58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 52-47-40, inbox@cv.arbitr.gov.ua
25 листопада 2024 року Справа № 926/2433/24
За позовом Новодністровської міської ради
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Вест Буковина»
про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу в сумі 1 352 834,12 грн
Суддя Проскурняк О.Г.
Секретар судового засідання Гончар А.Ю.
Представники сторін:
від позивача (в режимі ВКЗ) - Мартинюк А.М.
від відповідача - Сатонін В.І.
СУТЬ СПОРУ: Новодністровська міська рада звернулась до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Буковина" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу в сумі 1 352 834,12 грн.
Позов обґрунтований тим, що 29 листопада 2018 року Новодністровська міська рада передала у власність ТОВ “Вест Буковина» земельну ділянку площею 15,3651га, кадастровий номер 7310600000:01:022:0024 за адресою: Чернівецька область, м. Новодністровьск, м-н «Дністер» за плату із графіком погашення платежів, згідно договору купівлі-продажу серії НММ265889.
Як зазначає позивач, станом на 01 вересня 2024 року, відповідач не виконав умови договору купівлі-продажу, прострочив графік погашення платежів за договором та відповідно сума заборгованості складає 1 206 756, 47 (один мільйон двісті шість тисяч сімсот п'ятдесят шість гривень сорок сім копійок).
Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 1 206 756, 47 заборгованості за договором, 94 278,07 грн пені, 44 119,58 грн інфляційних втрат, 7 680 грн 3 % річних.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 вересня 2024 року, судову справу № 926/2433/24 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 26 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання по суті призначено на 14 жовтня 2024 року.
Ухвалою суду від 14 жовтня 2024 року в судовому засіданні по розгляду справи по суті оголошено перерву до 13 листопада 2024 року.
25 жовтня 2024 року через систему “Електронний суд» до суду надійшло клопотання відповідача про долучення доказів, а саме копії: виписок банку, платіжних доручень та листа ТПП України.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 13 листопада 2024 року в судовому засіданні оголошено перерву до 25 листопада 2024 року.
У судових засіданнях 13 листопада 2024 року та 25 листопада 2024 року представник позивача заначила, що позивач помилково не враховано платіж відповідача на 172 358,90 грн. Відтак, представник позивач підтримала позовні вимоги в частині стягнення 1 180 475,22 грн.
Відповідач у судових засіданнях 13 листопада 2024 року та 25 листопада 2024 року заперечував щодо стягнення пені в сумі 94 278,07 грн зазначивши, що термін нарахування пені не повинен перевищувати 6 місяців, строк позовної давності до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлений в 1 рік. Крім цього представник позивач вказав, що сторонами в договорі не визначено розмір та порядок нарахуванням пені. Щодо решти позовних вимог відповідач не заперечував.
В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.
На виконання вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до статті 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято 25 листопада 2024 року у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) унормовано, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Так, 29 листопада 2024 року між Новодністровською міською радою (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Вест Буковина» (далі - Покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (надалі - Договір).
Частиною 1 статті 655 ЦК України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом 1.1. Договору визначено, що “Продавець» на підставі рішень 63 сесії Новодністровської міської ради VII скликання від 25.10.2018 року № 282 передає за плату у власність - продає із земель комунальної власності, що знаходяться у віданні та розпорядженні Новодністровської міської ради, а “Покупець» набуває у власність - купує земельну ділянку площею 15,3651 га., кадастровий номер земельної ділянки 7310600000:01:022:0024, розташовану за адресою: мікрорайон “Дністер», м. Новодністровськ, Чернівецької області, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 1557480273106 (надалі - Земельна ділянка).
Відповідно до пункту 1.2. Договору, сторони дійшли згоди про те, що продаж земельної ділянки, який є об'єктом цього Договору, здійснюється з розстроченням платежу рівними частинами не рідше ніж один раз на три місяці згідно з графіком, який є невід'ємною частиною даного Договору.
Згідно пункту 2.2. Договору, за взаємною згодою “СТОІН» ціна продажу земельної ділянки за цим Договором 6 895 433,00 грн (шість мільйонів вісімсот дев'яносто п'ять тисяч чотириста тридцять три гривні 00 копійок) без ПДВ.
Пунктом 2.4. Договору зазначено, що відповідно до договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки від 28 вересня 2018 року №28/09/18 “ПОКУПЕЦЬ» сплачено кошти у розмірі 1 004 510,54 грн (один мільйон чотири тисячі п'ятсот десять грн. 51 копійок), які є частиною сплати повної вартості ціни земельної ділянки, зазначеної в пункті 2.2. цього договору, що підтверджується платіжним дорученням № 2645, проведеним АТ “УКРГАЗБАНК» 16.10.2018 р.
Пунктом 2.6. Договору визначено, що відповідно до п. 3 Порядку здійснення розрахунків з розстроченням платежу з придбання земельної ділянки державної та комунальної власності, затвердженої Постановою Кабінету міністрів України від 22 квітня 2009 року № 381 розстрочення платежу надається “ПОКУПЦЕВІ» за умови:
- сплати Покупцем протягом 30 календарних днів після нотаріального посвідчення договорі купівлі- продажу не менш як 50 відсотків частини платежу, що зараховується до місцевого бюджету у сумі 2 443 205,96 грн (два мільйони чотириста сорок три тисячі двісті п'ять гривень дев'яносто шість копійок), решта коштів за придбання земельної ділянки, що є об'єктом цього Договору здійснюється шляхом погашення суми розстроченого платежу рівними частинами не рідше ніж один раз у три місяці згідно з графіком, який є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу, або одноразово у повному обсязі у строк, який не перевищує трьох місяців після внесення першого або чергового платежу При цьому під час визначення розміру платежу враховується індекс інфляції, встановлений Держкомстатом за період з місяця, що настає за тим, в якому внесено перший платіж, по місяць, що передує місяцю внесення платежу;
- встановлення відповідно до законодавства заборони на продаж або інше відчуження покупцем земельної ділянки до повного розрахунку за договором купівлі-продажу.
Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, станом на 01 вересня 2024 року, відповідач не виконав умови договору купівлі-продажу, прострочив графік погашення платежів за договором та відповідно сума заборгованості складає 1 206 756,47 грн.
У пунктах 7.1., 7.2. Договору сторони визначили, що усі спори, що виникають при виконанні умов цього Договору або у зв'язку із тлумаченням його положень, вирішується шляхом переговорів. Якщо “СТОРОНИ» протягом місяця не досягли домовленості, то спір передається на розгляд судових органів у порядку, встановленому чинним законодавством України. У випадку судові витрати несе “СТОРОНА», що не виконала умови Договору або не виконувала належним чином.
Позивач з метою досудового врегулювання спору звертався до відповідача з претензіями № 820 від 23 травня 2022 року, претензіями № 542 від 12 квітня 2023 року та досудовою вимогою № 03-09/658 від 25 червня 2024 року про повернення коштів в результаті прострочення платежів за договором купівлі-продажу земельної ділянки.
Докази реагування на означені листи в матеріалах справи відсутні.
Під час розгляду справи представник позивача підтвердив доводи відповідача, що позивачем не враховано платіж відповідача на 172 358,90 грн, з огляду на що, позивач підтримує позов в частині стягнення заборгованості в сумі 1 180 475,22 грн, з яких: основної заборгованості в сумі 1 034 397,57 грн; пеня в сумі 94 278,07 грн; 3 % річних в сумі 7 680,00 грн; інфляційні втрати в сумі 44 119,58 грн.
Представник відповідача в судових засіданнях 13 листопада 2024 року та 25 листопада 2024 року не заперечував щодо задоволення позову в частині стягнення основної заборгованості, 3 % річних та інфляційних втрат.
Частиною 1 статті 191 Господарського процесуального кодексу унормовано, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Аналогічне положення зазначено у частині 1 статті 191 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що представник відповідача не заперечує щодо задоволення позову в частині стягнення основної заборгованості, 3 % річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Новодністровської міської ради в частині стягнення основної заборгованості в сумі 1 034 397,57 грн, 3 % річних в сумі 7 680,00 грн, інфляційних втрат в сумі 44 119,58 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення пені, суд вказує наступе.
Відповідно до пункту 3.4. Договору, “ПОКУПЕЦЬ» зобов'язаний, зокрема, вчасно та відповідно до графіку сплачувати платежу передбачені даним договором.
Згідно з вимогами частини 2 статті 193 ГК України, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Пунктами 1, 2 статті 230 ГК України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до пункту 6 статті 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно пунктів 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Як вбачається з розрахунків нарахування штрафних санкцій за прострочення платежів визначених у графіку погашення платежів (Додаток № 1 до Договору), позивачем нараховано пеню за періоди: з 28 лютого 2021 року по 28 травня 2021 року в сумі 5 837,47 грн; з 28 лютого 2022 року по 28 травня 2022 року в сумі 8 406,72 грн; з 29 травня 2022 року по 29 серпня 2022 року в сумі 20 780,66 грн; з 28 листопада 2022 року по 28 лютого 2023 року в сумі 21 725,23 грн; з 28 лютого 2023 року по 28 травня 2023 року в сумі 21 016,81 грн; з 28 серпня 2023 року по 28 листопада 2023 року в сумі 16 511,18 грн.
Частиною 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Суд перевіривши зазначені вище розрахунки та встановив, що кожне нарахування здійснювалось від погодженої у графіку погашення платежів дати сплати та не перевищує шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
При цьому, відповідно до частини 1, 2 статті 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Як вбачається із відмітки на позовній заяві, Новодністровська міська рада звернулась до суду із позовом - 25 вересня 2024 року. Відтак, спеціальна позовна давність про стягнення заборгованості в один рік почалась - 25 вересня 2023 року.
Таким чином, з огляду на те, що сторонами не визначено у Договорі порядок обчислення штрафних санкцій, судом самостійно здійснено перерахунок пені враховуючи строк позовної давності та подвійну обліковою ставку Національного банку України.
Відтак, сума пені з 25 вересня 2023 року (початок скороченої позовної давності) по 28 листопада 2023 року (останній день нарахування позивачем) складає 11 032,64 грн.
Згідно частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно пункту 2.8. Договору, у разі порушення строку погашення частини платежу покупець сплачує неустойку відповідно до чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 11 032,64 грн.
Згідно пунктів 4.1., 4.4. Договору, у разі невиконання “СТОРОНАМИ» умов цього договору останні мають право вимагати виконання покладених, відповідно до Договору обов'язків, належним чином, а також відшкодування завданих збитків. За невиконання чи неналежне виконання умов цього Договору “СТОРОНИ» несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 526, 525 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно положень статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статті 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку позов задовольнити частково та стягнути з відповідача основну заборгованість в сумі 1 034 397,57 грн, 3 % річних в сумі 7 680,00 грн, пеню в сумі 11 032,64 грн та інфляційні втрати в сумі 44 119,58 грн.
Щодо розподілу судових витрат.
Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень частини 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 2.1. частини 2 статті 4 вказаного Закону унормовано, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставку судового збору встановлено у такому розмірі: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 1 січня 2024 року статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.
Згідно частини 3 статті 4 Закону України “Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак, за подання позовної заяви майнового характеру про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу в сумі 1 352 834,12 грн в електронній формі, позивач сплатив 16 234,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 351 від 18 вересня 2024 року.
Згідно положень пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, з огляду на часткове задоволення позову, судовий збір у розмірі 13 167,40 грн. слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 194, 196, 219, 222, 232 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Буковина" (58023, Чернівеьцка обл., м. Чернівці, вул. Руська, 248, код ЄДРПОУ 33979042) на користь Новодністровської міської ради (60236, Чернівецька обл., м. Новодністровськ (пн), мікрорайон “Діброва», код ЄДРПОУ 05398510) заборгованість в сумі 1 097 229,79 грн (основна заборгованість за Договором в сумі 1 034 397,57 грн, 3 % річних в сумі 7 680,00 грн, пеня в сумі 11 032,64 грн., інфляційні втрати в сумі 44 119,58 грн) та 13 167,40 грн судового збору.
3. Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення основної заборгованості в сумі 172 358,90 грн та 83 245,43 грн пені.
Повний текст рішення складено та підписано - 02 грудня 2024 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.Г. Проскурняк