Справа № 638/3028/24
Провадження № 1-кп/638/1277/24
28 листопада 2024 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстр досудових розслідувань за № 62023170020002777 від 15 листопада 2023 стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Харкова, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 413 КК України,
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09 серпня 2022 року ОСОБА_4 призначено на посаду навідника зенітного кулеметного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої НОМЕР_2 окремого батальйону територіальної оборони НОМЕР_3 окремої бригади територіальної оборони Регіонального управління сил Територіальної оборони «Схід» В/Ч НОМЕР_4 .
Відповідно до п. 2 розділу X «Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України», затвердженої наказом № 359 Міністра Оборони України від 29 червня 2005 року військовослужбовці отриману стрілецьку зброю та боєприпаси повинні постійно тримати при собі. Згідно з п. 3 розділу X вказаної вище інструкції у польових умовах, на привалах, блокпостах та опорних пунктах стрілецька зброя встановлюється в похідні мотузкові ставниці.
Відповідно до відомості закріпленої зброї за особовим складом ОСОБА_4 19 серпня 2022 року виданий у службове користування АК-74 № 1703440
Так, ОСОБА_4 , проходячи військову службу у В/Ч НОМЕР_4 на посаді навідника зенітного кулеметного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої НОМЕР_2 окремого батальйону територіальної оборони НОМЕР_3 окремої бригади територіальної оборони Регіонального управління сил Територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_2 », місце дислокації якої знаходилось у населеному пункті Ізюм Ізюмського району Харківської області, та виконанні службового (бойового) завдання, виконуючи свої обов'язки, діючи із злочинною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, в порушення вимог ст.ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, розділу І, X п.п. 2, 3 «Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України», затвердженої наказом № 359 Міністра Оборони України від 29 червня 2005 року, не забезпечив збереження ввіреного йому для службового використання АК-74 № НОМЕР_5 , залишивши його 21 вересня 2022 року без нагляду при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах, що призвело до його втрати, внаслідок порушення правил зберігання.
Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 3 ст. 413 КК України, а саме: втрата військового майна, тобто втрата ввіреної для службового користування зброї, внаслідок порушення правил її зберігання, вчинена в умовах воєнного стану.
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому засіданні заявив клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі положень ст. 45 КК України.
Клопотання прокурора обґрунтоване наступним.
Згідно з переліком озброєння, зброї та боєприпасів до неї, нестача або розкрадання яких відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до їх вартості, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2020 року № 604, вся вогнепальна зброя калібром до 30 мм; кулемети; приладдя для чищення кулеметів та пістолетів відшкодовується в десятикратному розмірі співвідношенні до їх вартості. Відповідно до відомості щодо визначення залишкової вартості військового майна, залишкова вартість АК-74 № 1703440 становить 2472,99 грн. ОСОБА_4 щиро покаявся у вчиненому правопорушенні та повністю відшкодував завдані збитки.
Судом роз'яснено обвинуваченому суть обвинувачення, підстави звільнення від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення. Наслідки закриття відносно нього кримінального провадження з нереабілітуючих підстав обвинуваченому зрозумілі.
Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому засіданні просив клопотання прокурора задовольнити, підтвердивши викладені в ньому обставини, щиро розкаявся у вчиненому, зазначив про бажання захищати Батьківщину.
Суд, розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
За змістом ст. 44 КК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно зі ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Дослідивши матеріали справи та надані суду докази вбачається, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 413 КК України, та не оспорює свою винуватість.
Відповідно до вимог ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 413 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, за який передбачене найсуворіше покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років.
Вказаний злочин відповідно до примітки до ст. 45 КК України не є корупційним.
Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям можливе в разі вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості або необережного злочину середньої тяжкості. Дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула шкоду.
Згідно з висновком Верховного Суду, викладеного у постанові від 22 березня 2018 року у справі № 759/7784/15-к, розкаяння не повинно носити формальний характер. Окрім визнання особою факту вчинення злочину, каяття передбачає, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.п. 2, 3 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, суд під час судового розгляду справи повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України. Передбачене у статті 45 КК звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
При вирішенні клопотання суд приймає до уваги те, що обвинувачений вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, який не є корупційним, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину.
Таким чином суд доходить переконання, що наявні всі обов'язкові підстави, передбачені ст. 45 КК України, для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям.
Обставин, які б виключали звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 413 КК України, та закриття даного кримінального провадження у зв'язку із дійовим каяттям, судом не встановлено.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_4 та закриття кримінального провадження на підставі положень статті 45 КК України є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати та речові докази в кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. 45 КК України, ст.ст. 284, 285, 286 КПК України, суд,
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 413 КК України на підставі ст. 45 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям.
Кримінальне провадження № 62023170020002777 від 15 листопада 2023 стосовно ОСОБА_4 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 413 КК України - закрити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.
Ухвалу складено та проголошено 28 листопада 2024 року.
Головуючий