465/9460/24
2/465/3713/24
Іменем України
29.11.2024 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Мигаль Г.П.
при секретарі судового засідання Титикайла І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інересах яких діє законний представник ОСОБА_4 про забезпечення позову у справі,-
встановив:
Заявники звернулся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви посилаються на те, що в провадженні Франківського районного суду м.Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інересах яких діє ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання договору купівлі-продажу квартири від 11.12.2020 року недійсним в частині покупця та визнання права власності в порядку спадкування.
Законний представник позивачів зазначила, що на момент подання позову право власності на спірне житло зареєстроване за ОСОБА_5 , яка вселила в нього орендарів. Реальним власником спірного житла є батько ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщину діти прийняли. Ці доводи підтверджуються договорами купівлі-продажу, з яких вбачається, що ОСОБА_7 за невеликий проміжок часу до купівлі спірного житла продав власну квартиру у Жовкві. Представник продавця надав розписку, з якої вбачається, що саме батько ОСОБА_7 купував квартиру та передавав кошти за її продаж. Разом з тим, діти пояснюють, що іншого житла не мають, постійно проживали разом з батьками у квартирі по АДРЕСА_2 . Поруч відвідували дитячий садок, що можуть підтвердити свідки, про допит яких заявлено вище. Реєстрація майна на бабцю пояснювалась тим, що батьки є державними службовцями, в той час як купівля нерухомості призводить до труднощів з подачею декларації. Станом на сьогодні відносини з бабцею є поганими. Відповідачка фактично змінила замки у житлі та заселила у квартиру невідомих осіб. В такій ситуації ОСОБА_5 може переоформити право власності на спірне житло, що може утруднити або зробити неможливим його виконання у випадку виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог. Крім того в даному випадку заборона відчуження не призведе до порушення прав та інтересів інших осіб та Відповідачки. Остання фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , в той час як у спірному житлі проживають квартиранти.
Наведене зумовлює необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру.
Відповідно до ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст.151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Судом встановлено, що заява не відповідає вимогам ст.151 ЦПК України, оскільки не містить пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення; відомостей, потрібних для забезпечення позову, зокрема документів на підтвердження права власності на спірну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , а саме витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно на день подання заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.9 ст.153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Дослідивши подану заяву, суд доходить до висновку, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст.151 ЦПК України, а тому підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України,суд -
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інересах яких діє законинй представник ОСОБА_4 про забезпечення позову - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 29 листопада 2024 року.
Суддя Мигаль Г.П.