима, до кримінальної відповідальності не притягувалась, як внутрішньо переміщена особа має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , має родичів ( двох доньок, одна з них неповнолітня, навчається в школі м. Радехів), конкретні обставини справи, а саме процесуальну поведінку підозрюваної після вчинення кримінального правопорушення, зокрема, те, що підозрювана від слідства не переховувалась та сприяла його проведенню, що свідчать на користь зменшення ризиків, передбачених вимогами ст. 177 КПК України.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, окрім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Застосовуючи щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчим суддею перевірено, що в матеріалах кримінального провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення, при цьому прокурором та слідчим не доведено неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як на одну з підстав застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апелянт покликається на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній у випадку визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, проте колегія суддів апеляційного суду зазначає, що тяжкість покарання хоча і є одним із елементів при оцінці ризиків ухилення від органу досудового розслідування та/або суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, однак, сама по собі не може бути достатньою підставою для застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, про те, що прокурор не довів обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, а тому слідчий суддя обґрунтовано застосував до підозрюваної запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Доводи, на які послався в апеляційній скарзі прокурор, не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки були враховані слідчим суддею при прийнятті рішення.
Порушень правових позицій Європейського суду з прав людини чи істотних порушень кримінального процесуального закону апеляційним переглядом не встановлено.
Відтак, ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_6 є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга прокурора до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. 177, 183, 184, 309, 310, 376, 407, 419 КПК України, колегія суддів
ухвалу слідчого судді Радехівського районного суду Львівської області від 11 листопада 2024 року про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4