Справа № 541/3058/24
Номер провадження 2/541/1127/2024
іменем України
02 грудня 2024 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді - Шатілової Л.Г.,
за участі секретаря судового засідання Гуриної В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миргороді за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Фінансові Операції" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович,
Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича за №28934 від 05.05.2021 року про стягнення на користь відповідача з неї заборгованості за кредитним договором №365412 від 30.07.2019 року у розмірі 11081,00 грн. за період із 30.08.2020 по 28.04.2021 року за виконавчим провадженням НОМЕР_2, що перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича.
В позові посилається на те, що 24.07.2021 року у зв'язку з реєстрацією шлюбу вона позивач ОСОБА_1 змінила своє прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ». В серпні 2024 року при вирішені працевлаштування на роботу та встановлення додатку «Дія» з'ясувалося, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. від 09.07.2021 року було відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. №28934 від 05.05.2021 року про стягнення на користь відповідача з неї заборгованості за кредитним договором №365412 від 30.07.2019 року у розмірі 11081 грн. за період із 30.08.2020 по 28.04.2021 року. Сума заборгованості складається із: тіла кредиту - 1000 грн., нарахованих та несплачених відсотків 684 грн, нарахованої пені 8997, суми плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису. Вважає, що виконавчий напис має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, оскільки вчинений з порушенням закону, а саме: нотаріус при вчиненні виконавчого напису не дотримався вимог ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки виконавчий напис вчинено на підставі договору, який не може вважатися доказом безспірної заборгованості боржника перед стягувачем. Крім того, з 12.04.2018 по 05.08.2019 року вона перебувала на території Республіки Польща, про що є відмітки в закордонному паспорті. Також зазначила, що нею не було отримано вимогу про усунення порушень за кредитним договором, оскільки ні відповідач ні нотаріус не повідомили її про наявність заборгованості по кредитному договору, у зв'язку з чим вона була позбавлена можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості або оспорити її або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми пред'явленої до стягнення.
Ухвалою суду від 26.08.2024 року провадження у справі відкрито та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Ухвалою від 01.10.2024 року витребувано у Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. належним чином завірені копії виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. №28934 від 05.05.2021 року та документів на підставі яких його було вчинено.
Позивач в судове засідання не з'явилася, надав заяву в якій позовні вимоги підтримав, справу просила розглянути за її відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечувала (а.с. 31)
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяви про поважність пропуску судового засідання, відзиву, заперечень на позовну заяву не надав (а.с. 26,27,43).
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л. в судове засідання не з'явився, на виконання ухвали суду від 01.10.2024 року надав витребовувані документи, заяв, клопотань по суті справи не надав (а.с.38).
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений відповідно до вимог законодавства (а.с.52).
Враховуючи згоду позивача, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність відповідача та третіх осіб на підставі наявних у справі даних та доказів, відповідно до ст.223 ч.4 ЦПК України та ухвалити заочне рішення відповідно до ст.280 ЦПК України.
В зв'язку з неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ст.247 ч.2 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Вимогами ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі ст. 9 Конституції України є складовою національного законодавства.
Судом встановлено, що 15.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» вчинено виконавчий напис №28934 про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором №365412 від 30.07.2019 року, укладеного між ТОВ «ФК «Джобер» та ОСОБА_4 за період з 30.08.2020 по 28.04.2021 включно в розмірі 11081,00 грн (а.с.42). 09.07.2021 року приватним виконавцем Виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л. відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_2 по виконанню вказаного виконавчого напису №28934 від 05.05.2021 (а.с.15-17). Згідно копії свідоцтва про шлюб судом встановлено, що ОСОБА_4 змінила своє прізвище на « ОСОБА_1 » (а.с.9).
Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, згідно яких нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права, тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості у позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису, однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. ст. 15,16,18 ЦК України, ст. ст.50,87,88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного, тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.
Згідно правової позиції, висловленої у постанові КЦС ВС від 23 січня 2018 року у справі №310/9293/15-ц, правового висновку в постанові ВСУ від 05.07.2017 р. №6-887/цс 17 у разі встановлення судом фактичних обставин, що спростовують безспірність заборгованості, порушення вимог закону про порядок видачі виконавчого напису, підлягає захисту право боржника, що дає підстави задовольнити вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Разом з тим, відповідачем на заперечення доводів позивача не надано, та з матеріалів справи не вбачається, що при зверненні із заявою про вчинення виконавчого напису приватному нотаріусу ним було надано виписку з рахунка боржника, з якої можливо було б встановити та перевірити факт перерахування кредитних коштів на відповідний рахунок, рух коштів по рахунку та користування ними, нарахування заборгованості, здійснення позичальником платежів на погашення заборгованості по кредиту, відсоткам та комісії та відповідний залишок заборгованості за кредитом, що є обов'язковою умовою для одержання виконавчого напису за кредитним договором, саме після обов'язкової перевірки яких нотаріус міг зробити висновок про безспірність боргу у боржника.
Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що нотаріус при вчиненні спірного напису, переконався належним чином у наявності підстав для звернення до нього відповідачем та безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом.
Вищезазначені обставини свідчать про те, що вимоги не є безспірними, а тому суд дійшов висновку про те, що у приватного нотаріуса не було правових підстав для вчинення оскаржуваного позивачем виконавчого напису.
Також, відповідно до п. п. 1 та 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», а також Постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 622, якою Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних правовідносин» та включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Водночас, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в тому числі, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.
Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року в редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів.
Матеріали справи не містять доказів того, що кредитний договір на підставі якого був вчинений виконавчий напис №28934 від 05.05.2021 був нотаріально посвідчений, отже, наданий приватному нотаріусу кредитний договір не є тим документом, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Таким чином, нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис про стягнення заборгованості за таким кредитним договором.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).
Як передбачено ст. ст. 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Отже, встановлені судом обставини свідчать про те, що нотаріусом порушено процедуру вчинення виконавчого напису. Оспорюваний виконавчий напис вчинено за договором, за яким стягнення заборгованості не може провадитись у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса за вимогами, що не є безспірними, а відтак вимоги позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими та доведеними.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Фінансові Операції" необхідно стягнути на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 1211,20 грн. за подання позовної заяви.
Керуючись ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат», ст.ст. 4,12,13,81,83,141,263-265, 280-283 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати таким, що не пiдлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича №28934 від 05.05.2021 року про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Фінансові Операції" з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №365412 від 30.07.2019 року у розмірі 11081 грн. за період із 30.08.2020 по 28.04.2021 за виконавчим провадженням НОМЕР_2, що перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Фінансові Операції" на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1211 ( одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції», код ЄДРПОУ 40966896, адреса 03045 м.Київ. вул. Набережно-Корчуватська, 27 приміщення, 2.
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович, місцезнаходження 39600 Полтавська область, м.Кременчук, вул. Троїцька, 89А.
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, адреса 01001 м.Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5.
Суддя: Л. Г. Шатілова