ЄУНСС: 453/213/23
НП: 2/453/381/24
іменем України
28 листопада 2024 року місто Сколе
Сколівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Микитина В.Я.,
з участю секретаря судового засідання Корнути Т.Б.,
сторони та інші учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ;
відповідачка 1 - ОСОБА_2 ;
відповідач 2 - Міністерство оборони України;
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Сколівська міська рада Стрийського району Львівської області в особі відділу соціального захисту населення;
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області;
зміст позовних вимог - про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права на отримання пільг, установлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як членом сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця;
розглянувши дану цивільну справу у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення суду, що по вул. Д. Галицького, 8, за правилами загального позовного провадження, за участі позивачки ОСОБА_1 та представниці відповідача 2 Міністерства оборони України - Шведи О.Б., -
Стислий виклад позицій сторін та інших учасників справи.
Позивачка ОСОБА_1 13.02.2023 року через канцелярію звернулася у Сколівський районний суд Львівської області із позовною заявою, що була зареєстрована в діловодстві за вх. № 734, в якій просила ухвалити рішення про: - встановлення факту спільного проживання її та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , однією сім'єю без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 19.09.2016 року до дати загибелі останнього - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; - визнання її права як члена сім'ї загиблого 06.04.2022 року військовослужбовця ОСОБА_3 на отримання пільг, установлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Питання щодо стягнення на свою користь з відповідачів ОСОБА_2 та Міністерства оборони України судових витрат у справі, котрі полягають у справлянні судового збору у розмірі 1 073 грн. 60 коп., позивачка ОСОБА_1 не порушувала.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачка ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_3 у період з 19.09.2016 року як дружина та чоловік. Шлюб з померлим ОСОБА_3 вони не реєстрували, оскільки в цьому не було потреби, обговорювали питання укладання офіційного шлюбу на 08.12.2022 року в день 50-річчя ОСОБА_3 .. За час проживання однією сім?єю як чоловіка та жінки, позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, займалися благоустроєм квартири, а саме робили ремонт, купували меблі та інші предмети домашнього побуту, окрім того, вони всі святкові дні проводили в колі рідних та друзів. За цей час позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_3 видали заміж двох дітей - ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , поховали двох батьків, як позивачки ОСОБА_1 , так і ОСОБА_3 , окрім того, до них неодноразово приїздили погостювати родичі загиблого ОСОБА_3 , зокрема дочка ОСОБА_2 з Ізраїлю з подружкою, сват з Полтави, племінник зі Львова, дочка ОСОБА_4 з чоловіком і внуком. Позивачка ОСОБА_1 стверджує, що вони їздили до сестри ОСОБА_3 в с. Сасів Золочівського району Львівської області, разом працювали на присадибній ділянці в с. Дубина Стрийського району Львівської області, взяли і сплачували два кредити на ім?я позивачки ОСОБА_1 , так як померлий ОСОБА_3 не був офіційно працевлаштований. До 19.09.2016 року (поки ще зустрічалися) обоє - ОСОБА_3 і позивачка ОСОБА_1 проживали в с. Коростів Стрийського району Львівської області, інколи ночували в домі ОСОБА_3 в с. Козьова Стрийського району Львівської області, протягом п'яти спільних років поспіль їздили відпочивати в м. Одеса, також ОСОБА_3 зробив ремонт кабінету (гіпсовочній) на місці роботи позивачки ОСОБА_1 в КНП «Сколівська центральна лікарня» Сколівської міської ради. 24.02.2022 року у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан, одразу за цим - 05.03.2022 року ОСОБА_3 був призваний ІНФОРМАЦІЯ_3 на військову службу по мобілізації. 06.04.2022 року призваний військовослужбовець ОСОБА_3 загинув під час виконання бойового завдання поблизу м. Попасна Попаснянського району Луганської області внаслідок бойового зіткнення та масованого артилерійського обстрілу. Оскільки позивачка ОСОБА_1 та загиблий ОСОБА_3 не перебували в офіційно зареєстрованому шлюбі, то виникли проблеми з визнанням права на отримання передбачених законодавством пільг для членів сім?ї військовослужбовця та призначення і отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої державою у зв?язку з загибеллю військовослужбовця. З вказаних підстав виникла необхідність встановлення юридичного факту проживання однією сім?єю. Позивачка ОСОБА_1 зазначає, що за час їхнього з ОСОБА_3 спільного проживання, вони вели спільне господарство, робили ремонт в квартирі за адресою по АДРЕСА_1 , замінювали міжкімнатні двері, купували меблі, побутову техніку, що підтверджується чеками, котрі збереглися у позивачки ОСОБА_1 .. При цьому, загиблий ОСОБА_3 не був працевлаштований офіційно до його мобілізації, в філіях Державного центру зайнятості не зареєстрований як безробітний та допомогу по безробіттю не отримував, всі зароблені кошти позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зберігали вдома у національній та іноземній валюті та за потреби використовували разом. Тому, позивачка ОСОБА_1 звертає увагу суду, що рішення про взяття кредитів на її ім?я вони приймали разом з ОСОБА_3 , виплачували їх теж рівночасно як подружжя, - завершує свої міркування позивачка ОСОБА_1 .. Про їхні відносини з ОСОБА_3 , як чоловіка та дружини свідчать фотокартки, на яких зображені позивачка ОСОБА_1 з померлим ОСОБА_3 , з родичами, у сімейному колі, з друзями, під час ремонту, обробки присадибної ділянки та на сімейному відпочинку. Також, факт їхнього проживання як подружжя та ведення спільного господарства підтверджується актом про встановлення фактичного місця проживання, що складено в присутності сусідів, які фактично виступили свідками. Під час заповнення документів та особової справи в ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 як довірену особу вказав саме позивачку ОСОБА_1 та надав її контактні дані для зв?язку. Також ОСОБА_3 залишив позивачці ОСОБА_1 банківську картку для виплат заробітної плати для їхнього сімейного бюджету, яку позивачка ОСОБА_1 10.04.2022 року передала його дочці ОСОБА_4 біля Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи, - підсумовує позов ОСОБА_1 ..
Відповідачка 1 ОСОБА_2 , у запропоновані судом строки та порядку відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 до неї і Міністерства оборони України, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області в особі відділу соціального захисту населення та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права на отримання пільг, установлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як членом сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця, не подала.
Відповідач 2 Міністерство оборони України у запропоновані судом строки та порядку відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і нього, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Сколівської міської рада Стрийського району Львівської області в особі відділу соціального захисту населення та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права на отримання пільг, установлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як членом сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця, не подав.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Сколівська міська рада Стрийського району Львівської області в особі відділу соціального захисту населення, своїм правом на подачу письмових пояснень на позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і Міністерства оборони України, з її участю та участю Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права на отримання пільг, установлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як членом сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця, не скористалась. Поряд з цим, у своїй заяві про розгляд цієї справи по суті за її відсутності, зазначена третя особа висловила позицію про те, що просить суд ухвалити рішення з додержанням чинного законодавства.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, своїм правом на подачу письмових пояснень на позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і Міністерства оборони України, з її участю та участю Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області в особі відділу соціального захисту населення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права на отримання пільг, установлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як членом сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця, не скористалась.
Заяви та клопотання сторін та інших учасників справи.
Позивачка ОСОБА_1 , одночасно із пред'явленням позову, 13.02.2023 року подала також клопотання про виклик свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у судове засідання, котре буде призначене для розгляду цієї справи по суті, для їх допиту.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області 19.04.2023 року засобами електронного зв?язку подала в Сколівський районний суд Львівської області клопотання, що було зареєстроване в діловодстві за вх. № ЕП-537, за змістом якого ставила питання про скерування їй на поштову адресу примірник/копію позовної заяви з додатками, оскільки таку не одержували і продовжити строк на подачу пояснень третьої особи.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Сколівська міська рада Стрийського району Львівської області в особі відділу соціального захисту населення, 27.04.2023 року через канцелярією подала в Сколівський районний суд Львівської області клопотання, що було зареєстрована в діловодстві за вх. № 2193, за змістом якого просила прийняти рішення відповідно до чинного законодавства, а судовий розгляд проводити без участі її представника,.
Відповідач 2 Міністерство оборони України, в порядку самопредставництва, яке здійснює ОСОБА_9 , сформувавши документ а системі «Електронний суд» 01.06.2023 року подав в Сколівський районний суд Львівської області клопотання про закриття провадження у справі з тих підстав, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. В обґрунтування клопотання представник зазначила, що звертаючись до суду із позовною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, позивачка ОСОБА_1 зазначила, що встановлення такого факту має юридичне значення з метою отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року за № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану». Відповідач 2 Міністерство оборони України позовну заяву ОСОБА_1 не підтримує. Станом на кінець 2022 року дана допомога в повному обсязі, в сумі 15 000 000 грн., перерахована на картковий рахунок відповідачки 1 ОСОБА_2 , - доньки загиблого ОСОБА_3 ..
Відповідачка 1 ОСОБА_2 , в порядку представництва, яке здійснює адвокатка Дмитрович Н.В., 15.06.2023 року засобами електронного зв?язку подала в Сколівський районний суд Львівської області заяву про закриття провадження, що була зареєстрована в діловодстві за вх. ЕП-795, в якій зазначила, що вимоги позивачки ОСОБА_1 пов'язані з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) за нею певного соціально-правового статусу, не пов'язаного з будь-якими цивільними права та обов'язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов'язані з публічно-правовими відносинами позивачки ОСОБА_1 з державою, а, отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.
Позивачка ОСОБА_1 23.06.2023 року через канцелярією подала в Сколівський районний суд Львівської області заперечення щодо закриття провадження, котрі були зареєстровані в діловодстві суду за вх. № 3398.
Відповідачка 1 ОСОБА_2 , в порядку представництва, яке здійснює адвокатка Дмитрович Н.В., 27.06.2023 року засобами електронного зв?язку подала в Сколівський районний суд Львівської області заяву, що була зареєстрована в діловодстві за вх. ЕП-795, в якій просила розглядати клопотання про закриття провадження у цій справі за відсутності сторони відповідачки 1 ОСОБА_2 ..
Позивачка ОСОБА_1 23.06.2023 року через канцелярією подала в Сколівський районний суд Львівської області заяву, що була зареєстрована в діловодстві за вх. № 3475, в якій ставила питання про розгляд справи у її відсутності. Заперечила щодо поданих клопотань представників відповідачів про закриття провадження у цій справі з підстав, викладених в запереченнях, поданих 23.06.2023 року.
Позивачка ОСОБА_1 10.07.2023 року засобами поштового зв?язку подала в Львівський апеляційний суд апеляційну скаргу на ухвалу Сколівського районного суду Львівської області від 27.06.2023 року.
Відповідачка 1 ОСОБА_2 , в порядку представництва, яке здійснює адвокатка Дмитрович Н.В., 03.06.2024 року засобами електронного зв?язку подала в Сколівський районний суд Львівської області заяву, що була зареєстрована в діловодстві за вх. № 903, за змістом якої просила суд відкласти розгляд справи у зв?язку із зайнятістю в іншому процесі.
Відповідач 2 Міністерство оборони України, в порядку самопредставництва, яке здійснює ОСОБА_9 , сформувавши документ в системі «Електронний суд», 04.06.2024 року подав у Сколівський районний суд Львівської області клопотання, за змістом якого просив підготовче та усі судові засідання у цій справі проводити в режимі відеоконференції (до закінчення провадження у даній справі) поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Відповідачка 1 ОСОБА_2 , в порядку представництва, яке здійснює адвокатка Дмитрович Н.В., 09.07.2024 року засобами електронного зв?язку подала в Сколівський районний суд Львівської області заяву, що була зареєстрована в діловодстві за вх. № ЕП-1088, за змістом якої ставила питання про виклик свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 у судове засідання, котре буде призначене для розгляду цієї справи по суті, для їх допиту.
Відповідачка 1 ОСОБА_2 , в порядку представництва, яке здійснює адвокатка Дмитрович Н.В., 11.07.2024 року через канцелярією подала в Сколівський районний суд Львівськаої області заяву про долучення доказів, що була зареєстрована в діловодстві за вх. № 4801, за змістом якої просила долучити до матеріалів судової справи серед іншого сімейні фото ОСОБА_3 та квитанції про оплату комунальних послуг за його місцем проживання та реєстрації.
Відповідачка 1 ОСОБА_2 , в порядку представництва, яке здійснює адвокатка Дмитрович Н.В., 11.07.2024 року через канцелярією подала в Сколівський районний суд Львівської області заяву, що була зареєстрована в діловодстві за вх. № 4802, в якій просила надати їй цю цивільну справу для ознайомлення. Така заява була реалізована 11.07.2024 року.
Відповідачка 1 ОСОБА_2 , в порядку представництва, яке здійснює адвокатка Дмитрович Н.В., 07.08.2024 року засобами електронного зв?язку подала в Сколівський районний суд Львівської області письмові пояснення на позовну заяву в цій справі, що були зареєстровані в діловодстві за вх. № ЕП-1241, за змістом яких, звертає увагу, що позивачка ОСОБА_1 як на доказ спільного проживання з ОСОБА_3 покликається на акт про встановлення фактичного місця проживання, складений начальником та головним спеціалістом відділу соціального захисту Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області на підставі заяви позивачки ОСОБА_1 в присутності свідків, про те що ОСОБА_3 , який загинув під час військових дій у м. Попасна 06.04.2022 року, проживав разом з позивачкою ОСОБА_1 з вересня 2016 року по час мобілізації однією сім?єю та при цьому вони не були одружені. Вказує, що названий акт містить неправдиву інформацію та не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки відповідно до довідки виконавчого комітету Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області, яка була досліджена на засіданні Львівського апеляційного суду за єдиним унікальним номером судової справи 453/828/22, зазначено, що на момент смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований по АДРЕСА_2 із ОСОБА_4 (дочка) та ОСОБА_20 (онук). ОСОБА_3 був зареєстрований і проживав постійно в с. Козьова Стрийського району Львівської області. Позивачка ОСОБА_1 покликається на те, що з 19.09.2016 року проживала разом із ОСОБА_3 однією сім?єю, але це є абсурдне твердження, оскільки він проживав у одній квартирі в с. Козьова Стрийського району Львівскьої області разом із дочкою ОСОБА_4 до часу її заміжжя. Всі особисті речі ОСОБА_3 зберігаються у цій квартирі по даний час. Станом на вересень 2016 року ОСОБА_4 була студенткою і ОСОБА_3 як батько піклувався про неї. Саме донька і батько мали спільний побут і ОСОБА_4 (тоді ще ОСОБА_21 ) була його сім?єю та перебувала на утриманні батька. На всі родинні та релігійні свята вони з батьком їздили в с. Сасів Золочівського району Львівської області до родичів. На той час, ще був живий дідусь ОСОБА_4 - батько ОСОБА_3 .. Жодних жінок, з якими би ОСОБА_3 проживав як чоловік і жінка з вересня 2016 року по день смерті його, не було, - завершує свої міркування адвокатка Дмитрович Н.В. в цій частині пояснень. Вже після 2020 року ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_4 , що познайомився із жінкою, з якою почав зустрічатися. Однак, навіть після цього він продовжував проживати в своїй квартирі і не привозив цю жінку до родичів для знайомства. Родина ОСОБА_3 не знала позивачку ОСОБА_1 .. Як продовжує авторка пояснень, позивачка ОСОБА_1 покликається на те, що вони з ОСОБА_3 мали спільний бюджет, вели спільне господарство, робили ремонт та придбали меблі. Однак, слід звернути увагу суду на те, що ОСОБА_3 офіційно не працював. На утримання дітей колишня дружина періодично надсилала грошові кошти ОСОБА_3 .. Щодо проведення ремонтних робіт у квартирі позивачки ОСОБА_1 , то ОСОБА_3 був найнятий нею як майстер для ремонту. Перед заміжжям доньки ОСОБА_4 , ОСОБА_3 виїхав до Республіки Хорватія на роботу, щоб заробити кошти на весілля доньки. Весілля відбувалось у м. Полтава. Серед запрошених гостей позивачки ОСОБА_1 не було, так що її твердження про те, що за час спільного проживання видали заміж доньок є абсурдним. Фото, які позивачка ОСОБА_1 додає до матеріалів цієї справи, не є доказом її спільного проживання з ОСОБА_3 з 19.09.2016 року. Належних і допустимих доказів ведення спільного господарства позивачки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , наявності в них спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім?ї, що є необхідними для встановлення факту спільного проживання однією сім?єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, позивачкою ОСОБА_1 не надано, а акт про встановлення фактичного місця проживання не може бути єдиною підставою для встановлення такого факту, - підсумовує пояснення адвокатка Дмитрович Н.В..
Відповідач 2 Міністерство оборони України, в порядку самопредставництва, яке здійснює ОСОБА_24 , сформувавши документ в системі «Електронний суд», 20.09.2024 року подав у Сколівський районний суд Львівської області клопотання, за змістом якого просив усі судові засідання у цій справі проводити в режимі відеоконференції (до закінчення провадження у даній справі) поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Відповідачка 1 ОСОБА_2 , в порядку представництва, яке здійснює адвокатка Дмитрович Н.В., 28.11.2024 року засобами електронного зв'язку подала в Сколівський районний суд Львівської області заяву, що була зареєстрована в діловодстві за вх. № ЕП-1897, в якій просила продовжити вдруге перерву у судовому засіданні щодо розгляду цієї справи по суті в силу неможливості прибути через сімейні обставини.
Інших заяв та/чи клопотань від сторін та інших учасників цієї справи до Сколівського районного суду Львівської області не надходило.
Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.
Ухвалою, постановленою 27.06.2023 року Сколівським районним судом Львівської області (головуючий - суддя Ясінський Ю.Є.) у справі за єдиним унікальним номером 453/213/23 та номером провадження 2/453/208/23, провадженні у ній закрито на підставі пункту 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України та роз'яснено позивачці ОСОБА_1 про її право на зверненням до суду за вирішенням даного спору у порядку адміністративного судочинства.
Постановою Львівського апеляційного суду (головуюча - суддя Бойко С.М., судді Копняк С.М., Ніткевич А.В.), ухваленою 26.03.2024 року у справі за єдиним унікальним номером 453/213/23 та номером апеляційного провадження 22-ц/811/1990/23, апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 задоволено, а ухвалу Сколівського районного суду Львівської області від 27.06.2023 року скасовано і направлено таку справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина В.Я. від 07.05.2024 року, з-поміж іншого, дану цивільну справу прийнято до провадження. Продовжувати розгляд цієї справи постановлено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у цій справі призначено на 04.06.2024 року о 10:00 год. у залі судових засідань у приміщенні Сколівського районного суду Львівської області, що за адресою: вул. Д. Галицького, 8, м. Сколе, Стрийський район, Львівська область.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.) від 04.06.2024 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу підготовчого засідання, задоволено клопотання позивачки ОСОБА_1 про виклик ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у судове засідання, котре буде призначене для розгляду цієї справи по суті, - для їх допиту в якості свідків.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.) від 04.06.2024 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу підготовчого засідання, підготовче засідання у цій справі відкладено на підставі ч. 2 ст. 198, пункту 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, на 11.07.2024 року о 10:00 год. у залі судових засідань у приміщенні Сколівського районного суду Львівської області, що за адресою: вул. Д. Галицького, 8, м. Сколе, Стрийський район, Львівська область.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.) від 10.06.2024 року задоволено частково клопотання відповідача 2 Міністерства оборони України про участь його представника у підготовчому та у всіх судових засіданнях у цій справі у режимі відеоконференції. Надано можливість такому представнику взяти участь у підготовчому засіданні, призначеному у цій справі на 11.07.2024 року о 10:00 год., у режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення ВКЗ ДП «Центр судових сервісів» із застосуванням електронного підпису за вебадресою: https://vkz.court.gov.ua. Наголошено відповідачеві 2 Міністерству оборони України, що використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідне клопотання. У задоволенні решти вимог клопотання відмовлено.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.) від 11.07.2024 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу підготовчого засідання, задоволено заяву відповідачки 1 ОСОБА_2 , подану через її представницю - адвокатку Дмитрович Н.В., про виклик ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 у судове засідання, котре буде призначене для розгляду цієї справи по суті, - для їх допиту в якості свідків.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.) від 11.07.2024 року закрито підготовче провадження та призначено до розгляду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Міністерства оборони України, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області в особі відділу соціального захисту населення та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права на отримання пільг, установлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як членом сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця, у відкритому судовому засіданні, на 08.08.2024 року о 14:00 год. у залі судових засідань у приміщенні Сколівського районного суду Львівської області, що за адресою: вул. Д. Галицького, 8, м. Сколе, Стрийський район, Львівська область.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.) від 08.08.2024 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу підготовчого засідання, задоволено заяву відповідачки 1 ОСОБА_2 , подану через її представницю - адвокатку Дмитрович Н.В., про долучення доказів, серед іншого сімейних фото ОСОБА_3 та квитанції про оплату комунальних послуг за його квартирою, поновлено строк на подачу таких доказів, й такі долучено до матеріалів судової справи.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.) від 23.09.2024 року клопотання відповідача 2 Міністерства оборони України, подане через представницю ОСОБА_24 , про проведення усіх судових засідань у цій справі у режимі відеоконференції, задоволено. Надано можливість представниці відповідача 2 Міністерства оборони України - Шведі О.Б. брати участь у судових засіданнях, призначених у межах цієї справи, у режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення ВКЗ ДП «Центр судових сервісів» із застосуванням електронного підпису за вебадресою: https://vkz.court.gov.ua. Наголошено ОСОБА_24 , що використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.) від 25.09.2024 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, оголошено перерву у судовому засіданні щодо розгляду цієї справи по суті до 17.10.2024 року о 11:00 год., оскільки має місце неявка свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_25 ..
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.) від 17.10..2024 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, продовжено перерву у судовому засіданні щодо розгляду цієї справи по суті до 28.11.2024 року о 12:00 год., для підготовки сторін та інших учасників цієї справи до судових дебатів.
Інші процесуальні дії у цій справі Сколівським районним судом Львівської області не вчинялись, а ухвали не постановлялись.
Усі заяви та клопотання були вирішені Сколівським районним судом Львівської області у встановленому порядку.
Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположих свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід'ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Своєю чергою, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.
Згідно частин 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Виходячи із наведених вище норм цивільного процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав позивачки ОСОБА_1 за пред'явленими позовними вимогами цивільного характеру, та причетність до порушення таких її прав відповідачів ОСОБА_2 і Міністерства оборони України, встановив наступне.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Відповідно до декларації № 0001-Р54Т-МЕА0 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу від 31.05.2021 року, подану ОСОБА_3 та яким обрано лікаря ОСОБА_26 , в ній міститься зазначення, що декларант фактично проживає або перебуває за адресою по АДРЕСА_2 , одночасно вказано довірену особу для повідомлення у разі настання екстреного випадку з пацієнтом - ОСОБА_1 (0664217166) (копія міститься у справі, том 1, а. с. 18).
Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 , виданого 20.04.2022 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) стверджується, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Попасна Попаснянського району Луганської області, про що 20.04.2022 року складено відповідний актовий запис про смерть № 2485 (копія міститься у справі, том 1, а. с. 17).
У відповідності до сповіщення про факт загибелі військовослужбовця військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_3 від 01.04.2022 року за № 1420, 06.04.2022 року надійшла доповідь від командира 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 підполковника ОСОБА_27 , що близько з 10:00 год. по 18:00 год., внаслідок бойового зіткнення та масованого артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Попасна Попаснянського району Луганської області загинув номер обслуги 2 гранатометного відділення протитанкового взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 солдат ОСОБА_3 (копія міститься у справі, том 1, а. с. 16).
Відповідно до акту про встановлення фактичного місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8, від 22.06.2022 року у м. Сколе, на підставі заяви ОСОБА_1 , в присутності свідків ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , його складено про те, що ОСОБА_3 , який загинув під час військових дій, проживав разом із ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , однією сім?єю та при цьому вони не були одруженими, з вересня 2016 року по час мобілізації ОСОБА_3 .. Внизу акту міститься відтиск гербової печатки виконавчого комітету Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області та власноручні підписи головних спеціалістів ОСОБА_35 і ОСОБА_36 , начальника відділу соціального забезпечення населення О. Колодяша (копія міститься у справі, том 1, а. с. 13-14).
Згідно з довідкою виконавчого комітету Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області від 09.07.2022 року за № 640, що видана ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_3 проживав без реєстрації за адресою по АДРЕСА_1 (копія міститься у справі, том 1, а. с. 15).
Відповідно до долучених до матеріалів позовної заяви видруків фотографій, на них міститься знимки ОСОБА_3 в різних життєвих ситуаціях, втім, визначити точний час, місце і коло осіб на них не представляється можливим (містяться у справі, том 1, а. с. 19-23). Поряд з тим, долучено скріншоти дописів з мережі Facebook, з яких вбачається, що ОСОБА_37 12.04.2022 року оформила допис про смерть ОСОБА_3 , а також, що ОСОБА_3 тричі в 2019 році бував в місті Одеса (містяться у справі, том 1, а. с. 24-25). Копії квитанцій/товарних чеків, з яких вбачається здійснення операцій з придбання будівельних товарів, з валютно-обмінних операцій, касової оплати комунальних платежів за адресою по АДРЕСА_3 (містяться у справі, том 1, а. с. 26-36).
Відповідно до долучених до матеріалів позовної заяви видруків фотографій, на них міститься знимки ОСОБА_3 в різних життєвих ситуаціях, серед іншого акцентована увага на спільних фото загиблого ОСОБА_3 і його доньки ОСОБА_2 , що проводять разом літні канікули ОСОБА_2 , перебувають разом в гостях, на родинних урочистостях в родичів, зокрема, в с. Сасів Золочівського району Львівської області, зафіксовано перебування ОСОБА_3 на заробітках в Республіці Хорватія, період фотографій датовані в проміжку між 06.01.2018 року по 08.01.2022 року (містяться у справі, том 1, а. с. 225-239). Відповідно до платіжок та квитанцій про оплату комунальних послуг АТ «УКРПОШТА», платник ОСОБА_38 систематично сплачував комунальні платежі, що збігаються з сумами означеними в повідомленнях АТ «УКРТРАНСНАФТА» абонемента ОСОБА_39 за адресою по АДРЕСА_2 , за період з 2018 року по 2021 рік (копії містяться у справі, том 1, а. с. 240-254).
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 , повідомила, що являється донькою позивачки ОСОБА_1 , їй загиблий ОСОБА_3 відомий, його ж вважає своїм вітчимом, оскільки він та її мати - ОСОБА_1 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, мали спільний побут за адресою по АДРЕСА_1 . Про стосунки ОСОБА_3 та матері ОСОБА_1 вона дізналась після 2014-2015 років, факт їх спільного проживання побачила особисто в 2016 році, оскільки вона опісля здачі сесії у вищому навчальному закладі повернулась на канікули в м. Сколе Стрийського району Львівської області та проживала три місяці у своїй квартирі разом із дідусем, бабусею, мамою і ОСОБА_3 , це повторювалось в 2017 і 2018 роках, опісля цього вона неодноразово приїздила додому на вихідні десь раз на два тижні і проживала в означеній квартирі в названому складі осіб, поряд з тим, в описаному періоді її мати з ОСОБА_3 неодноразово приїздили до неї в гості в м. Одеса. Вони вели спільне господарство, робили покупки, вони обоє давали гроші їй та її чоловіку зі спільного сімейного бюджету. Їй відомо, що ОСОБА_3 та мати ОСОБА_1 разом брали кредити на проведення ремонту в квартирі по АДРЕСА_1 , втім, оскільки ОСОБА_3 офіційно не працював, а її мати так, то було ними вирішено оформлювати ці кредити на ОСОБА_1 , однак виплачували вони їх зі спільного бюджету. Їй відомо, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 планували одружитись, але особисто ОСОБА_3 їй це не озвучував. На море в м. Одеса вони приїжали до неї щороку, крім того, вони всі разом їздили в с. Урич до пам'ятника-заповідника «Тустань». Згодом ОСОБА_3 вирішив познайомити їх з своєю донькою ОСОБА_4 , її чоловіком і їхнім спільним сином, вони їздили на шашлики під час цього знайомства. Вказує, що обидні доньки ОСОБА_3 , займаючи позицію, що вони не знайомі з ОСОБА_1 , роблять це непраивльно, оскільки є спільні фото їх з ОСОБА_1 та з ОСОБА_5 і її чоловіком.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 повідомила, що ОСОБА_2 їй не знайома. Вона бачила неодноразово як ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , яка приходиться їй подругою, робили разом покупки на місцевому ринку, як вони їздили на громадському транспорті разом, як розраховувались в кафе разом, як гуляли містом разом. Їй відомо, що після того, як в ОСОБА_3 помер батько, ОСОБА_1 їздила з ним на похорон батька. Також цьому свідку відомо, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 часто їздили до дочки ОСОБА_1 - ОСОБА_5 в м. Одеса. Позивачка ОСОБА_1 проживала разом із батьком і матір?ю в квартирі в м. Сколе Стрийського району Львівської області.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка - ОСОБА_4 , повідомила, що позивачка ОСОБА_1 їй знайома, стосунки неприязні, оскільки видумує всякі речі про її родину опісля загибелі її батька ОСОБА_3 .. Про існування в житті батька ОСОБА_3 позивачки ОСОБА_1 , вона дізналась в кінці 2020 року, батько описав ці стосунки як спілкування (очевидно було, що романтичне спілкування). Єдиний раз коли вона бачила позивачку ОСОБА_1 , це на шашликах. Окрім того єдиного разу, та опісля цього знайомства, загиблий ОСОБА_3 часто перебуваючи в Золочівському районі, тобто як мінімум на визначні свята та родинні події, ні разу не приїздив із позивачкою ОСОБА_1 .. Вона не вважає, що ОСОБА_3 та позивачка ОСОБА_1 проживали разом, оскільки в квартирі батька ОСОБА_3 знайшла оплачені чеки по рахункам про оплату комунальних послуг за тією квартирою де він, власне, проживав. Щодо твердження позивачки ОСОБА_1 про те, що вона з її батьком познайомились на Революції Гідності в 2014 році, категорично з цим не погодилась, оскільки їй відомо, що батько ОСОБА_3 був на Майдані з її матір?ю, яка розказувала, що його сильно побили і від чого він втрачав свідомість, його побили тітушки з ножем, а виходила його мати ОСОБА_4 - колишня дружина ОСОБА_3 , а не ОСОБА_1 . Після офіційного розірвання шлюбу між її батьками, вони підтримували шлюбні стосунки до 2015 року, тобто до виїзду мати в Ізраїль, а вся родина батька ОСОБА_3 й після 2015 року не знали про розірвання шлюбу між подружжям ОСОБА_21 . У батьків є дві квартири, це на думку цього свідка, стало причиною чому її батьки не одружились повторно. Називає неможливим твердження позивачки ОСОБА_1 про те, що її батько ОСОБА_3 разом із позивачкою ОСОБА_1 проживав однією сім?єю з вересня 2016 року, оскільки батько ще проживав з молодшою донькою, між тим, в той час приїздила її мати - колишня дружина ОСОБА_3 , і вони робили ремонти в одній з двох їхніх квартирах. Їй батько ОСОБА_3 не повідомляв, що має намір одружуватись вдруге. Пригадала, що одразу опісля смерті її батька ОСОБА_3 , вона зайшла в квартиру в с. Козьова Стрийського району Львівської області, в якій він проживав і там були явні ознаки активного проживання її батька, з-поміж іншого, його взуття, його халат, його шкарпетки на сушці сушились, в квартирі була книжка, яку він взяв в тітки, й ця книга із закладкою знаходилась в його квартирі.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 , яка приходиться рідною сестрою ОСОБА_3 , повідомила, що позивачку ОСОБА_1 знає, стосунки ніякі. Про ОСОБА_3 і ОСОБА_1 дізналась влітку 2021 року, тобто про те, що в її брата ОСОБА_3 є стосунки з позивачкою ОСОБА_1 .. 18.10.2021 року їхньому батьку мало виповнюватись 80 років і оскільки вся організація святкування цього ювілею подала на її плечі, то ОСОБА_3 запропонував їй приїхати на два дні швидше, щоб їй допомогти (в неї виникає питання, чому це він не зробив позивакою ОСОБА_1 ). В ті дні, між ними відбулась розмова, в якій на її питання ОСОБА_3 відповів їй, що він в такому віці вже не планує одружуватись. Стверджує, що її брат ОСОБА_3 , пройшовши Революцію Гідності, був мудрим досвідом, тому в неї постає риторичне питання, чому він не уклав шлюб ідучи на війну? очевидно, що із-за того, що він не збирався одружуватись, - відповідає ОСОБА_10 сама собі. Вважає, що ОСОБА_3 збирався відновити стосунки з колишньою дружиною. На всі свята і події він приїздив у рідне с. Сасів Золочівського району Львівської області, сам без позивачки ОСОБА_1 .. Пригадала як в 2017 році, ОСОБА_3 робив в неї ремонт тривалістю близько місяця і змушений був їхати в с. Козьова Стрийського району Львівської області, щоб віддати дочці, яка їхала з Республіки Польща додому в спільну їх квартиру, ключі від цієї квартири, вона ще пам?ятає, як уточнила в нього, чи немає нікого, хто б дав ключі, то він відповів, що ні. Молодша донька часто приїздила з Ізраїлю на канікули, та вони разом приїздили до неї в мю Ужгород і в с. Сасів Золочівського району Львівської області, однак завжди без позивачки ОСОБА_1 ..
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 , повідомила, що ОСОБА_3 бачила особисто постійно в с. Козьова Стрийського району Львівської області, оскільки він її сусід, він проживав в квартирі над її квартирою, зробив ремонт в їхньому під'їзді. Вона позивачку ОСОБА_1 не знає., разом ОСОБА_3 та позивачку ОСОБА_1 в с. Козьова Стрийського району Львівської області вона ніколи не бачила.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15 повідомила, що знайома з ОСОБА_2 , вона її сусідка. Вказала, що ніколи не бачила разом ОСОБА_3 та позивачку ОСОБА_1 .. ОСОБА_2 жила разом з батьком ОСОБА_3 , оскільки її мати була за кордоном. Після виїзду ОСОБА_2 за кордон, вона бачила ОСОБА_3 в спільному коридорі, оскільки вони проживають на одному поверсі і їхні вхідні двері поряд, іноді його бачила з друзями. Стверджує, що ОСОБА_3 проживав у цій квартирі постійно, один.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_40 повідомила, що позивачку ОСОБА_1 не знає, натомість відповідачку 1 ОСОБА_2 знає, вона є донькою ОСОБА_3 і є її сусідкою. Стверджує, що в ОСОБА_3 ніколи не було ніякої жінки після виїзду його дружини закордон.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_16 повідомила, що ОСОБА_3 знає як чудового сусіда. Згадує, як під час Революції Гідності сильно побили в Києві ОСОБА_3 і його дружина була змушена їхати по нього, щоб привезти в с. Козьова Стрийського району Львівської області. ОСОБА_3 дружив з її чоловіком. Жив сам, не проживав в м. Сколе Стрийського району Львівської області. Сам він не розказував, чи є в його житті якась жінка.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_19 повідомила, що ОСОБА_3 і відповідачку 1 ОСОБА_2 знає, оскільки вони обоє являються її сусідами. Їй відомо, що ОСОБА_3 опісля виїзду його доньки - відповідачки 1 ОСОБА_2 , проживав в квартирі сам, був самостійний, варив їсти, вів побут, більше ні з ким його за тією адресою не бачила, як й ніколи в житті не бачила позивачку ОСОБА_1 ..
Релевантні норми та джерела права, котрі застосовує суд при ухваленні даного рішення, мотиви їх застосування.
У ч. 1 ст. 1 ЦК України вказано, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року за єдиним унікальним номером судової справи 638/2304/17, номером провадження 61-2417сво19).
Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року за єдиним унікальним номером судової справи 910/10784/16, номер провадження 12-30гс21).
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанова Верховного Суду від 08 листопада 2023 року за єдиним унікальним номером судової справи 761/42030/21, номер провадження 61-12101св23, постанова Верховного Суду від 11 грудня 2023 року за єдиним унікальним номером судової справи 607/20787/19, номер провадження 61-11625сво22)).
У справах позовного провадження факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, як і інші юридичні факти, належить до предмета доказування і підлягає встановленню при ухваленні судового рішення, якщо цей факт пов'язаний з будь-якими заявленими позовними вимогами. Суд зобов'язаний встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК). В резолютивній частині рішення у справах позовного провадження суд має зробити висновок про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог. Вимоги про встановлення юридичного факту не є вимогами, які забезпечують ефективний захист прав у справах про поділ майна подружжя, а лише підставою для вирішення такої справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2024 року за єдиним унікальним номером судової справи 523/14489/15-ц, номер провадження № 14-22цс20).
Справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу для реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги згідно із ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» як членом сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця, підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, така правова позиція сформована (дата формування 30.03.2024 року), й міститься, зокрема, в постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року за єдиним унікальним номером судової справи 357/7533/22, номер провадження 61-8575св23.
Частиною 1 ст. 1 СК України встановлено, що чинний СК України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя.
Відповідно до частин 2 і 4 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Ознаками фактичної сім'ї, що складає фактичний шлюб між чоловіком та жінкою є: спільне проживання чоловіка і жінки; спільний побут; взаємні права і обов'язки.
Конституційний Суд України у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї» визначає, що членами сім'ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин (абз. 5 пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 року).
Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки (постанова Верховного Суду від 23 травня 2020 року за єдиним унікальним номером судової справи 686/8440/16-ц).
Згідно із частинами 1, 2 ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов'язків подружжя. Відповідно до ч. 1 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Встановлення факту проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв'язку із цим взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, щоб будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, в свою чергу передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов'язків, притаманних подружжю, слід віднести, зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому, має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка ті жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю. Така правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року за єдиним унікальним номером судової справи 554/8023/15-ц, постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року за єдиним унікальним номером судової справи 244/4801/13-ц, від 27 березня 2019 року за єдиним унікальним номером судової справи 354/693/17-ц, від 18 грудня 2019 року за єдиним унікальним номером судової справи 761/3325/17-ц, від 24 січня 2020 року за єдиним унікальним номером судової справи 490/10757/16-ц, від 9 листопада 2020 року за єдиним унікальним номером судової справи 757/8786/15-ц.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та інше (правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року за єдиним унікальним номером судової справи 524/10054/16).
Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки як ознака наявності сім'ї на законодавчому рівні не визначені. Водночас строк спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склались усталені відносини, які притаманні подружжю. Спільний відпочинок не є достатнім для визнання факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у розумінні ст. 74 СК України, без наявності інших ознак сім'ї, така правова позиція сформована (дата формування 24.05.2021 року), й міститься в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року за єдиним унікальним номером судової справи 522/25049/16-ц, номером провадження 61-11607св18.
Проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно. Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню. Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства. Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти. Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини, така правова позиція сформована (дата формування 04.07.2022 року), й міститься в постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року за єдиним унікальним номером судової справи 643/6799/17, номер провадження 61-1623св19.
Для вирішення майнового спору на підставі ст. 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно. Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю, така правова позиція сформована (дата формування 04.07.2022 року), й міститься в постанові Верховного Суду від 15 серпня 2019 року за єдиним унікальним номером судової справи 588/350/15-ц, номером провадження 61-30273св18.
Узагальнена оцінка доводів та аргументів, наведених у справі, щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позовних вимог за результатами розгляду цієї справи.
Суд, детально проаналізувавши докази, надані позивачкою ОСОБА_1 на підтвердження її вимог, як кожний окремо, так і у їх сукупності та взаємозв'язку, із дотриманням вимог процесуального закону, дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення позовних вимог через їх недоведеність належними та допустимими доказами, серед іншого, виходячи з наступного.
Так, надані позивачкою ОСОБА_1 письмові докази в своїй сукупності не доводять наявність у неї спільних з ОСОБА_3 ні особистих немайнових, ні майнових прав, зокрема не зазначено жодного вартісного майна, котре було б придбано чи поліпшено за спільні кошти, тобто, того, що джерело набуття цього майна було спільним.
Обґрунтовуючи позовні вимоги в підтвердження факту спільного набуття побутових речей, крім іншого, позивачка ОСОБА_1 послалася на чеки про оплату комунальних платежів, про здійснення касових операцій з обміну валюти, про купівлю будівельних матеріалів в період, за який ставиться питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Однак, всі без винятку надані позивачкою ОСОБА_1 фінансові документи не містять необхідних реквізитів для підтвердження їх правдивості, відсутні імена, підписи та відсутні докази, що ціль набутого майна - спільне користування, для сім'ї. При цьому, поняття спільний бюджет означає заробіток коштів членами сім'ї, їх розподіл та витрати в інтересах сім'ї.
Належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_3 та позивачки ОСОБА_1 спільного побуту, в першу чергу спільного бюджету (грошей), за рахунок якого ведеться спільне господарство, позивачкою ОСОБА_1 суду також не надано.
Суд критично ставиться до показів свідків ОСОБА_5 , яка являється донькою позивачки ОСОБА_1 , відтак її покази у пересічного громадянина знайдуть розумний сумнів, на це накладається те, що у зв?язку із тим, що остання за період з вересня 2016 року ще протягом декількох років навчалась на денній формі навчання у значній віддаленості - в м. Одеса, тому дійсність в м. Сколе Стрийського району Львівської області в цілому сприймала з перспективи своєї матері - позивачки ОСОБА_1 , поряд з тим, критично ставиться до показів ОСОБА_8 щодо того, що позивачка ОСОБА_1 з ОСОБА_3 робили разом покупки на місцевому ринку, що вони їздили на громадському транспорті разом та що гуляли містом разом, оскільки посилання свідків на спільне здійснення покупок чи спільні прогулки містом останніх не є саме по собі достатнім для висновку про наявність у ОСОБА_3 з позивачкою ОСОБА_1 протягом тривалого часу реальних сімейних відносин.
Натомість, допитані в якості свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_10 , узагальнено ствердили, що ОСОБА_3 точно у період з 2016 року по 2022 рік проживав у своїй квартирі по АДРЕСА_2 , про що свідчать його особисті речі в ній в такому самому вигляді, наче він вийшов з неї недавно, наміру ні з ким одружуватись не мав, з кінця 2020 року перебував у стосунках з позивачкою ОСОБА_1 , які носили романтичний характер.
Свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_40 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , які проживають по АДРЕСА_4 , тобто по сусідству з квартирою, де мешкав ОСОБА_3 до часу свого призову по мобілізації, показали, що в своїй квартирі ОСОБА_3 у період часу з 2016 року по 2022 рік проживав сам, оскільки його систематично бачили в означеному будинку, він був чудовим сусідом, зробив ремонт в спільному під?їзді.
Отже, свідченнями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_40 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , спростовується зміст акта про встановлення фактичного місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8, від 22.06.2022 року у м. Сколе Стрийського району Львівської області, здійсненого на підставі заяви позивачки ОСОБА_1 , та еквівалентний зміст довідки виконавчого комітету Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області від 09.07.2022 року за № 640.
Натомість, долученими фотографіями з їх описом, на яких міститься знимки ОСОБА_3 в різних життєвих ситуаціях між 06.01.2018 року по 08.01.2022 року, вбачається, що останній проводить разом літні канікули з донькою - відповідачкою 1 ОСОБА_2 , вони ж перебувають разом в гостях, на родинних урочистостях в родичів, зокрема, в с. Сасів Золочівського району Львівської області, ці всі фото здійснені без позивачки ОСОБА_1 на них, також зафіксовано перебування ОСОБА_3 на заробітках в Республіці Хорватія у 2020 році.
Вочевидь, факт проживання ОСОБА_3 в своїй квартирі по АДРЕСА_2 , за період з 2018 року по 2021 рік, стверджується долученими копіями платіжок та квитанцій про оплату комунальних послуг АТ «УКРПОШТА» де платником вказується ОСОБА_38 , який систематично сплачував комунальні платежі, що збігаються з сумами, означеними в повідомленнях АТ «УКРТРАНСНАФТА» абонемента ОСОБА_39 за означеною адресою.
Зазначення ОСОБА_3 у декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, що була ним подана 31.05.2021 року, позивачку ОСОБА_1 як довірену особу пацієнта, для повідомлення у разі настання екстреного випадку з пацієнтом, також не свідчить про спільність побуту ОСОБА_3 та позивачки ОСОБА_1 .. Крім того, в цій же декларації ОСОБА_3 вказано адресою свого фактичного місця проживання - квартиру в с. Козьова Стрийського району Львівської області, а не ту квартиру в м. Сколе Стрийського району Львівської області, в якій, за твердженням позивачки ОСОБА_1 , вони обоє проживали спільною сім?єю. Ба більше, за твердженням позивачки ОСОБА_1 , сама вона протягом довгих років працює медсестрою в цій місцевій лікарні, тому поза розумним сумнівом така декларація про вибір лікаря не може сприйматись як належний і допустимий доказ.
Крім того, протягом 2016-2022 років ОСОБА_3 регулярно виїжджав за територію Стрийського району й України в цілому, зокрема, він здійснював будівельно-ремонтні роботи, за твердженням його сестри, в неї в м. Ужгород протягом місяця, він же перед весіллям своєї доньки ОСОБА_4 покидав територію України задля заробітку коштів в Республіці Хорватія протягом тривалого часу в 2020 році.
Звертаючись з цим позовом до суду, на підтвердження факту спільного проживання з ОСОБА_3 в період таких довготривалих вибувань з побуту, позивачка ОСОБА_1 не надала доказів, які б стверджували спільні фінансові операції та реальності сімейних відносин в ці періоди, до них б могли належати пересилання грошових коштів (за час довгострокового перебування ОСОБА_3 поза межами території Стрийського району) один одному, предметів побуту, особистих речей, переписки в ті роки й інше.
На переконання суду, факт спільного відпочинку позивачки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , їх спільна присутність на святкуванні свят позивачки ОСОБА_1 , їх спільні поїздки в м. Одеса до дочки позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між ОСОБА_3 і позивачкою ОСОБА_1 склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю.
Відтак, належить дійти висновку про недоведеність позивачкою ОСОБА_1 факту проживання її з ОСОБА_3 , як чоловіка й жінки однією сім?єю без реєстрації шлюбу в період з 19.09.2016 року по 06.04.022 року, та ще й по АДРЕСА_1 , як наслідок, в позовних вимогах належить відмовити в повному обсязі, без дослідження належності відповідача 2 Міністерства оборони України до заявленої похідної позовної вимоги про визнання права на отримання пільг, установлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як членом сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця, оскільки така являється похідною від висновку про встановлення юридичного факту.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Згідно з ч. 1, 2 і 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відтак, враховуючи відмову у задоволенні позову у повному обсязі, понесені позивачкою ОСОБА_1 судові витрати у виді справляння судового збору належить залишити за нею.
Доказів понесення сторонами та іншими учасниками справи судових витрат, пов'язаних з її розглядом, окрім як сплати позивачкою ОСОБА_1 судового збору за пред'явлення позовної заяви до суду, відповідні матеріали не містять.
Керуючись статтями 2, 4-5, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 133, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Міністерства оборони України, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області в особі відділу соціального захисту населення та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права на отримання пільг, установлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як членом сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця, - відмовити у повному обсязі.
Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 ; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_5 ; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_6 ; електронний кабінет: відсутній.
Відповідачка 1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: незазначений; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_6 ; адреса електронної пошти: відсутня; електронний кабінет: відсутній.
Відповідач 2: Міністерство оборони України, код у ЄДРПОУ: 00034022; місцезнаходження юридичної особи: п-т. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168; адреса електронної пошти: admou@post.mil.gov.ua; електронний кабінет: наявний.
Третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Сколівська міська рада Стрийського району Львівської області в особі відділу соціального захисту населення, код у ЄДРПОУ: 04056262; місцезнаходження юридичної особи: м-н. Незалежності, 1, м. Сколе, Стрийський район, Львівська область, 82600; адреса електронної пошти: vszn_smiskrada@ukr.net; електронний кабінет: наявний.
Третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, код у ЄДРПОУ: 13814885; місцезнаходження юридичної особи: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79000; адреса електронної пошти: post@lv.pfu.gov.ua; електронний кабінет: наявний.
Дата складення повного судового рішення: 02 грудня 2024 року.
Суддя Володимир МИКИТИН