02 грудня 2024 року
м. Київ
Справа № 926/716/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Хмельницькій області
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 і додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.05.2024 року у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інкам"
до Державної податкової служби в особі Головного управління ДПС у Хмельницькій області
про усунення перешкод у здійсненні права власності,
12.11.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Хмельницькій області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 (повний текст складено 21.10.2024) і додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.05.2024 року у справі № 926/716/24. Вказана касаційна скарга була подана 12.11.2024 до Верховного Суду Зайцем І. О. через підсистему "Електронний суд" як представником Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
З 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX (далі - Закон від 29.06.2023 № 3200-IX).
Одночасно із введенням в дію Закону від 29.06.2023 № 3200-IX внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України (в тому числі до частин 6 - 8 статті 6, статей 42, 242, пункту 2 частини 2 статті 290, статей 291, 292 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України в касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (в редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX).
Однак у поданій ОСОБА_1 касаційній скарзі не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у Головного управління ДПС у Хмельницькій області. Таким чином, касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що зазначення відомостей про наявність електронного кабінету в особи, від імені якої подається касаційна скарга, якщо така скарга подана через електронний кабінет її представника, сприяє обміну документів між іншими учасниками справи в електронній формі.
Крім того, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України в касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Згідно із частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Однак, всупереч вимогам пункту 3 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, у поданій касаційній скарзі Головне управління ДПС у Хмельницькій області не зазначило повного найменування і місцезнаходження позивача у справі № 926/716/24 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інкам".
Крім того, відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України в касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
Верховний Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржнику необхідно чітко вказати норму права, висновок щодо застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і зазначити, в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, висновок, який зробили суди попередніх інстанцій з цього питання (якщо він наявний), та обґрунтувати мотиви незгоди з таким висновком.
Звертаючись із касаційною скаргою, Головне управління ДПС у Хмельницькій області посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені, зокрема, пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права у зв'язку із застосуванням норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Проте касаційна скарга Головного управління ДПС у Хмельницькій області хоч і містить посилання на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, її зміст не є належним чином обґрунтованим з огляду на те, що скаржник не наводить самі висновки та не зазначає дату ухвалення постанови і номер справи, у якій вона була ухвалена. Таким чином, у касаційній скарзі відсутнє належне обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Також скаржник зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
Колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що, оскаржуючи судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник повинен зазначити, яке саме процесуальне порушення, передбачене частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу, призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
У разі посилання на недослідження зібраних у справі доказів, скаржнику необхідно зазначити, які саме докази не було досліджено судами попередніх інстанцій. У разі якщо скаржник вважає, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, він повинен зазначити, яке саме клопотання було відхилено судом та як це впливає на оскаржуване судове рішення. У разі посилання на встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, скаржник повинен вказати, який із доказів, на його думку, є недопустимим, та обґрунтувати таке твердження, а також зазначити, які обставини встановлено на підставі цього доказу, чому вони є суттєвими або як вони вплинули на прийняття оскаржуваного рішення.
При цьому посилання скаржника на нез'ясування обставин справи не може вважатися достатньою підставою касаційного оскарження судових рішень.
Таким чином, скаржником не наведено належного обґрунтування передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстав касаційного оскарження.
Отже, касаційна скарга Головного управління ДПС у Хмельницькій області оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не обґрунтовано передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) касаційного оскарження.
Крім того, відповідно до частини 3 статті 290 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.
Касаційна скарга підписана ОСОБА_1 від імені Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Згідно із частинами 1, 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Серед додатків до касаційної скарги подано довіреність від 02.10.2024, за змістом якої Височина О. А. , яка діє від імені Головного управління ДПС у Хмельницькій області на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, уповноважує в порядку передоручення ОСОБА_1. представляти інтереси Головного управління ДПС у Хмельницькій області в судах України (у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, а також пред'являти виконавчі документи, видані у формі електронного документа, на примусове виконання до органів державної виконавчої служби (приватних виконавців).
Щодо доданої до касаційної скарги довіреності, Верховний Суд зазначає, що, виходячи з її змісту, ОСОБА_1 надано право здійснювати саме представництво інтересів Головного управління ДПС у Хмельницькій області, а не діяти від імені заявника в порядку самопредставництва відповідно до частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України. Разом з тим, скаржником не надано доказів наявності у ОСОБА_1 статусу адвоката для підтвердження повноважень на здійснення представництва.
Таким чином, з поданих до суду документів не вбачається наявності у ОСОБА_1 повноважень представляти інтереси Головного управління ДПС у Хмельницькій області ні в порядку представництва, ні в порядку самопредставництва. З огляду на наведене відсутні підстави вважати, що касаційну скаргу підписано особою, яка має право її підписувати.
Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Предметом касаційного оскарження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Хмельницькій області є, зокрема, постанова Західного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 у справі № 926/716/24. Її повний текст було складено 21.10.2024, тому відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України з урахуванням вихідного дня останнім днем її оскарження було 11.11.2024.
Головне управління ДПС у Хмельницькій області подало касаційну скаргу 12.11.2024, тобто поза межами 20-денного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги, однак скаржник не заявляє клопотання про поновлення цього строку.
Частинами 2, 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 зазначеного Кодексу.
Разом з тим нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.
При цьому можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов'язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Згідно із частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Головному управлінню ДПС у Хмельницькій області необхідно:
- надати Суду касаційну скаргу в новій редакції та: 1) зазначити у ній відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у скаржника; 2) зазначити у ній найменування та місцезнаходження позивача у справі № 926/716/24; 3) обґрунтувати передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги (з урахуванням змісту цієї ухвали);
- подати документ, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 повноважень на підписання касаційної скарги від імені Головного управління ДПС у Хмельницькій області у порядку представництва або самопредставництва;
- подати клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та навести підстави для його поновлення, підтверджені відповідними доказами.
З огляду на викладене касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 і додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.05.2024 року у справі № 926/716/24 слід залишити без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали Головному управлінню ДПС у Хмельницькій області буде відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 і додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.05.2024 року у справі № 926/716/24 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, Верховний Суд звертає увагу скаржника, що згідно зі статтею 291 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Проте Головне управління ДПС у Хмельницькій області до касаційної скарги не додало доказів надсилання копій цієї скарги і доданих до неї документів позивачу у справі № 926/716/24 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інкам".
Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує його процесуальні права, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, передбачені частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, Головному управлінню ДПС у Хмельницькій області необхідно належним чином виконати вимоги статті 291 Господарського процесуального кодексу України і надати суду докази надсилання Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інкам" копію касаційної скарги в новій редакції і доданих до неї документів.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що відповідно до частини 9 статті 42 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, частинами 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 і додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.05.2024 року у справі № 926/716/24 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак
До уваги учасників судового процесу!
Згідно з новою редакцією частин 5 - 9 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Такі учасники справи також мають можливість ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль).