Ухвала від 27.11.2024 по справі 335/7740/20

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/7740/20 1-кс/335/4791/2024

27 листопада 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

заявника ОСОБА_3 ,

захисника заявника адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_5 від участі у розгляді справи № 335/7740/20 (провадження №1-кс/335/4681/2024 до справи №335/7740/20 від 9/14/2020),

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_5 перебуває скарга ОСОБА_3 на бездіяльність заступника прокурора Запорізької області ОСОБА_6 при розгляді скарги на недотримання розумних строків.

14.11.2024 року ОСОБА_3 подано заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_5 з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, а саме наявність сумнівів в неупередженості слідчого судді, прийняття слідчим суддею інших рішень у цьому кримінальному провадженні, які були скасовані судом апеляційної інстанції. Крім того, відповідно до декларації родинних зв'язків судді, його син працює в правоохоронних органах, а племінник працює в Офісі Генерального прокурора, яка здійснює контроль прокуратури Запорізької області, яка здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні.

В судовому засіданні заявник та його захисник заяву підтримали просили її задовольнити з підстав викладених в ній.

Вислухавши пояснення заявника та його захисника, вивчивши матеріали заяви про відвід, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний, зокрема, справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Слідчий суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним і недоторканим та приймає рішення у відповідності до вимог Закону, а тому будь-яке втручання в його діяльність є недопустимим.

Пунктом 4 частини 1 статті 75 КПК України передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Суть цієї правової норми полягає тому, що вона передбачає визначений законом перелік підстав, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді кримінального провадження.

Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з'ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово постановляв, що «особиста неупередженість судді повинна вважатись присутньою доти, доки не доведено протилежного».

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у рішенні у справі «Ветштайн проти швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

В якості обставин, що викликають у заявника сумніви в неупередженості судді, він зазначив підстави, за яких Запорізьким апеляційним судом були скасовані ухвали слідчого судді ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні.

Проте, в заяві про відвід судді не наведені обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості судді з урахуванням об'єктивного критерію, а саме - факти, які можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості, а незгода учасників кримінального провадження з процесуальними діями та рішеннями судді не є підставою для відводу.

Крім того, суд при вирішенні питання про відвід судді не вправі давати оцінку процесуальним рішенням судді, які приймаються ним під час судового розгляду справи.

Неупереджений розгляд справи є основним обов'язком судді. Слідчий суддя ОСОБА_5 ні прямо, ні опосередковано не заінтересований в результаті розгляду даного кримінального провадження.

Доводи заявника про відвід слідчого судді ґрунтуються виключно на суб'єктивних переконаннях та не містять правових підстав для відводу.

Положення кримінального процесуального закону не встановлюють заборону слідчому судді розглядати передбачені чинним законодавством скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора в кримінальному провадженні між тими самими особами, навіть якщо слідчий суддя вже розглядав аналогічні скарги між цими особами.

Таким чином, процесуальна діяльність судді ОСОБА_5 не може бути підставою для відводу.

Крім того, доводи заявника щодо його родинного зв'язку, на переконання суду, не є підставами для відводу, оскільки в матеріалах провадження відсутня інформація, що племінник слідчого судді ОСОБА_7 та його син мають вплив на керівництво Запорізької обласної прокуратури, та осіб, що входять до групи прокурорів у даному кримінальному провадженні. Сам по собі факт його роботи в Офісі Генерального прокурора та факт роботи сина у правоохоронних органах не підтверджують наявності будь-якої зацікавленості слідчого судді у даному кримінальному провадженні.

Викладені у заяві про відвід обставини, за яких заявник бажає усунути слідчого суддю ОСОБА_8 від участі у розгляді скарги, є його суб'єктивною думкою, а твердження щодо недотримання критерію неупередженості слідчого судді у зв'язку з винесенням ним процесуальних рішень, зводиться до непогодження заявника із такими процесуальними рішеннями, прийнятими слідчим суддею.

Однак керування процесом, прийняття певних процесуальних рішень, вирішення клопотань є прерогативою суду і такі дії не обов'язково мають викликати задоволення всіх учасників процесу, так само як і прийняті судом рішення. На думку суду, висловлена заявником думка щодо упередженості судді є його особистим суб'єктивним ставленням до процесу і до слідчого судді у справі, не має жодного об'єктивного підґрунтя. Дії слідчого судді відповідають вимогам КПК України, спрямовані на забезпечення як найшвидшого розгляду справи, повного, всебічного, об'єктивного дослідження всіх зібраних у справі доказів, з дотриманням прав всіх учасників кримінального провадження. Крім того, процесуальні рішення як слідчого судді, так і суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що доводи заявника про відвід не містять підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді, що передбачені ст. 75 КПК України, а також доказів, що вказують на необ'єктивність чи упередженість судді під час розгляду кримінального провадження, тому заявлений відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 75, 76, 81, 309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_5 від участі у розгляді справи № 335/7740/20 (провадження №1-кс/335/4681/2024 до справи №335/7740/20 від 9/14/2020) - залишити без задоволення.

Ухвала окремо оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1