Справа № 562/3928/24
02.12.2024 року.
Здолбунівський районний суд Рівненської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024186130000159, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 листопада 2024 року, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Рівне Рівненської області, громадянки України, з професійно-технічною освітою, не одруженої, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої по АДРЕСА_1 та проживаючої по АДРЕСА_2 , судимості немає,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, -
На початку листопада 2024 року у вечірню пору доби (точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_3 , перебуваючи неподалік місцевого гідропарку в м.Здолбунів Рівненської області, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», незаконно, без мети збуту придбала шляхом привласнення знайденого паперовий згорток з речовиною рослинного походження зеленого кольору - канабіс масою 23,4 грам (в перерахунку на суху речовину), обіг якого згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770, обмежено, та незаконно зберігала без мети збуту за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 до виявлення в період часу з 11:35 години до 12:06 години 13 листопада 2024 року і вилучення вказаного наркотичного засобу працівниками поліції під час санкціонованого обшуку.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.
Зазначену кваліфікацію дій обвинуваченого, суд вважає правильною.
Вищезазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, у відповідності до ч.2 ст.382 КПК України судом не досліджувались з огляду на те, що такі обставини не оспорюються учасниками судового провадження.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акта у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувачена ОСОБА_3 в присутності захисника-адвоката ОСОБА_4 надала письмову заяву, відповідно до якої вона беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, згідна з установленими досудовим розслідуванням обставинами та розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України. У своїй заяві обвинувачена також вказала, що не заперечує проти застосування відносно неї покарання у виді обмеження волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.
Відповідно до положень ч.2 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , є кримінальним проступком.
Згідно ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
За вказаних обставин сторони кримінального провадження у судове засідання не викликалися та фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється (ч.4 ст.107 КПК України).
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, знайшла своє підтвердження та доведена повністю.
Згідно з ч.2 ст.50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
При обранні виду і міри покарання обвинуваченій суд відповідно до положень ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, яка посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, судимості відповідно до ст.89 КК України немає.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої, суд відносить її щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої, відсутні.
А тому, призначення покарання за ч.1 ст.309 КК України у виді обмеження волі буде відповідати тяжкості вчиненого і особі обвинуваченої.
Таку сукупність обставин суд вважає підставою для застосування відносно обвинуваченої ст.75 КК України з покладенням на неї певних обов'язків, оскільки, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винної, суд вважає, що її виправлення можливе без відбування покарання, але в умовах постійного контролю за її поведінкою з боку уповноваженого органу з питань пробації.
При визначенні тривалості іспитового строку суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, виду і строку призначеного основного покарання, обставин, що характеризують обвинувачену, середовище, в якому вона перебуває.
Питання про долю речових доказів вирішено відповідно до ст.100 КПК України.
Загальний розмір витрат на залучення експертів у зв'язку з проведенням судових експертиз становить 3183 грн. 60 коп., які відповідно до ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.370-374, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, та призначити їй покарання у виді обмеження волі строком 1 /один/ рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом 1 /одного/ року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки.
Зобов'язати ОСОБА_3 відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід обвинуваченій до вступу вироку в законну силу не обрати.
Речові докази в справі, а саме: пакет з речовиною рослинного походження - «канабіс» масою 23,4 грам (в перерахунку на висушену речовину), який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Відділення поліції №6 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області, знищити.
Документи кримінального провадження №12024186130000159 залишити в матеріалах кримінальної справи протягом усього часу їх зберігання.
Стягнути з ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 ) на користь держави витрати на залучення експертів на суму 3183 (три тисячі сто вісімдесят три) грн. 60 коп.
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Здолбунівський районний суд Рівненської області протягом 30 /тридцяти/ днів з дня отримання копії вироку, з урахуванням особливостей, передбачених ч.1 ст.394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: