(заочне)
26 листопада 2024 року
м.Харків
Справа № 639/5999/24
провадження 2/639/1830/24
Жовтневий районний суд м.Харкова
у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.
за участю секретаря- Семенюк А.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу присудження аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 25 липня 2024 року на її користь на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 2500 гривень щомісячно на 25 % від усіх доходів щомісячно.
Позов мотивовано тим, що відповідач під час спільного проживання не мав постійної роботи та більшість часу був безробітним. Враховуючи інформацію від знайомих, що їм не відомо про місце роботи ОСОБА_2 , позивач звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу та стягнення аліментів у твердій формі у розмірі 5500 грн., проте суд задовольнив частково позовні вимоги і стягнув аліменти в сумі 2500 грн. В процесі розгляду справи, із заяви ОСОБА_2 стало відомо, що він проходить військову службу в зоні бойових дій, тому позивач просить змінити спосіб стягнення з твердої грошової суми на частку від доходу.
В судове засідання ОСОБА_1 надала заяву про можливість розгляду справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи згідно зі ст. 128 ЦПК України, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, правом на подання відзиву на позов не скористався. При одночасному існуванні умов, передбачених ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши надані докази, приходить до наступного.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 25.07.2024 у справі № 639/3111/24 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 24.12.2015 і з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2500 грн. щомісячно, з індексацією відповідно до закону, починаючи з 30 травня 2024 року до досягнення дитиною повнолітнього віку. За заявою стягувача, 28 серпняі 2024 судом видано виконавчий лист.
Звертаючись до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів ОСОБА_1 посилалась на заяву, подану відповідачем у справі № 639/3111/24 про перенесення судового засідання , в якій зазначив про проходження ним військової служби в зоні бойових дій, надавши копію посвідчення та військового квитка. Незважаючи на те, що зазначені обставини до початку розгляду справи були відомі ОСОБА_1 , вона в судовому засіданні наполягала на стягненні аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Статтею 181 СК України визначено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
У частині першій статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Позивач скористалася своїм правом, визначив способом стягнення аліментів - їх присудження у частці від доходу батька. Крім того, закон не встановлює обов'язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.
Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
При вирішенні вимог щодо зміни способу стягнення або розміру раніше стягнутих аліментів, суд зобов'язаний з'ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров'я, здоров'я та матеріального становища дитини.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Відповідно до ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, ч. 2 ст. 77 ЦПК України).
Таким чином, поставивши перед судом питання про зміну способу стягнення раніше присуджених аліментів з твердої грошової суми на частку від доходу платника, позивачці належало доводити передусім наявність у платника аліментів відповідного доходу як підставу для задоволення вимоги, для визначення розміру аліментів як частки відповідного доходу. Разом з тим, зважаючи на пред'явлення позову з метою збільшення розміру стягуваних аліментів, належало доводити й інші обставини, які мають значення в такому спорі та передбачені, зокрема, ч. 1 ст. 182 СК України.
Разом з цим, звертаючись до суду з даним позовом, позивачка обмежилася наданням суду копії рішення суду та виконавчого документу.
Будь-яких доказів матеріального стану відповідача з часу встановлення йому аліментних зобов'язань, а також інформації про щомісячні доходи як платника аліментів, так і одержувача аліментів, матеріальних потреб дитини, її стану здоров'я, позивачкою надано не було, хоча це є її процесуальним обов'язком.Не посилається ОСОБА_1 також на зміни матеріального або сімейного стану.
Предметом доведення у спорах про зміну раніше визначеного розміру аліментів є не переоцінка обставин, які були підставою для попереднього визначення розміру аліментів, а доведення змін, які відбулися у подальшому.
Суд вважає, що ОСОБА_1 не довела належними, допустимими та достатніми доказами наявності зміни матеріального становища відповідача , погіршення або поліпшення здоров'я когось із сторін та інших випадків, передбачених статтею 192 СК України, що обумовлюють можливість зміни визначеного судом розміру аліментів, які стягуються на утримання малолітніх дітей, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 133, 141, 259, 264, 265, 274, 280-282 ЦПК України,суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , прож. АДРЕСА_2 );
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ).
Повне судове рішення складено 02.12.2024.
СУДДЯ -