с-ще Новомиколаївка
Іменем України
02 грудня 2024 року Справа № 322/1851/24 (Провадження № 3/322/1315/24)
Суддя Новомиколаївського районного суду Запорізької області Губанов Р.О., розглянувши справи про адміністративні правопорушення, що надійшли до суду 21.10.2024 з відділення поліції №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області за ч.5 ст.126 і ч.2 ст.130 КУпАП, які об'єднані в одну справу щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
11.10.2024 приблизно об 11 год 05 хв на 59 км + 800 м автодороги Запоріжжя-Донецьк Запорізького району Запорізькій області ОСОБА_1 будучи особою, яка позбавлена права керування транспортними засобоми (і фактично одночасно особою, яка не має права керування транспортними засобоми), і яка протягом року вчинила правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП (епізод від 28.07.2024), керував транспортним засобом ВАЗ 210994 н/з НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння, чим порушив п.2.9 (а) Правил дорожнього руху.
В судові засідання (04.11.2024 і 02.12.2024) ОСОБА_1 двічі не з'явився. Будь-яких клопотань щодо відкладення чи перенесення судового засідання, а також пояснень чи заяв по суті справи не подав.
При вирішенні питання щодо розгляду справи у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя виходить з такого.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Завданнями Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
Враховуючи принцип судочинства, закріплений в практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, була достовірно обізнана про розгляд її справи в суді, при цьому, за період перебування справи на розгляді, не скористалася правами, наданими їй чинним законодавством, зокрема статтею 268 КУпАП, не надала пояснення щодо вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення обставин справи та докази на їх підтвердження, у разі неможливості особисто брати участь в судових засіданнях не забезпечила присутність свого захисника, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.126, 130 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя дійшов висновку про доцільність розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, суддя виходить з такого.
Положеннями ч.5 ст.126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.ч.2 - 4 ст.126 КУпАП адміністративна відповідальність наступає за: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч.2); керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч.3); Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч.4).
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною другої статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до п.2.9(а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №130 (далі ПДР), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, тому суддя вжив заходів направлених на встановлення усіх обставин цієї справи.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддею досліджено документи докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №148123 від 11.10.2024 (далі Протокол за ч.5 ст.126 КУпАП), протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №794823 від 11.10.2024 (далі Протокол за ч.2 ст.130 КУпАП), копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 , копія військового квитка ОСОБА_1 , витяг постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2699853 від 28.07.2024 щодо ОСОБА_1 за ч.4 ст.126 КУпАП, копія постанови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.04.2024 щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КупАП, довідка б/н б/д щодо повторності, посвідчення водія і належності ТЗ (далі Довідка), реєстрація ВнП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ЄО №2855 від 11.10.2024, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, висновок щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №8954 від 11.10.2024 (далі Висновок), DVD-R з відеозаписами.
Також суддею в контексті перевірки інформації щодо посвідчення водія досліджена надана на запит судді інформація РСЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській і Запорізькій областях №31/29/14-11499-2024 від 04.11.2024.
Протоколи підписані ОСОБА_1 без зауважень. Також ним підписаний Висновок.
На відеозаписах зафіксовані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме: факт прибуття на блокпост екіпажу СРПП, де знаходиться ОСОБА_1 біля автомобіля ВАЗ 210994 н/з НОМЕР_1 . Останій надав пояснення, що керував транспортним засобом, був зупинений на блокпосту під час якого у нього виявили ознаки сп'яніння. Поліцейськими проведено зовнішній огляд ОСОБА_1 і констатовано наявність у останнього ознак наркотичного сп'яніння, подальше доставляння його в заклад охорони здоров'я, проведення там огляду, встановлення факту наркотичного сп'яніння. Також поліцейськими встановлено, що ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортним засобами і що він піддавався адміністративним стягненням за ч.4 ст.126 і ч.1 ст.130 КУпАП, що дало також підстави для складання протоколів за ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП.
Дослідивши і оцінивши докази у їх сукупності, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.5 ст.126 КУпАП і ч.2 ст.130 КУпАП, тобто повторно протягом року керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами; керування транспортними засобами особою в стані наркотичного сп'яніння, вчинено повторно після вчинення протягом року правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно з приміткою ст.22 КУпАП положення цієї статті не застосовуються до правопорушень зокрема, передбачених ч.ч.4 - 5 ст.126, ст.130 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України; при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (до яких відноситься і положення ст.ст.126, 130 КУпАП).
Згідно з ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Санкцією ч.5 ст.126 КУпАП передбачені стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Санкція ч.2 ст.130 КУпАП передбачає за собою накладення штрафу на водіїв у тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Враховуючи вказане, правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП є більш серйозним у порівняні з правопорушенням, передбаченим ч.5 ст.126 КУпАП.
ОСОБА_1 не є власником автомобіля, яким він керував під час події. За вказаних обставин застосування до винної особи додаткового стягнення оплатним вилученням транспортного засобу є недоречним.
Згідно з ч.2 ст.30 КУпАП позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 був позбавлений права керування постановами суддів Святошинського районного суду м. Києва від 13.08.2018 і Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.04.2024. Втім останній ще до моменту винесення останнього судового рішення вже не мав посвідчення водія, адже одне з них (безстрокове) було здано в архів (після відкриття додаткових категорій і отримання нового) , а друге (строкове) знищено.
Водночас, право керування транспортним засобом особа набуває після отримання чи повернення посвідчення водія в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 №340 («Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами»).
В свою чергу ОСОБА_1 після позбавлення його права керування транспортними засобами у 2018 році і закінчення строку на який його було позбавлено права керування, посвідчення водія не повернув тобто не відновив (повторно не набув) право керування транспортними засобами.
Формально враховуючи приюдиційне значення постанови судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.04.2024 ОСОБА_1 під час описаних подій був особою позбавленою права керування, однак фактично він був особою, яка не мала права керування транспортними засобами, з огляду на це на нього не може бути застосовано додаткове стягнення у виді позбавлення такого права.
Отже з метою виховного впливу та запобігання вчиненню нових правопорушень, суддя визнає за необхідне піддати ОСОБА_1 лише основному стягненню менш суворого виду, передбаченому санкцією ч.2 ст.130 КУпАП - штраф у розмірі дві тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Положеннями ст.40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
За правилом ст.283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Згідно з ч.1, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Керуючись ст.ст.40-1, 247, 283 - 285, 289, 294 КУпАП, суддя
постановив:
піддати ОСОБА_1 , відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 грн (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок) за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП.
Роз'яснити, що відповідно до ст.ст.307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений через установу банку України не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанові не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в зазначений строк, постанову буде надіслано судом для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу.
Реквізити для оплати штрафу: отримувач: ГУК у Запорізькій області/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA 708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Реквізити для оплати судового збору: отримувач: ГУК у Зап. обл./ТГ смт. Новомик/ 22030101, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку: UA 458999980313131206000008499, код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Новомиколаївський районний суд Запорізької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Р.О. Губанов