ЄУН: 336/11591/24
Провадження №: 2-з/336/22/2024
Іменем України
02 грудня 2024 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Пустовіт В.О., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позову,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до пред'явлення позову, вказавши про намір звернутись із позовом до ОСОБА_2 щодо розподілу спадкового майна після смерті ОСОБА_3 . З метою забезпечення позову, вказуючи на відсутність у нього доступу до квартири, де перебуває спадкове майно, просив доручити Шевченківському ВДВС у м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) здійснити опис та арешт майна, що знаходиться в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , для забезпечення здійснення опису та арешту майна надати Шевченківському ВДВС дозвіл на доступ до вказаної квартири.
Заява про забезпечення позову розглянута судом без повідомлення учасників справи у відповідності до положень ст. 153 ч. 1 ЦПК України.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Як роз'яснено у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Відповідачем не вказано переліку майна, на яке він просить накласти арешт, а також не зазначено жодних підстав вважати, що майно, що перебуває у квартирі, належало ОСОБА_3 та увійшло до складу спадщини, адже ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто за три роки до того, як ОСОБА_1 заявив про бажання звернутись із відповідним позовом. Будь-яких документів на підтвердження існування такого майна заявником не надано, про їх наявність не зазначено.
При цьому ОСОБА_1 також не навів законних підстав для надання Шевченківському ВДВС дозволу на доступ до вказаної квартири.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151, 153, 353 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позову залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Суддя О.І. Дацюк