Справа № 758/9529/24
Провадження № 6/461/433/24
25.11.2024 року. м. Львів.
Галицький районний суд м.Львова
в складі:
головуючого судді Радченка В.Є.
при секретарі Штогрині В.-Н.Л.
розглянувши заяву боржника ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -
Заявник звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі 461/209/22. В обґрунтування поданої заяви покликається на таке. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 23.01.2023 у справі № 461/209/22 позовні вимоги Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 22870 грн. 61 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» судовий збір у розмірі 2270,00 грн. На виконання вищевказаного судового рішення Галицьким районним судом м. Львова 31 серпня 2023 року було видано виконавчий лист № 461/209/22. Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 09.05.2024 у справі № 461/209/22 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» Павленка Сергія Валерійовича про заміну сторони у виконавчому листі задоволено. Замінено стягувача Акціонерне товариство «Ідея Банк» у виконавчому листі з виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 23.01.2023 у цивільній справі № 461/209/22 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до Позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором №R01.00406.005598523 від 16.08.2019, на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал». У червні 2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» звернулося до приватного виконавця із заявою про примусове виконання рішення. На підставі вищевказаного виконавчого листа приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Хохловим Кирилом Костянтиновичем було відкрите виконавче провадження № 75321461 та здійснювались виконавчі дії щодо примусового виконання виконавчого листа та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості. Заявник вважає, що виконавчий лист судом було видано Галицьким районним судом помилково. Тому просить заяву задовольнити.
Заявник у судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом скерування судової повістки за місцем реєстрації рекомендованим поштовим відправленням. Згідно з інформацією поштового відстеження лист повернувся за зворотною адресою у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.
Суд вжив всіх можливих заходів для належного і вчасного повідомлення боржника про судове засідання, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Тому боржник в силу п.4 ч.8 ст.128, ч.9 ст.130 ЦПК України, вважається належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про відкладення чи про розгляд справи у його відсутності до суду не надходило.
Представник ТОВ «ФК «Профіт капітал» та приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов К.К. у судове засідання не з'явилися, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 432 ЦПК України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Суд вважає, що справу можливо слухати у відсутності стягувача та боржника, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Однак, із заяви вбачається, що ОСОБА_1 просить суд визнати саме виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, так як виданий помилково Галицьким районним судом м. Львова, та керується положеннями статті 432 ЦПК України.
Згідно з вимогами статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.
Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 02.08.2024 року справу за позовом ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню скеровано за підсудністю до Галицького районного суду м. Львова, так як суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, учасник звертається із заявою до суду, який видав виконавчий лист. Учасниками судового процесу є стягувач та боржник.
Таким чином, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Із даної заяви вбачається, що Селезньов посилається на норми ст. 432 ЦПК України.
Тому суд вважає, що ОСОБА_1 звернувся до суду саме із заявою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Судом встановлено, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 23.01.2023 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 22870 грн. 61 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» судовий збір у розмірі 2270 грн.
На виконання рішення суду від 23.01.2023 у справі № 461/209/22 за позовом АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором 31.08.2023 року Галицьким районним судом м. Львова було видано виконавчий лист № 461/209/22 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 22870 грн. 61 коп. та судового збору у розмірі 2270 грн.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 09.05.2024 у справі № 461/209/22 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» Павленка Сергія Валерійовича про заміну сторони у виконавчому листі задоволено. Замінено стягувача Акціонерне товариство «Ідея Банк» у виконавчому листі з виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 23.01.2023 у цивільній справі № 461/209/22 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до Позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором №R01.00406.005598523 від 16.08.2019, на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал».
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Хохловим К.К. 18.06.2024 року відкрито виконавче провадження № 75321461 з виконання виконавчого листа № 461/209/22, виданого Галицьким районним судом м. Львова 31.08.2023 року.
Відповідно до ч.1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання.
Органи виконавчої служби під час виконання рішень вчиняють дії згідно із змістом резолютивної частини рішення, яке зазначається у виконавчому листі, результатом цього має бути досягнення правового ефекту фактичне виконання зазначеного у виконавчому листі рішення.
За змістом вказаної норми виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
При цьому словосполучення "або з інших причин" стосується саме припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню.
Крім того, за своїм змістом частина друга статті 432 ЦПК України передбачає визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню як повністю так і частково, а тому підстави, якими заявник обґрунтовує свою заяву, можуть бути наслідком як повного так і часткового визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а отже як повного так і часткового задоволення заяви, поданої відповідно до цієї норми закону.
Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з наступних обставин: - помилковість видачі виконавчого листа; - боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов'язок припинився; - обов'язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов'язання, передбачені главою 50 Цивільного кодексу України).
Отже, закон не передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.
Обов'язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав.
Підстави припинення зобов'язання визначені главою 50 розділу І книги п'ятої ЦК України.
Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: - видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); - коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; - видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; - помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; - видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; - пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення.
Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
В обгрунтування поданої заяви боржник посилається на те, що судом під час розгляду справи 461/209/22 не було враховано, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості можуть бути лише первинні документи, що оформлені відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Тому вважає, що виконавчий лист № 461/209/22 помилково виданий Галицьким районним судом м. Львова 31.08.2024 на виконання рішення суду від 23.01.2023.
Виходячи з системного аналізу наведених вище положень, наведені обставини боржником не є такими, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа. Незгода учасника судового процесу з рішенням суду не може бути підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Рішення суду від 23.01.2023 року учасниками справи не було оскаржено в апеляційному порядку. Таке рішення набрало законної сили.
Отже, виконавчий лист № 461/209/22, виданий Галицьким районним судом м. Львова 31.08.2023 року правомірно.
Таким чином, доводи боржника про те, що виконавчий лист Галицьким районним судом м. Львова видано помилково є необгрунтованими. Боржником не доведено належними та допустими доказами жодної обставини, яка би свідчила про помилковість видачі виконавчого листа у справі № 461/209/22.
Оскільки не можна вважати, що виконавчий лист видано помилково, тому підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відсутні.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Положеннями статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням викладеного, суд вважає, що заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, не містить передбачених законом підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, тому в її задоволенні слід відмовити.
Крім того, суд вважає за потрібним повернути заявнику помилково сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн., оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку ст. 432 ЦПК України та сплата судового збору за подання заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не передбачена законом.
Керуючись ст.ст.268, 432 ЦПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні заяви боржника ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) помилково сплачену суму судового збору в розмірі 1211,20 грн., сплаченого 18.07.2024 року згідно з квитанцією АТ «Таскомбанк» № 4749-8046-8142-3766.
Ухвала може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 29.11.2024 р.
Суддя В.Є. Радченко