Справа № 444/4355/24
Провадження № 3/444/2129/2024
20 листопада 2024 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Мікула В. Є., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , -
за ч.1 ст.204-1 КУпАП, -
Із протоколу про адміністративне правопорушення від 09.10.2024 року за ЗхРУ №240534, вбачається, що 09.10.2024р. о 06 год. 10 хв. на території Рава-Руської об'єднаної територіальної громади Львівського району Львівської області, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », під час проходження прикордонного контролю на виїзд з України в Республіку Польщу, ОСОБА_1 пред'явив паспорт громадянина США на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_3 . У ході перевірки щодо законних підстав перетину кордону було встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України, отже, відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про громадянство України", у правових відносинах з Україною визнається лише громадянином України. Отже своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 2,3 Закону України "Про порядок виїзду з України", затверджених Постановою КМУ від 27.01.1995 року №57, тобто здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України без відповідних документів, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.204-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся за допомогою рекомендованого листа, надісланого «Укрпоштою». При цьому у матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 , в якій він просить розглядти справу без його участі, свою вину у вчиненому правопорушенні визнає.
Дослідивши в повному обсязі встановлені на підставі поданих доказів обставини, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку. Згідно із положеннями ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Статтею 204-1 КУпАП встановлена відповідальність за незаконне перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади. Згідно ст.9 Закону України Про Державний кордон України перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Згідно п.6 ч.1 ст.8 Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, як встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів. Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Аналіз матеріалів провадження свідчить про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП підтверджується дослідженими судом доказами: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №240534 від 09.10.2024, письмовою заявою ОСОБА_1 , у якій він визнає свою провину у скоєному; рапортом інспектора прикордонної служби ОСОБА_3 , рапортом начальника кінологічної групи відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " І категорії (тип Б) ОСОБА_4 .
Суд вважає, що в діях громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1КУпАП. Докази, наведені вище, суд визнає належними й допустимими, зібраними відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні в ході розгляду справи судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП адміністративного правопорушення - перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин щодо ОСОБА_1 , не встановлено. Враховуючи викладене, беручи до уваги тяжкість вчиненого адміністративного правопорушення, приходжу до висновку, що у відношенні ОСОБА_1 , слід обрати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень, оскільки саме таке покарання буде достатнім для виховання ОСОБА_1 , у дусі точного і неухильного додержання законів України та запобігання вчинення нових правопорушень. У відповідності до вимог п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідноз положеннями ст.7 ЗаконуУкраїни "Про державний бюджет на 2024 рік" з 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн. Згідно ч.4 ст.15 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, та за рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях, стягувачем виступає державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення. За рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України. У зв'язку з наведеним, з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України слід стягнути судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок (3028 *0,2=605,60). Керуючись ст.ст. 33,40-1, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винуватим за ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , - судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок, за кодом класифікації доходів бюджету 22030106 "Судовий збір":
Роз'яснити ОСОБА_1 , що, відповідно до ч.1 ст.307, ст.308 КУпАП, штраф має бути сплачений ним не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати, штрафу у строк, установлений частиною першоюстатті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень
Постанова суду підлягає негайному виконанню, після набрання законної сили. Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя: Мікула В. Є.