Справа №638/15247/24
Провадження №2-а/639/76/24
02 грудня 2024 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді -Труханович В. В.,
за участю секретаря -Яременко В.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу № 638/15247/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
У серпні 2024 року до суду звернувся з позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, згідно якої просив суд: скасувати постанову № 323 від 10.08.2024 начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , підполковника ОСОБА_2 за справою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25 500,00 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити та стягнути витрати зі сплати судового збору.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 10 серпня 2024 року постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , підполковника ОСОБА_2 винесено стосовно Півовара винесено постанову про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП України. У вказаній постанові зазначається, що 10.08.2024 о 11:00 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , у період дії правового режиму воєнного стану, який введений Указом Президента України №64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 (зі змінами), під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №65/2022, при перевірці документів громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було встановлено факт порушення останнім законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Так як під час перевірки, відповідно до наданих гр. ОСОБА_1 документів, йому було запропоновано пройти ВЛК з метою встановлення ступеню придатності до військової служби. Громадянин ОСОБА_1 відмовився від проходження військово - лікарської комісії для визначення придатності до військової служби, чим порушив вимоги п. 69 - 71 ПКМУ № 560 від 16.05.2024 року, абз. 1, абз. 4, абз. 10, п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних, викладених у додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого ПКМУ від 30.12.2022 р. №1487, абз. 7, ч. З, абз. 5, ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Позивач вважає вказані дії начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_3 щодо винесення відносно нього Постанови № 323 за справою про адміністративне правопорушення від 10 серпня 2024 року незаконними, а саму постанову передчасною та такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства України та є протиправною, а тому підлягає скасуванню, оскільки під час вручення повістки представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 було порушено п. 10 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Зазначив, що не відмовлявся від проходження ВЛК та попрохав проходження ВЛК перенести на іншу дату з метою зібрання медичних документів про стан здоров'я, про що зазначив у поясненнях при підписанні протоколу №323 від 10.08.2024 про адміністративне правопорушення за ч. З ст. 210-1 КУпАП. Крім того, зауважив на тому, що за територіальною належністю перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 та уточнив свої облікові дані вчасно, місце реєстрації та проживання не змінював, і що на медичний огляд його ІНФОРМАЦІЯ_6 повісткою не викликав. Отже, співробітникам ІНФОРМАЦІЯ_7 була надана вся необхідна інформація щодо перебування ОСОБА_1 на військовому обліку ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), а також електронний військово- обліковий документ з резерву + з QR кодом та уточненими даними через застосунок «Резерв +». Вважає, що з його боку всі дії передбачені змістом п. 1ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов?язок та військову службу» виконані.
Також, позивач зазначив, що про час та місце розгляду справи його належним чином повідомлено не було, повістка про дату, час та місце розгляду справи не вручалася, справа розглядалася формально та без його участі. З матеріалами справи не ознайомлювався, права і обов'язки не роз'яснювалися, пояснення не заслуховувалися, клопотання не розглядалися, докази при розгляді справи № 323 від 10.08.2024 належним чином не досліджувалися, не заслуховувалися особи, які беруть участь у розгляді справи, не вирішувалися клопотання, протокол № 323 від 10.08.2024 досліджувався односторонньо та не об'єктивно, що підтверджується змістом постанови № 323 за справою про адміністративне правопорушення від 10.08.2024.
Зазначені обставини і стали підставою для звернення до суду з позовом.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2024 року матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення передано на розгляд за підсудністю до Червонозаводського районного суду м. Харкова.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2024 року матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення передано на розгляд за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Харкова.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2024 справу розподілено судді Труханович В.В.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Призначено судове засідання.
24 жовтня 2024 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якої повідомлено, що 10.08.2024 гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 було запропоновано пройти ВЛК з метою встановлення ступеню придатності до військової служби. ОСОБА_1 від проходження ВЛК відмовився, про що був складений Акт відмови від проходження ВЛК, який був зареєстрований 10.08.2024 року вх. №16647/1. Таким чином, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 порушив законодавство в ч.3 ст.210-1 КУпАП, про що був складений Пртокол №323 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КупАП, та була винесена Постанова №323 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. В той же день, гр. ОСОБА_1 була виписана повістка №8/111 строком явки 15.08.2024 року о 09.00 до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Гр. ОСОБА_1 за викликом по повістці не з'явився. 16.08.2024 гр. ОСОБА_1 надіслав до ІНФОРМАЦІЯ_3 лист на ім'я начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , де вказав, що 15.08.2024 знаходився на прийомі у лікаря ревматолога. Документально цей факт підтверджено не було. За словами гр. ОСОБА_1 за висновком лікаря-ревматолога гр. ОСОБА_1 потребував госпіталізації на стаціонарне лікування, що також не було документально підтверджено. Виписку з картки стаціонарного лікування ОСОБА_1 надано не було. По теперішній час гр. ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з'явився. Просили відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.
11 листопада 2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої повідомив, що підписання акту вх № 16647/1 від 10.08.2024 та протоколу № 323 від 10.08.2024 працівниками
ІНФОРМАЦІЯ_3 не єбеззаперечними, неупередженими та допустимими доказами. Крім того, з матеріалів справи не зрозуміло чи має начальник ВВОБССЗ ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 владні повноваження на складання протоколу. Тако зазначив, що доводи відповідача щодо виписаної повістки № 8/111 від 10.08.2024 не можна брати ло уваги,оскільки вони не є предметом розгляду даної справи.
Разом з цим, у прохальній частині відповіді на відзив позивач просив витребувати докази.
Сттатею 182 КАС України передбачений порядок та строки подання відповіді на відзив.
В свою чергу, ст. 80 КАС України передбачено право учасника справи звернутись до суду з клопотанням про витребування доказів, яке повинно відповідати вимогам ч. 2 ст. 80 КАС України.
Отже, питання щодо витребування доказів судом не вирішувалось, оскільки позивачем витребування доказів подано не в процесуальному порядку, передбаченого статтею 80 КАС України.
Позивач, в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, просив позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача Гулійова О.О., яка двє на підставі довіренності, являючись суб'єктом владних повноважень і будучи повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, надала заяву про розгляд справи без участі представника відповідача, просила у позові відмовити. У відповідності до ст. 205 КАС України справа була розглянута за відсутності відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що 10.08.2024 біля 9:00 він знаходився на торговому центрі «Барабашово».В цей час до нього підійшли невідомі йому особи у військовій формі без розпізнавальних знаків та представилися співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_7 , на його вимогу пред'явити службове посвідчення встановленого зразка Півовар отримав відмову. Без пояснень, з застосуванням до нього сили, надягли кайданки та посадили до транспортного засобу «Рено Дастер». Півовар наголосив, що перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , всі вимоги щодо законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію виконав та може надати військово-облікові документи, а саме: електронний військово-обліковий документ з резерву + з QR кодом та уточненими даними через застосунок «Резерв +». Коли зрозумів, що його затримали, попросив вести фото-відеофіксацію, скласти протокол затримання та надати можливість закрити свій транспортний засіб, зробити дзвінок матері та адвокату для отримання правової допомоги, на що також отримав відмову. Вже у транспортному засобі «Рено Дастер» співробітники ІНФОРМАЦІЯ_7 без підтвердження повноважень для вчинення певних дій, витребували від нього інформацію стосовно прізвища, ім'я та по батькові, виписали повістку щодо уточнення персональних даних та із застосуванням психологічного примусу змусили її отримати та поставити свій підпис. О 10:30 год. Півовара привезли до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Надалі у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 надав військово - облікові документи, а саме: електронний військово-обліковий документ з резерву + QR кодом та уточненими даними через застосунок «Резерв +», закордонний паспорт громадянина України, через застосунок Дія. Після ознайомлення з його військово-обліковими документами працівник ТЦК без пояснень та запитань, розпочав формувати направлення на проходження ВЛК. Півовар зазначив, що не відмовляється від проходження ВЛК та попрохав проходження ВЛК перенести на іншу дату з метою зібрання медичних документів про стан здоров'я, про що зазначив у поясненнях при підписанні протоколу №323 від 10.08.2024 про адміністративне правопорушення за ч. З ст. 210-1 КУпАП.
Судом було встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку, як військовозобов'язаний у ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується електронним військово-обліковим документ з резерву + QR кодом та уточненими даними через застосунок «Резерв +», номер в реєстрі Оберіг 100320211455271100023.
З вищевказаного електрннного військово-облікового документу вбачається, що ОСОБА_1 має звання рядовий, не має права на відстрочку від призову на військову службу. У графі «Постанова ВЛК та Дата ВЛК» відсутні дані щодо проходження ВЛК (а.с. 22).
10 серпня 2024 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 у присутності працівників ТЦК ОСОБА_5 та ОСОБА_6 складений акт про відмову ОСОБА_7 проходити військово-лікарську комісію з метою визначення ступеню придатності до військової служби, відповідно до якого гр. ОСОБА_1 заявив, що проходити ВЛК відмовляється. Акт підписаний ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.51).
10 серпня 2024 року начальник ВВОБССЗ ІНФОРМАЦІЯ_3 склала стосовно позивача протокол № 323 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, який вручено ОСОБА_1 під розписку, та повідомлено останньому під розписку, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 12 год 10 хв 10.08.2024 за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 21).
У протоколі від 10.08.2024 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП серед іншого зазначено, що 10.08.2024 ОСОБА_1 в приміщені ІНФОРМАЦІЯ_3 відмовився проходити військово-лікарську комісію. З правами, передбаченими ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП ознайомлений, про що свідчить підпис ОСОБА_1 у відповідній графі. У графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» мається запис «Від проходження ВЛК не відмовляюсь, прошу перенести дату, щоб зібрати документи про стан здоров?я». У графі «До протоколу додається» зазначено «Копія скріншоту із застосунку Дія, копія військового квитка». Протокол підписаний двома свідками та начальником ВВОБССЗ ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.21).
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 323 від 10 серпня 2024 року підполковника ОСОБА_3 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1500 НМДГ 25 500 грн.
Як вбачається зі змісту вказаної постанови, що 10.08.2024 о 11:00 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , у період дії правового режиму воєнного стану, який введений Указом Президента України №64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 (зі змінами), під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №65/2022, при перевірці документів громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було встановлено факт порушення останнім законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Так як під час перевірки, відповідно до наданих гр. ОСОБА_1 документів, йому було запропоновано пройти ВЛК з метою встановлення ступеню придатності до військової служби. Громадянин ОСОБА_1 відмовився від проходження військово - лікарської комісії для визначення придатності до військової служби, чим порушив вимоги п. 69 - 71 ПКМУ № 560 від 16.05.2024 року, абз. 1, абз. 4, абз. 10, п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних, викладених у додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого ПКМУ від 30.12.2022 р. №1487, абз. 7, ч. З, абз. 5, ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»
Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 35 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі КУпАП) є скоєння під час дії особливого періоду, обставин, що пом'якшують відповідальність відповідно до ст. 34 КУпАП не виявлено (а.с. 20).
Так, фактичною підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стало те, що 10.08.2024 у період дії особливого періоду, котрий введений Указом Президента України № 303/2014 було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 відмовився від проходження військово - лікарської комісії для визначення придатності до військової служби, чим порушив вимоги п. 69 - 71 ПКМУ № 560 від 16.05.2024 року, абз. 1, абз. 4, абз. 10, п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних, викладених у додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого ПКМУ від 30.12.2022 р. №1487, абз. 7, ч. З, абз. 5, ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Так, згідно вимог ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише па виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав 1.1 обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною другою ст.235 КУпАП визначено право керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення в тому числі за статтею 210-1 КУпАП.
Відповідно до ст.210-1 КпАП України адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 3 ст. 210-1 КпАП України передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно достатті 1 Закону України № 389-VІІІ від 12 травня 2015 року «Про правовий режим воєнного стану'воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, і продовжує свою дію на час вчинення розгляду справи.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про оборону України», захист Вітчизни, незалежності татериторіальної цілісностіУкраїни єконституційним обов'язкомгромадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Відповідно до абзаців 1, 3-4 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України,які підлягаютьвзяттю навійськовий облік,перебувають навійськовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовомурезерві,зобов'язані:прибуватиза викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі-відповідні районні(міські)територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіональногооргану Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язанихта резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Згідно частини шостої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України. Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Установлено, що вимоги, зазначені у частині шостій статті 22, щодо здійснення уповноваженими представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки фото- і відеофіксації процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, застосовуються з 17.07.2024 згідно із Законом № 3633-IX від 11.04.2024.
Як зазначає позивач, 10.08.2024 він звертався з проханням до працівників ІНФОРМАЦІЯ_7 , вести фото-відеофіксацію процесу пред'явлення документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації.
Однак, доказів проведення фото- і відеофіксації процесу пред'явлення та перевірки документів позивача, яке мало місце 10.08.2024, із застосуванням технічних приладів в матеріалах справи не міститься.
За змістом абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані: проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, визначає, зокрема, організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби.
Пунктом 74 вказаного Порядку встановлено, що резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті. Військовозобов'язаний та резервіст, який виявив бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ним військовій частині, направляється на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або командиром військової частини.
Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов'язаному під особистий підпис.
Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
Як вбачається з матеріалів справи, стороною відповідача до відзиву на позовну заяву не було долучено направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду ОСОБА_1 . Також стороною відповідача не надано доказів, що вказане направлення було зареєстровано в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію.
Разом з цим, представником відповідача до відзиву було долучено акт відмови від проходження ВЛК та зазначено, що даний акт зареєстровано 10.08.2024 вх. № 16647/1.
Однак, будь-яких доказів на підтвердження реєстрації вищевказаного акту суду також не було надано.
Як вже було зазначено у рішенні вище даний акт було складено у присутності працівників ТЦК ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та підписаний ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.51).
А отже, даний акт не може буди прийнятий судом як належний та допустимий доказ, оскільки його складено працівнками ІНФОРМАЦІЯ_7 , тобто зацікавленими особами у розгляді адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 3.5 глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 № 402 (далі - Положення) військовозобов'язаний під час проведення медичного огляду зобов'язаний надати членам ВЛК РТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма № 025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.
Згідно пп. 2.8.6 п. 2.8 глави 2 розділу I Положення строки проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, включно з необхідністю направлення на додаткові методи дослідження, лабораторні обстеження, визначаються з урахуванням необхідності отримання повної та об'єктивної інформації про стан здоров'я людини, та не можуть становити більше 14 днів.
Таким чином, відповідач зобов'язаний був видати позивачу за рішенням керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за встановленою формою, при цьому позивача працівники ІНФОРМАЦІЯ_7 повинні були повідомити місце і строк проходження медичного огляду та під особистий підпис роз'яснити наслідки відмови від такого огляду, чого відповідачем не було зроблено і доказів, які б підтверджували вказані обставини не надано.
За приписом пункту 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений Постановою КМУ №560 від 16.05.2024, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Пунктом 23 зазначеного Порядку визначені підстави для такого неприбуття, а саме: поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Крім того, як зазначає представник відповідача 10.08.2024 гр. ОСОБА_1 була виписана повістка №8/111 строком явки 15.08.2024 о 09.00 до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак, гр. ОСОБА_1 за викликом по повістці не з'явився. 16.08.2024 гр. ОСОБА_1 надіслав до ІНФОРМАЦІЯ_3 лист на ім'я начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , де вказав, що 15.08.2024 знаходився на прийомі у лікаря ревматолога. Документально цей факт підтверджено не було. За словами гр. ОСОБА_1 за висновком лікаря-ревматолога гр. ОСОБА_1 потребував госпіталізації на стаціонарне лікування, що також не було документально підтверджено. Виписку з картки стаціонарного лікування ОСОБА_1 надано не було. По теперішній час гр. ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з'явився.
Дійсно, як підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 була виписана повістка № 8/111 на 15.08.2024 на 09-00 год. з?явитись до ІНФОРМАЦІЯ_7 для уточнення персональних даних ( а.с.24)
Згідно електронного направлення КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня» ОСОБА_1 було госпітолізовано на стаціонарне лікування (а.с. 25).
16.08.2024 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_7 позивачем щодо поважності обставин неприбуття за повісткою, були направлені пояснення, копія повістки та електронне направлення КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня» (а.с. 26).
07.11.2024 ОСОБА_1 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_7 направив виписку з картки стаціонарного лікування разом з поясненнями та додатками (а.с. 73-75,77-79).
Разом з тим, в даному випадку предметом розгляду справи є оскарження постанови № 323 від 10.08.2024 начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , підполковника ОСОБА_2 за справою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП.
А тому суд, не бере до уваги твердження відповідача щодо неявки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці №8/111, оскільки вони не стосується предмету розгляду даної справи.
Згідно з вимогами ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними доказами відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду військово-лікарською комісією для визначення придатності до військової служби, оскільки йому не було в належній формі запропоновано проходження медичного огляду, з вказівкою де саме і в який строк позивач мав пройти медичний огляд, направлення у встановленому законом порядку складено не було, реєстрації в журналі реєстрації направлень не здійснено.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею Особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно правових санкцій. До складу правопорушення входять: об'єкт правопорушення; об'єктивна сторона правопорушення; суб'єкт правопорушення; суб'єктивна сторона правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.
Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що відповідачем по справі 10.08.2024 винесена постанова №323 про адміністративне правопорушення, в якій вказано, що 10.08.2024 о 11:00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 в період дії воєнного стану ОСОБА_1 відмовився від проходження військово-лікарської комісії для визначення ступеня придатності до проходження військової служби, тобто в один день після вказаної в оскаржуваній постанові відмови позивача від проходження ВЛК. Розгляд даної адміністративної справи не відповідає вимогам статті 277-2 КУпАП щодо вручення повістки не пізніш як за три доби до дня розгляду справи. При цьому розгляд матеріалу про адміністративне правопорушення відбувся без участі позивача, також позивач не отримував дану постанову, оскільки про це відсутні відповідні відомості в постанові за справою про адміністративне правопорушення №323 від 10.08.2024.
Таким чином, судом встановлено, що розгляд матеріалу відбувся за відсутності позивача в день складання протоколу, у зв'язку із чим він не міг скористатися своїми правами передбаченими Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу, що в силу приписів частини 1 статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.
Водночас, процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, та інші вище зазначені процедурні порушення, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
Також суд звертає увагу, що оскаржувана постанова від 10.08.2024 має розбіжності в частині обставин адміністративного правопорушення та застосованого адміністративного стягнення з урахуванням обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.07.2020 у справі № 216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що постанову № 323 по справі про адміністративне правопорушення, винесену 10 серпня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 25 500,00 грн слід скасувати, а провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Позивачем при зверненні до суду з позовом було сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн. (а.с. 11)
Отже, враховуючи те, що позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені в повному обсязі то відповідно до ст. 139 КАС України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного і керуючись ст. 5, 6, 9, 11, 19, 20, 70, 77, 78, 122, 139, 205, 241-246, 286 КАС України, ст. 8, 19, 61, 67 Конституції України, ст. 10, 14 КУпАП, ст. 1 «Про оборону України», суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення- задовольнити.
Скасувати постанову від 10 серпня 2024 року № 323 в справі про адміністративне правопорушення винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25 500, 00 грн.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605, 60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок)
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складено 02.12.2024
Суддя В.В. Труханович