Єдиний унікальний номер 333/4576/19 Провадження №1-кп/333/29/24
Іменем України
02 грудня 2024 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суду м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя матеріали кримінального провадження відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, освіта - середня, офіційно працевлаштованого, не одруженого, на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
21 липня 2019 року приблизно о 14 годині 40 хвилин ОСОБА_4 , маючи прямий умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, рухаючись поблизу будинку АДРЕСА_2 , підійшов до потерпілої ОСОБА_6 , яка пройшла повз нього розвернувся та за допомогою фізичної сили штовхнув останню в спину, після чого шляхом ривку відкрито для потерпілої та малолітнього свідка ОСОБА_7 зірвав з шиї золотий ланцюжок, проби 585, вагою 5 г, вартістю 5000 гривень, на якому знаходився, золотий хрестик, проби 585, вагою 0,5 г, вартістю 500 гривень та золотий кулон у вигляді серця зі вставкою каменю блакитного кольору, проби 585, вагою 0,6 г, вартістю 600 гривень.
Після чого, ОСОБА_4 разом з вищевказаними золотими виробами, крім золотого кулону, який ОСОБА_4 впустив на місці вчинення злочину, покинув місце вчинення злочину, тим самим викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_6 спричинено майнову шкоду на суму 6100 гривень.
Суд вважає вказане обвинувачення доведеним та кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
Докази, які досліджені судом
Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Показання обвинуваченого
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України визнав повністю та пояснив суду, що даний злочин він вчинив через тяжке матеріальне становище, на той час вживав наркотичні засоби. Потерпіла все вірно зазначила в свої показах, тривалий час не визнавав вину, оскільки вживав наркотики і не контролював свій розум. На теперішній час перебуває на замінній терапії, офіційно працевлаштувався, щиро розкаюється у вчинені злочину.
Крім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його вина у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується доказами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні, які зібрані в порядку, передбаченому процесуальним законом, а саме:
Фактичними даними, що містяться в показаннях допитаних під час судового розгляду потерпілої та свідків:
- показаннями потерпілої ОСОБА_6 , яка в судовому засіданні пояснила, що в цей день вона з донькою йшли голосувати за Президента України, це був день виборів. Вони з донькою йшли по вулиці Парамонова, зайшли в двір виборчої дільниці і в цей час ім. на зустріч йшов високий чоловік в темних шортах в кепці без футболки. Вона звернула на нього увагу, оскільки він вів себе дивно. Коли чоловік наблизився до них та проходив повз, останній різко розвернувся в їх сторону та зірвав золоту цепочку разом з золотим кулоном та хрестиком. Це було боляче, так як цепочка була міцною і щоб зірвати необхідно було прикласти зусилля. Після цього, вона побігла за ним, однак чоловік побіг по вулиці ОСОБА_8 , перебіг вулицю на іншу сторону, та повернув в бік будинків та зник. Вона відразу подзвонила на 102 та розповіла про події, які з нею відбулися та повернулася на місце де з неї зірвали цепочку. Там вона на зщемлі в пилюці знайшла кулон. Через три хвилини їй позвонили з поліції та повідомили, що злочинця затримали. За нею підїхав екіпаж поліцейських і вони поїхали на місце затримання злочинця. Там вона побачила ОСОБА_9 та ще одного мужчину.
Через декілька днів їй зателефонували з поліції та попросили прийти до слідчого та забрати золотий хрестик. Цепочку їй так і не повернули.
На запитання прокурора вона впізнала ОСОБА_9 , як мужчину, який напав на неї в день виборів Президента України.
- показаннями свідка ОСОБА_10 , який в судовому засіданні пояснив, що він був адвокатом за призначенням під час затримання ОСОБА_4 . Під час особистого обшуку ОСОБА_4 було виявлено в сумочці , яка належала підзахисному, хрестик і коли вилучався хрестик то ОСОБА_4 був дуже здивований. Після завершення слідчих дій ОСОБА_4 ніяких скарг на порушення його прав не заявляв.
- показаннями свідка ОСОБА_11 , який в судовому засіданні пояснив, що на цей час працював слідчим Комунарського РВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області. 21.07.2019 проводив в службовому кабінеті затримання та особистий огляд ОСОБА_4 . Огляд проводився в присутності понятих, під час огляду зі сумочки, яка належала ОСОБА_4 було вилучено золотий хрестик, сірники та інші особисті речі затриманого.
- показаннями свідка ОСОБА_12 , який в судовому засіданні пояснив, що він був понятим під час обшуку ОСОБА_4 . Його запросили поліцейські на вулиці коли він ішов до магазину. Під час обшуку ОСОБА_4 був у збудженому стані, викрикував, що хрестик йому підкинули. Слідчий обшукував сумку, яка знаходилася весь час на ОСОБА_4 і під час обшуку знайшли та витягнув хрестик. Під час обшуку був присутній адвокат.
- показаннями свідка ОСОБА_13 , який в судовому засіданні пояснив, що він був понятим під час обшуку ОСОБА_4 . Його в нічний час поліцейські запросили бути понятим. Під час обшуку сумки, яка знаходилася на ОСОБА_4 до початку обшуку, слідчий знайшов та поклав на стіл хрестик золотого кольору. ОСОБА_4 вів себе збуджено. Під час обшуку був присутній адвокат.
Фактичними даними, що містяться в таких джерелах доказів:
- даними протоколу огляду місця події від 21.07.2019 згідно яких, встановлено, що 21.07.2019 з 15.00 годин до 15-15 годин слідчий провів огляд місцевості , яка розташована на куту будинку АДРЕСА_2 , там на місці вчинення злочину нічого не виявлено та не вилучалося. До протоколу долучено фото таблицю.
(т. 1, а.п. 143-146);
- даними протоколу огляду предмета від 21.07.2019 згідно яких, встановлено, що 21.07.2019 з 20-00 год. до 20.20 год., слідчий провів огляд золотого кулону який видала потерпіла ОСОБА_6 .
До протоколу долучено фото таблицю.
(т. 1, а.п. 148-149);
- даними протоколу огляду предмета від 22.07.2019 згідно яких, встановлено, що 22.07.2019 з 09-20 год. до 09.40 год., слідчий провів огляд золотого хрестика який потерпіла впізнала, як золотий хрестик, що належить їй та був викрадений у неї 121.07.2019.
До протоколу долучено фото таблицю.
(т. 1, а.п. 162-164);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками і фототаблицями до нього від 01.08.2019 встановлено, що 01.07.2019 слідчий СВ Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_11 , в приміщенні кабінету №3 Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, в присутності двох понятих, провів пред'явлення потерпілій ОСОБА_6 для впізнання фотознімків чотирьох осіб, в ході чого потерпіла впізнав особу на фотознімку під № 3 ( ОСОБА_4 ) як чоловіка який 21.07.2019 близько 14 год. 35 хв. по АДРЕСА_2 штовхнула в шию та зірвав золотий ланцюжок з хрестиком та колоном.
(т.1 а.п.153-158)
З метою оцінки вказаних доказів за ознаками належності, допустимості та достовірності, встановлення інших обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, а також вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку, судом досліджено такі процесуальні рішення, документ та інші матеріали:
- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.07.2019 внесено відомості про скоєння кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 186 КК України та присвоєно номер №12019080040002427, а саме: 21.07.2019 до Комунарського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення про те, що невідомий чоловік маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна перебуваючи на вул. Парамонова у м. Запоріжжя штовхнув потерпілу ОСОБА_6 та відкрито зірвав з шиї останньої золотий ланцюжок з хрестиком та кулоном;
(т. 1 а.п. 137)
- протокол прийняття заяви про вчинення кримінальне правопорушення, де потерпіла ОСОБА_6 зазначила обставини вчинення проти неї грабежу;
(т. 1 ст. 142)
- постанова про визнання речових доказів від 21.07.2019, згідно якої у кримінальному провадження визнано речовим доказом: кулон із металу жовтого кольору із пробою 585, у формі серця із вставкою блакитного кольору, вагою 0,6 г, що був виданий потерпілою ОСОБА_6
(т. 1 ст. 150)
- постанова про визнання речових доказів від 21.07.2019, згідно якої у кримінальному провадження визнано речовим доказом: мобільний телефон «Нокіа» з двома сім картами та хрестик із металу жовтого кольору, проби 585, вагою 0,5 г.
(т. 1 ст. 165)
Висновок суду щодо винуватості обвинуваченого.
Усі перераховані джерела доказів, суд оцінює за правилами документа (ст.99 КПК України), а фактичні дані, що вони містять, визнає належними та допустимими доказами. Враховуючи цілковиту узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв'язок за часом та характером подій, суд визнає наведені та проаналізовані вище дані достовірними доказами.
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об'єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження, створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, надано не було.
Суд, дослідивши за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, розглянувши наявні докази, з огляду на належне повідомлення обвинуваченого про судовий розгляд, характер обвинувачення та забезпечення його права на захист захисником, вважає за можливе прийняття обвинувального вироку у справі.
Сукупність показань потерпілої та свідків у співставленні з наявними у справі письмовими доказами, які узгоджуються між собою, є цілком змістовними та дозволяють скласти об'єктивну картину реконструйованої ними події. Підстав для піддання сумніву достовірності показань допитаних у судовому засіданні осіб, судом не встановлено.
Будь-яких порушень процесуального закону під час здійснення досудового розслідування, які були б підставою для визнання доказів неналежними чи не допустимими, судом не виявлено.
Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86).
В даному випадку, досліджені у судовому засіданні докази відповідають саме такому критерію, є належними, допустимими, достовірними та такими, що у своїй сукупності доводять вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 .
Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд
При призначенні покарання, згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями, що містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.
Зазначене узгоджується із положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.
При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
Призначення покарання ОСОБА_4 .
Так, обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК, визнав, щиро розкаявся, офіційно працевлаштований, має ряд хронічних захворювань, щиро розкаявся у вчиненні злочину, не одружений, не має на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей, перебуває на диспансерному обліку в спеціальних медичних лікувальних закладах, його відношення до скоєного як в момент вчинення злочину, так і під час судового розгляду, раніше не судимий, беручи до уваги той факт, що ОСОБА_4 своєю поведінкою підтвердив бажання стати на шлях виправлення - свідчать про здатність критичної оцінки своєї поведінки і здійснення відповідних висновків у майбутньому.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, судом визнається його щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Тому, суд вважає, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
На переконання суду, призначення обвинуваченому ОСОБА_4 такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов'язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.
Рішення щодо арештованого майна.
Арешти, на майно не накладалися.
Рішення щодо долі документів та речових доказів.
При ухваленні вироку, керуючись положеннями ч. 9 ст. 100 КПК України, суд має вирішити питання про долю документів та речових доказів, які були надані сторонами і долучені до матеріалів судової справи.
Документи, передані суду сторонами кримінального провадження, суд вирішує залишити в матеріалах кримінального провадження.
Після набрання вироком законної сили речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
- кулон із металу жовтого кольору із пробою 585, у формі серця із вставкою блакитного кольору, вагою 0,6 г, що був виданий потерпілою ОСОБА_6 - повернути за належністю.
- мобільний телефон «Нокіа» з двома сім картами та хрестик із металу жовтого кольору, проби 585, вагою 0,5 г. - повернути за належністю.
Рішення щодо розподілу процесуальних витрат.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Рішення щодо запобіжного заходу та застави.
До ОСОБА_4 запобіжні заходи не застосовувалися.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.100, 368, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
Згідно вимог ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.
Відповідного до вимог ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, не виїжджати за межі Укрвїни без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази:
- кулон із металу жовтого кольору із пробою 585, у формі серця із вставкою блакитного кольору, вагою 0,6 г; хрестик із металу жовтого кольору, проби 585, вагою 0,5 г. - повернути потерпілій ОСОБА_6
- мобільний телефон «Нокіа» з двома сім картами - повернути обвинуваченому ОСОБА_4 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Головуючий суддя ОСОБА_1