Справа № 455/1872/24 Головуючий у 1 інстанції: Кушнір А.В.
Провадження № 33/811/1642/24 Доповідач: Галапац І. І.
29 листопада 2024 року Львівський апеляційний суд в складі:
судді Галапаца І.І.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу захисника правопорушниці ОСОБА_1 - адвоката Чеботаря Вадима Володимировича на постанову судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 05 вересня 2024 року,
з участю захисника правопорушниці ОСОБА_1 - Чеботаря В.В.
цією постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Згідно постанови судді, 03 серпня 2024 року о 17 год 35 хв, ОСОБА_1 в пункті пропуску «Смільниця - Кросценко» під час перевірки документів на виїзд з України надала на паспортний контроль закордонний паспорт громадянина Республіки Польща на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час додаткового вивчення питання щодо наявності законних підстав для перетинання державного кордону України було встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_1 виданий 13.05.2017 року Коломийським відділом УДМС у Івано-Франківській області. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги ст. 2, 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», п.2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року №57.
В апеляційній скарзі захисник правопорушниці ОСОБА_1 - адвокат Чеботар В.В. покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною та безпідставною. Вважає, що в матеріалах справи відсутні об'єктивні дані, які б підтверджували що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, а саме, спробу перетину державного кордону без відповідних документів, або те, що в неї був такий умисел.
Просить поновити строк на апеляційне оскаження постанови місцевого суду; скасувати оскаржувану постанову, провадження у справі закрити з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Заслухавши виступ захисника правопорушниці ОСОБА_1 - адвоката Чеботаря В.В. про задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає за можливе поновити строк апеляційного оскарження постанови місцевого суду, та приходить до висновку, що така не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, окрім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ч.1 ст. 204-1 КУпАП передбачена відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу чи без дозволу відповідних органів влади.
Об'єктом даного адміністративного проступку є встановлений порядок управління, а також безпека особи, суспільства і держави. Об'єктивна сторона цього правопорушення виражається у спробі перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску, а також у пунктах пропуску через державний кордон України без установлених документів або дозволу відповідних органів державної влади. Під незаконним перетинанням державного кордону громадянами України, іноземними громадянами й особами без громадянства слід розуміти залишення особою території однієї держави і переміщення на територію іншої держави шляхом самовільного (без відповідного документа або відповідного дозволу) перетинання державного кордону України.
Частинами 1 та 2 статті 9 Закону України «Про державний кордон України» передбачено, що перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.
Частиною 3 статті 9 вказаного Закону визначено що, пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Як вбачається із матеріалів справи суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Такий висновок суду підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №154387 від 03 серпня 2024 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 03 серпня 2024 року; формою №1 ДМС України; копією паспорта громадянина Республіки Польща на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким суддя районного суду дав належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обгрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки такі містять фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення серій ЗхРУ №154387 від 03 серпня 2024 року складений щодо ОСОБА_1 за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, містить у собі усі необхідні дані щодо обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, та особи-порушниці.
При цьому, як вбачається із письмових пояснень правопорушниці ОСОБА_1 , які знаходяться в матеріалах справи, остання зазначила, що перетинала кордон з паспортом Республіки Польща, маючи в Польщі паспорт громадянина України.
Таким чином, покликання апелянта про те, що постанова не в повній мірі відповідає вимогам закону, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
При цьому, апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення на правопорушницю ОСОБА_1 у виді штрафу, накладене з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушниці та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню нових правопорушень.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
поновити захиснику правопорушниці ОСОБА_1 - адвокату Чеботарю В.В. строк на апеляційне оскарження постанови судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 05 вересня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника правопорушниці ОСОБА_1 - адвоката Чеботаря В.В. - залишити без задоволення, а постанову судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 05 вересня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн. - без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Галапац І.І.