Справа № 461/9484/24
Провадження №2-о/461/114/24
про залишення заяви без руху
"02" грудня 2024 р. м. Львів
Суддя Галицького районного суду м. Львова Кротова О.Б., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя, яке має дітей,-
27.11.2024 до Галицького районного суду м. Львова надійшла заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якій просять розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 29.05.2013 у Франківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, актовий запис №215.
Дослідивши заяву та долучені до неї документи, суддя приходить до наступного висновку.
На обґрунтування заявлених вимог, заявники покликаються на те, що фактично шлюбні відносини між подружжям припинені та спільне господарство не ведеться. Окрім цього, між ними досягнуто усної домовленості стосовно участі у вихованні та утриманні спільної дитини - ОСОБА_3 , а також рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до частини першої, третьої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Згідно із частиною третьою статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до статті 109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
В пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (стаття 109 СК України), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу.
З наведеного вбачається, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя, яке має дітей. Відповідна заява має бути подана подружжям спільно та відповідати загальним вимогам до форми та змісту заяв по суті справи.
За змістом частини дев'ятої статті 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Частиною третьою статті 175 ЦПК України встановлено загальні вимоги до форми та змісту позовної заяви.
Згідно із частиною п'ятою статті 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до статті 109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Отже, спільна заява про розірвання шлюбу подається до суду разом з письмовим договором про те, з ким буде проживати дитина, яку участь у забезпеченні умов її життя братимуть заявники, з зазначенням умов здійснення права на особисте виховання дитини, а також договір між подружжям про розмір аліментів на дитину, який має бути нотаріально посвідчений. Тобто, ці договори повинні бути подані до суду одночасно з спільною заявою про розірвання шлюбу.
Так, заявниками до заяви долучено шлюбний договір між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений 13.11.2024 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячуком О.А., в якому сторони врегулювали майнові відносини, включаючи визначення правового режиму майна, набутого в період перебування у зареєстрованому шлюбі, визначення майнових прав та обов'язків кожного з подружжя.
Разом з тим, у вказаному договорі не міститься положень щодо домовленості сторін стосовно участі у вихованні та утриманні їх спільної дитини.
Таким чином, суддею встановлено, що всупереч вимогам статті 109 СК України, до заяви не долучено договору про те, з ким буде проживати спільна дитина сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку участь у забезпеченні умов його життя братиме кожен з подружжя, з зазначенням умов здійснення права на особисте виховання дитини, а також договору між подружжям про розмір аліментів на дитину.
Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки встановлено, що заява подана до суду з порушенням вимог ЦПК України, вважаю, що її слід залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків, зазначених в описовій частині ухвали суду.
Керуючись ст.175, 177, 185, 294, 353 ЦПК України, суддя, -
заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя, яке має дітей - залишити без руху.
Заявники мають право протягом строку, який не перевищує 5 (п'яти) днів з дня вручення їм ухвали, усунути недоліки заяви. Якщо заявники усунуть зазначені недоліки заяви у визначений ухвалою строк, вона вважається поданою в день первісного її подання до суду, в противному випадку - вважатиметься неподаною і буде повернута заявникам.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://gl.lv.court.gov.ua/sud1304/.
Суддя Кротова О.Б.