Справа № 574/821/24
Провадження №2/574/324/2024
26 листопада 2024 року м. Буринь
Буринський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Гука Т.Р.,
з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Позов мотивує тим, що 10.01.2020 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем у Житомирському міськрайонному відділі ДРАЦС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький). Від цього шлюбу вони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя у них не склалося, з березня 2022 року вони проживають окремо та припинили шлюбні відносини. Вважає, що їхній шлюб фактично припинив існування і примирення між ними неможливе, у зв'язку з чим вона наполягає на розірванні шлюбу без надання строку для примирення.
Також, зазначає, що дитина проживає з нею.
Відповідач є здоровим та працездатним, інших осіб та дітей на утриманні немає, а тому зможе сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку на малолітню дитину.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просить розірвати укладений між нею та ОСОБА_2 шлюб та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 25.09.2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Сторони були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, однак в судове засідання не з'явилася.
Разом позовною заявою позивачка подала клопотання про розгляд справи без її участі, в якій вона підтримала позовні вимоги та не заперечувала проти винесення заочного рішення.
Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався та заяв чи клопотань про відкладення судового розгляду чи розгляд справи без його участі не подавав.
За таких обставин, враховуючи, що позивачка не заперечувала проти заочного розгляду справи, судом у відповідності до положень ст.280 ЦПК України, ухвалено провести заочний розгляд справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Оскільки сторони у судове засідання не з'явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши обставини справи, представлені докази та давши їм оцінку суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що сторони у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, який зареєстровано 10.01.2020 року Житомирським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис №34, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.11).
Під час державної реєстрації шлюбу позивачка змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».
Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається з копії свідоцтва про народження (а.с.12).
За змістом положень ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною 3 ст.56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом (ч.4 ст.56 СК України).
Згідно ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 СК України.
У відповідності до положень ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони не підтримують подружніх стосунків, проживають окремо та про надання строку на примирення не просять.
З'ясувавши причини розірвання шлюбу та фактичні взаємовідносини подружжя, суд вважає подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливим.
Враховуючи, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач відзиву на позов не подав та в судове засідання для викладу своїх заперечень не з'явився, шлюб між сторонами слід розірвати, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї суперечило б інтересам позивачки.
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч.2 ст.181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні у грошовій і (або) натуральній формі.
Частиною 3 ст.181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч.2 ст.182 СК України).
Таким чином, відповідач, будучи батьком малолітнього ОСОБА_3 , зобов'язаний утримувати останнього до досягнення ним повноліття. Проживання відповідача окремо від сина не звільняє його від виконання вказаного обов'язку.
Зважаючи на вищевикладене, а також виходячи з того, що позивач разом із відповідачем повинні забезпечити дитині рівень життя, необхідний і достатній для її нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, однак домовленість між ними про сплату аліментів на утримання дитини відсутня, виходячи з рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Стягнення аліментів в даному розмірі суд вважає розумним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини у даному віці.
Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню фактично понесені нею судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 1211 грн. 20 коп. за позовну вимогу про розірвання шлюбу, а на користь держави - судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп. за позовну вимогу про стягнення аліментів.
Керуючись ст.ст.21, 24, 56, 105, 110, 112, 114, 115, 180-183, 191 СК України, ст.ст.3, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 279, 354, 430 ЦПК України,
Позов позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та призначення аліментів задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , зареєстрований 10.01.2020 року Житомирським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис №34.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18.09.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені по сплаті судового збору, в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).
Повне судове рішення складено 02.12.2024 року.
Суддя Т.Р. Гук