(заочне)
Справа №439/1845/24
Провадження № 2/439/535/24
28 листопада 2024 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області
у складі:
головуючого-судді: Петейчука Б.М.,
за участі: секретаря
судового засідання: Ковальчук Н.І.,
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»,
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ухвалив таке рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернувся до Бродівського районного суду Львівської області зі позовними вимогами до відповідача: ОСОБА_1 , в яких просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором споживчого кредитування за №1205-6468 від 14 травня 2023 року в розмірі 36 036 (тридцять шість тисяч тридцять шість)гривень 00 копійок.
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач зазначає, що 14 травня 2023 року між ОСОБА_1 , як боржником та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» як кредитором було укладено договір споживчого кредиту за № 1205-6468, відповідно до якого боржник погодилась з усіма його істотними умовами, зокрема й умови про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що власноруч поставила електронний цифровий підпис, із урахуванням вимог Закону України «Про електронну комерцію».
Позивач зазначає, що свої зобов'язання за споживчим договором кредитор виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатися грошовими коштами на умовах, передбачених Договором та в межах обумовленого предмета договору. Проте відповідачка, яка зобов'язувалась повернути кредитні кошти, не надала своєчасно кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за борговим зобов'язанням, як наслідок утворилася заборгованість у розмірі 36 036 (тридцять шість тисяч тридцять шість)гривень 00 копійок., з яких: 7 800(сім тисяч вісімсот) гривень 00 копійок заборгованості за тілом кредиту, 28 236 (двадцять вісім тисяч двісті тридцять шість) гривень 00 копійок заборгованості за відсотками.
Відтак, позивач із метою належного та повного виконання зобов'язання просить суд стягнути з відповідачки суму заборгованості за кредитним договором за № 1205-6468 від 14 травня 2023 року.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.
30 серпня 2024 року - відкрито провадження у справі.
Відповідачці запропоновано протягом п'ятнадцяти днів, із моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, подати відзив на позовну заяву.
Позивач у судове засідання участь свого представника не забезпечив. Від представника позивача: ОСОБА_2 надійшла до суду заява про розгляд справи у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити. Водночас, не заперечив щодо проведення заочного розгляду справи.
Відповідачка у судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила. Хоча належним чином, у встановленому законом порядку, повідомлялась про дату, час та місце судового засідання, від неї не надходило клопотань про відкладення розгляду справи та не подавався відзив.
Суд, зі згоди позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 Цивільного процесуального кодексу України.
За правилами норми частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося
Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Доказами у справі встановлено, що 14 травня 2023 року між ОСОБА_1 , як боржником та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» як кредитором було укладено договір споживчого кредитування за № 1205-6468, відповідно до якого боржник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умови про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що власноруч поставив електронний цифровий підпис, із урахуванням вимог Закону України «Про електронну комерцію», що підтверджується наданою суду на дослідження копією договору споживчого кредиту, паспорту споживчого кредиту та довідкою про перерахування суми кредиту від 14 травня 2023 року.
Окрім цього, позивачем надано суду на дослідження розрахунок заборгованості станом на 11 липня 2024 року, за споживчим договором за номером: 1205-6468 від 14 травня 2023 року.
Мотиви суду.
Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту.
За нормативними правилами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Виходячи зі змісту статтей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Разом із цим, нормою статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
За змістом статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.
Нормою частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України акцентовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
При цьому, відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Імперативними приписами частини 2 статті 1048 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).
Нормативними положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Із доказів у справі вбачається, що між ОСОБА_1 , як боржником та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» як кредитором було укладено договір споживчого кредиту за №1205-6468 від 14 травня 2023 року. Предметом досліджуваного договору визначено кредитування ОСОБА_1 у розмірі 7 800(сім тисяч вісімсот) гривень 00 копійок 00 копійок на умовах, визначених договором, зокрема строковості, зворотності та оплатності.
Як встановлено судом, кредитор надав позичальнику кредитні кошти у розмірі та на умовах, визначених кредитним договором, у повному обсязі.
Проте боржник: ОСОБА_1 належним чином свої зобов'язання не виконала та допустила заборгованість за споживчим договором за № 1205-6468 від 14 травня 2023 року, яка станом на 11 липня 2024 року складає 7 800 (сім тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, підтверджуються належними, достатніми, достовірними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.
Щодо нарахування процентів за користування грошовими коштами на підставі статті 1048 Цивільного кодексу України.
Проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом». Тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу.
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина 2 статті 1050 Цивільного кодексу України).
Саме за таке благо: можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу, позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні (правомірні) очікування щодо належного його виконання. Зокрема позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим, зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору. Отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, себто та для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до вимог статті 1048 Цивільного кодексу України, поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, вочевидь, порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
У свою чергу, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з'ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору, в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін, співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (латиною: verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem. Себто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав.
Як вбачається зі змісту проаналізованого судом договору споживчого кредиту за номером: 1205-6468 від 14 травня 2023 року, договірні сторони між собою узгодили нарахування процентів за користування грошовими коштами саме на підставі статті 1048 Цивільного кодексу України. Себто за правомірну поведінку боржника.
Досліджуване судом зобов'язання сторін за споживчим договором за № 1205-6468 від 14 травня 2023 року не містить у собі умови щодо встановлення нарахування процентів як міри відповідальності позичальника у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
Отже, за досліджуваних обставин справи, нарахування відсотків повинно відбуватися на загальних підставах, визначених статтею 148 Цивільного кодексу України. Тобто під час визначеного договором строку кредитування чи до моменту пред'явлення до позичальника вимоги про повернення коштів за зобов'язанням.
Суд проводить розрахунок нарахованих процентів за користування грошовими коштами на підставі статті 1048 Цивільного кодексу України за формулою: Розмір нарахованих процентів за договором = (Сума тіла кредиту Х Кількість днів строку кредитування Х Денну відсоткову ставку за користування кредитом).
За споживчим договором за №1205-6468 від 14 травня 2023 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 . Розмір кредиту: 7 800(тринадцять тисяч двісті) гривень 00 копійок. Строк кредитування: чотирнадцять днів. Відсоткова ставка за користування грошовими коштами: 2.5 відсотка за день користування. Розмір нарахованих процентів за договором повинен становити 2 730 (дві тисячі сімсот тридцять) гривень 00 копійок (7 800 гривень Х 14 днів Х 2.5 відсотка). Заборгованість ОСОБА_1 , у частині нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, становить: 2 730 (дві тисячі сімсот тридцять) гривень 00 копійок.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», у частині стягнення заборгованості за нарахованими відсотками, підлягають частковому задоволенню у розмірі 2 730 (дві тисячі сімсот тридцять) гривень 00 копійок.
Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
Судом встановлено, що позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок (а.с. 1).
Нормою частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ціна позову становила 36 036 (тридцять шість тисяч тридцять шість)гривень 00 копійок. Судом задоволено позовні вимоги частково у розмірі 10530 (десять тисяч п'ятсот тридцять) гривень 00 копійок, що становить 29,22 % від ціни позову.
За таких обставин, суд вважає, що з відповідача: ОСОБА_1 необхідно стягнути понесені судові витрати за сплачений судовий збір за подання позовної заяви на рахунок позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 707 (сімсот сім) гривень 82 копійки, що буде відповідати вимогам чинного цивільного процесуального законодавства України.
На підставі статей 16, 526, 527, 530, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за споживчим договором за номером: 1205-6468 від 14 травня 2023 року в розмірі 10530 (десять тисяч п'ятсот тридцять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 707 (сімсот сім) гривень 82 копійки.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне судове рішення складене 28 листопада 2024 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: Київська область, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ: 38548598.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 .
Суддя Б.М. Петейчук