Справа № 466/9948/21
Провадження № 6/466/187/24
судового засідання
29 листопада 2024 року м.Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Невойта П.С.
при секретарі судового засідання Пукшин А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про примусове проникнення до житла боржника, -
25.11.2024 року через систему «Електронний суд» приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білецький Ігор Миронович звернувся до Шевченківського районного суду м.Львова із поданням про надання дозволу на примусове проникнення приватного виконавця до помешкання боржника, а саме до будинку АДРЕСА_1 .
Подання мотивовано тим, що на виконанні в приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича перебуває виконавче провадження №74727558 з виконання виконавчого листа №466/9948/21, виданого 22.03.2024 року Шевченківським районним судом м.Львова про зобов'язання ОСОБА_1 знести самочинно збудований об'єкт, що розташований за адресою: АДРЕСА_1
11.04.2024 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі ст.ст. 3,4,24,25,26,27 ЗУ «Про виконавче провадження».
23.05.2024 року здійснено вихід за адресою АДРЕСА_1 з метою перевірки виконання рішення суду та встановлено, що рішення суду боржником добровільно не виконано, про що складено відповідний акт приватного виконавця.
23.05.2024р. керуючись ст. 63,75 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
14.06.2024 року здійснено повторний вихід за адресою АДРЕСА_1 з метою перевірки виконання рішення суду та встановлено, що рішення суду боржником добровільно не виконано, про що складено відповідний акт приватного виконавця.
14.06.2024р. керуючись ст. 63,75 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Зазначає, що рішення суду боржником не виконано, проте постанови приватного виконавця про накладення штрафів боржником сплачено.
Вищевикладене й стало підставою для звернення приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича до суду із поданням про надання дозволу на примусове проникнення приватного виконавця до помешкання боржника, а саме до будинку АДРЕСА_1 для проведення виконавчих дій, а саме зобов'язання ОСОБА_1 знести самочинно збудований об'єкт, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначене подання було одержано судом 25.11.2024 р. Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.11.2024 справу передано судді Невойту П.С.
Матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові про знесення самочинного будівництва, після розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року надійшли до суду 28.11.2024 р.
Суд, у відповідності до ч.2 ст.439 ЦПК України, розглядає вищевказане подання негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.
У судове засідання приватний виконавець не прибув, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
В судовому засіданні судом оглянуто та досліджено матеріали виконавчого провадження № ВП 74727558, надані приватним виконавцем.
Дослідивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження, суд дійшов висновку, що подання обґрунтоване та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 20 січня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов'язання ОСОБА_1 знести самочинно збудований об'єкт, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 - відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Пащука А. І. задоволено.
Рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 20 січня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено. Зобов'язано ОСОБА_1 знести самочинно збудований об'єкт, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою Верховного Суду від 06.11.2024 р., касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову Львівського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року залишено без змін. Поновлено виконання постанови Львівського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року.
Шевченківським районним судом м.Львова 20.01.2023 видано виконавчий лист за вищевказаним судовим рішенням.
11.04.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким І.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № ВП 74727558 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа.
Як вбачається з матеріалів подання і підтверджується матеріалами виконавчого провадження, дослідженими в ході розгляду даної справи, вищезазначену постанову приватного виконавця було направлено боржниці - ОСОБА_1 рекомендованими поштовими відправленнями за адресою його місця проживання, зазначеною у виконавчому документів, а також за теперішнім місцем реєстрації боржника у встановленому законом порядку.
Як вбачається з довідки про реєстрацію місця проживання особи №716 від 14.04.2021 р. Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
У відповідності до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
З матеріалів виконавчого провадження не вбачається повідомлення приватного виконавця про зміну стороною місця проживання чи перебування.
Отже, боржника належним чином було повідомлено про відкриття виконавчого провадження № ВП 74727558.
На підставі ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження було зазначено про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів.
У відповідності до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0318 га, кадастровий номер 4610137500:05:003:0097, для обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02 липня 2013 року № 5587961 (т.1 а.с.55).
23.05.2024 року здійснено вихід за адресою АДРЕСА_1 з метою перевірки виконання рішення суду та встановлено, що рішення суду боржником добровільно не виконано, про що складено відповідний акт приватного виконавця.
23.05.2024р. керуючись ст. 63,75 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
14.06.2024 року здійснено повторний вихід за адресою АДРЕСА_1 з метою перевірки виконання рішення суду та встановлено, що рішення суду боржником добровільно не виконано, про що складено відповідний акт приватного виконавця.
14.06.2024р. керуючись ст. 63,75 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Як зазначає виконавець, рішення суду боржником не виконано, проте постанови приватного виконавця про накладення штрафів боржником сплачено.
Відповідно до ч.1 ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Викладені вище обставини порушують права стягувача на відновлення її порушених прав, за захистом яких вона звернулась до суду, та порушують принципи судочинства, згідно з якими судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян, і підлягають виконанню на всій території України. а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. (Конституція України та ч. 1 ст. 18 ЦПК України)
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження».
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України неодноразово звертав увагу, що право на виконання судового рішення є складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п. 4 та п. 13 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:
- звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;
- за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення.
Конституційна гарантія недоторканості житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканість житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага, що зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 31.05.2011 року № 4-рп/2011.
Слід врахувати, що виконання судового рішення є прямим обов'язком боржника за ч. 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».
З матеріалів цивільної справи вбачається, що ОСОБА_1 та його представники були обізнані про ухвалене судове рішення, активно приймали участь у розгляді справі.
Враховуючи значний термін невиконання боржником добровільно покладеного на нього зобов'язання судовим рішенням - з 11.04.2024 (відкриття виконавчого провадження) та законних вимог приватного виконавця є достатні підстави вважати, що боржник свідомо ухиляється від виконання рішення суду.
Суд нагалошує, що ефективність правосуддя - це, зокрема, й ефективна система виконання судового рішення, що є основною метою правосуддя. Через це наявність дієвих інструментів стимулювання виконання - важливий елемент ефективності механізму судового захисту порушених прав. Допоки рішення суду не виконано, дії державного або приватного виконавця не можуть бути визнані правомірними. Належним доказом вжиття всіх передбачених законом заходів примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дій, є повне виконання рішення суду.
Враховуючи те, що боржник свідомо ухиляється від виконання вимоги приватного виконавця, а також від виконання судового рішення, проникнення до житла боржника залишається єдиним можливим заходом забезпечення виконання судового рішення та проведення виконавчих дій.
Суд, оцінивши відповідно до ст.89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що подання підлягає задоволенню.
З метою вчинення виконавчий дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», спрямованих на примусове виконання судового рішення, суд вважає за необхідне надати приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Білецькому Ігорю Мироновичу дозвіл на примусове проникнення до житла боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме: будинку АДРЕСА_1 , для проведення виконавчих дій.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», ст.ст. 4, 76-82, 89, 229, 258-260, 439 ЦПК України, суд, -
Подання від 25.11.2024 року приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про примусове проникнення до житла боржника - задовольнити.
Надати приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Білецькому Ігорю Мироновичу дозвіл на примусове проникнення до житла боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме: будинку АДРЕСА_1 , для проведення виконавчих дій.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Повний текст ухвали суду складено 29.11.2024.
Суддя: П. С. Невойт