Справа № 202/19928/23
Провадження № 2/202/1514/2024
22 листопада 2024 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі
головуючого судді Мариніна О.В.
при секретарі Жупій А.В.
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири,
ОСОБА_4 звернула до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 13.12.2022 року, внаслідок аварії на системі водопостачання (зриву крану на кухні) в квартирі АДРЕСА_1 , яка належить відповідачці, сталося залиття квартири АДРЕСА_2 , розташованої поверхом нижче, яка належить позивачці. Згідно Акту від 13 грудня 2022 року, складеного директором КП «Жилсервіс 14» ДМР Карпенко С,С., заступником директором КП Жилсервіс 14» ДМР ОСОБА_5 внаслідок залиття в квартирі було пошкоджено стелю у санвузлі - 1,5 м. *1 м. (натяжна стеля), стелю у кухні 0,8 м.*1,2м. (натяжна стеля), залиті стіни по периметру на кухні та в санвузлі, залита підлога у кухні - студії - 7 м. кв. (кахель), 6 м.кв. ламінат, залита підлога у санвузлі - 6,6 м.кв. (кахель). Внаслідок рясного затікання відбулось пошкодження освітлення та електромережі в кухні, зіпсовані кухонні меблі. Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1397-06 від 27 липня 2023 року розмір завданої матеріальної шкоди двокімнатній квартири, розміщеній на 1-му поверху 5-ти поверхової будівлі житлового будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , унаслідок її залиття 13.12.2022, становить 81 232 грн. (вісімдесят одна тисяча двісті тридцять дві гривні 00 копійок), у т. ч. ПДВ 13 539 грн. (тринадцять тисяч п?ятсот тридцять дев?ять гривень 00 копійок), які позивачка просить стягнути з відповідачки, а також понесені судові витрати.
Відповідачка позовні вимоги не визнала, надавши відзив на позовну заяву, доводи якого звела до того, що 13 грудня 2022 року близько 4.00 ранку в її кватирі зірвало шланг холодної води, її чоловік перекрив вентиль та вони зібрали воду з підлоги. Оскільки вони знають, що сусідка знизу перебуває за кордоном, вона написала їй у вайбер про те, що сталося. В той же день близько 11-00 з дозволу позивачки, вони із сусідом ОСОБА_6 , який мав ключі, зайшли до квартири позивачки, де виявили, що на кухні буда пошкоджена підвісна стеля, на полу був замочений килим, у ванній кімнаті також була пошкоджена підвісна стеля. Стіни, міжкімнатні двері та інше було сухим та неушкодженим водою, що можуть підтвердити ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та його мати ОСОБА_8 . Після цієї події вона з чоловіком запропонували позивачці відремонтувати стелі у ванній кімнаті у кухні за їх рахунок, на що вона погодилася та попросила висушити також килим із дезінфекцією. За домовленістю, вони найняли людей, які відремонтували стелі в кухні та в санвузлі, просушили килим та думали, що інцидент вичерпано. Однак, позивачка просить стягнути зокрема і за пошкоджені стелі в санвузлі та в кухні, які вже були відремонтовані ще після залиття.
Вважає, що Акт про залиття складений без дотримання вимог передбачених чинним законодавством, оскільки її не було повідомлено щодо дати обстеження квартири Позивачки, а також необхідності доступу до її квартири для обстеження та з'ясування причини підтоплення
Крім того, в порушення вимог щодо змісту акту про залиття, в акті не було зазначено прізвище, ім?я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди, форма власності, прізвище, ім?я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття, характер залиття та його причини, завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість). Між тим в акті зазначена якась ОСОБА_9 як мешканка квартир, яка ніколи не проживала у жодній з цих квартир.
Крім того, особи, які зазначені в акті про залиття, ніколи не виходять на виклики про залиття та не складають відповідні акти, що на її думку ставить під сумнів взагалі той факт, що комісія виходила на місце залиття та складала такий акт.
Зазначила, що експертиза була проведена на підставі акту про залиття, який вона вважає таким, що не може бути допустимим доказом.
Крім того, навіть з цього акту не вбачається, що в квартирі Позивачки були будь-які пошкодження в коридорі, дверних та віконних отворів, між тим у висновку експерта проведено розрахунок ремонту коридору та двірних та віконних отворів та дверних полотен.
Зазначила, що 11.12.2022-13.12.2022 по всьому будинку були проблеми з електрикою та сильні перепади у напрузі електромережі, а тому вважає, що якщо у квартирі Позивачки і були проблеми з електрикою, то вони пов'язані з проблемами в електромережі будинку, а не із залиттям.
Звернула увагу суду на те, що відповідно до договору купівлі - продажу квартири Позивачки, остання придбала квартиру у 2018 року за 149 000 гривень разом з меблями, після придбання квартири, ремонт в цій квартирі не робився, а наразі після незначного пошкодження приміщень квартири, ремонт оцінює в 81 232 гривень, що є невідповідним між вартістю квартири та дрібним ремонтом в ній.
Представник відповідача подав відповідь на відзив, доводи якого звів до того, що Акт про залиття від 13.12.2022 року відповідає формі, встановленій наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» та містить необхідні реквізити, причини залиття, а наведені в ньому дані не спростовані відповідачем. Експертиза була виконана більш ніж через 7 місяців після залиття, оскільки одразу після події залиття Відповідач повністю визнавала свою вину та обіцяла добровільне відшкодування шкоди. Твердження Відповідача щодо вартості придбання нерухомого майна у 2018 році, комплектації меблями, та здійснення/нездійснення ремонтних робіт після придбання є недоречними, оскільки розмір завданої матеріальної шкоди підтверджується висновком експерта.
У судовому засіданні представник позивачки - адвокат Сухомлин О.В. позовні вимоги підтримала з підстав наведених в позові, просила стягнути з відповідачки суму заявленої матеріальної шкоди.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник проти задоволення позовних вимог заперечили.
Представник відповідача - адвокат Кленцарь Н.В. пояснила, що відповідачкою визнається факт затоплення квартири, однак із розміром шкоди та об'ємом залиття вона не згодна, оскільки було залито стелі, які добровільно відремонтовано відповідачкою одразу після залиття. Гроші на ремонт ОСОБА_2 надсилала безпосередньо робітникам, тому підтвердити це не може. Із Актом про залиття вони не згодні, оскільки він не містить детального опису що саме було пошкоджено, а особи, які підписували Акт, на її думку, не виїжджають на місце залиття.
Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Встановлено, що відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно 8345879681, квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_2 (а.с.61).
Відповідно Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 08 травня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Кучмій Н.В. право власності на квартиру АДРЕСА_4 належить ОСОБА_4 ( а.с. 21, 22).
У відповідності до Акту про залиття, аварія, що трапилась на системі центрального палення, гарячого водопостачання, (або холодного водопостачання) від 13 грудня 2022 року, складеного директором КП «Жилсервіс 14» ДМР Карпенко С,С., заступником директором КП «Жилсервіс 14» ДМР Бойко А.М. внаслідок залиття в квартирі АДРЕСА_4 було пошкоджено: стелю у санвузлі - 1,5 м. *1м. (натяжна стеля), стелю у кухні 0,8 м.*1,2м. (натяжна стеля), залиті стіни по периметру на кухні та в санвузлі, залита підлога у кухні - студії - 7 м. кв. (кахель), 6 м.кв. ламінат, залита підлога у санвузлі - 6,6 м.кв. (кахель). Внаслідок рясного затікання відбулось пошкодження освітлення та електромережі в кухні, зіпсовані кухонні меблі. Причиною залиття є у квартирі АДРЕСА_5 на кухні зірвало кран. Аварія сталась на квартирній мережі холодного водопостачання, яка не входить до зони відповідальності КП «Житлосервіс-14» ДМР. Із Актом ознайомлена ОСОБА_9 ( а.с. 8).
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1397-06 від 27 липня 2023 року, складеного судовим експертом ОСОБА_10 : розмір завданої матеріальної шкоди двокімнатній квартири, розміщеній на 1-му поверху 5-ти поверхової будівлі житлового будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , унаслідок її залиття 13.12.2022, становить 81 232 грн. (вісімдесят одна тисяча двісті тридцять дві гривні 00 копійок), у т. ч. ПДВ 13 539 грн. (тринадцять тисяч п?ятсот тридцять дев?ять гривень 00 копійок) (а.с. 23-65).
За клопотанням позивачки, із ВП № 2 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області судом було витребувано матеріали за зверненням ОСОБА_9 , який було розглянуто за спрощеною схемою ( списанням рапорту).
Так, згідно наданої інформації, 12.12.2022 до поліції надійшло звернення ОСОБА_9 , яка повідомила, що в квартирі, яка належить її подрузі ОСОБА_11 , яка в даний момент за кордоном, квартиру якої вдень затопили сусіди, приблизно о 13:00 год. загорілась проводка та розплавився пластик на плиті. Квартира відключена від світла, але у квартирі присутній неприємний запах. Через затоплення квартири, затоплені стелі. ( а.с. 141).
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що ключі від квартири позивачки були в неї, оскільки сама позивачка за кордоном. Дізнавшись про затоплення, всіх викликала сама ОСОБА_4 , а ОСОБА_9 відкривала їм квартиру, де побачила пошкодження стелі, на стінах були сліди води, води на підлозі кухні не бачила, лише там де килим. Причину затоплення констатували одразу як прорвало трубу у сусідів зверху. Члени комісії оглядали всю квартиру, були чоловіки та жінки, хто саме не знає. В ванній кімнаті була пошкоджена стеля, вода була на підлозі. Поліція складала також Акт, фотографувала, але нічого не надавали їй. Знає лише про затоплення та що потім здійснювалися ремонтні роботи, хто оплачував їй невідомо.
За клопотанням відповідачки, судом здійснювалися виклики директор КП «Жилсервіс 14» ДМР ОСОБА_12 та заступник директора КП «Жилсервіс 14» ДМР Бойко А.М., які до суду не з'явились, у зв'язку з чим сторона відповідача відмовилась від їх допиту.
Крім того, судом досліджено наданий відповідачкою диск із відеозаписом, після перегляду якого, відповідачка ОСОБА_2 підкреслила, що стелі вже є не пошкодженими, згідно висновку експерта зазначається про ремонт стелі, однак вона вже була відремонтована коштом відповідачки.
Крім того, за клопотанням сторони позивача, у судовому засіданні допитано також експерта ОСОБА_10 , який показав суду, що він провів візуальне та інструментальне дослідження квартири. Зазначив, що є матеріали які при залитті набухають та на них з'являються плями. Залиття квартири сталося у грудні 2022р., коли він зайшов у квартиру, там були процеси сушіння, стояв за запах від будівельних матеріалів, були відкриті вікна та людина яка відкривала квартиру казала, що кожен день вранці відкриває та ввечері закриває вікна аби висохли покриття. Ним здійснено візуальний огляд квартири, досліджено копію Акту про залиття та в комплексі встановлено, що залиття було і в коридорі, оскільки якщо поверхня частково оздоблена гіпсокартоном та було багато пролито води і вона розтеклася по дотикам стіни пошкоджуючи залиттям у вигляді плям, все це відображено у фото таблиці. Експерта повідомляли про заміну стель, але є прилади які відкриті та можна подивитися на їх стан. Стеля не піддавалась ніякому ремонту, була натягнута передчасно, для цього треба було зробити ряд дій, що не зроблено та не виконано рекомендацій щодо усунення неприємних наслідків, тому ці стелі не підлягають використанню. Провівши експертизу, у дослідженні визначив ті пошкодження, які з'явились саме внаслідок залиття квартири. На питання суду чи можливо прибрати із загальної суми збитку, суму що було витрачено на передчасний ремонт стелі, зазначив, що прибирати суму на стелю яку було відремонтовано, але не дотримано вимог можна, але для цього потрібна відповідна ухвала суду.
За змістом положень частини 3 статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
У частинах 1, 2 статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
Положеннями статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам вцілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій" у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, форма якого передбачена додатком № 4.
Згідно Додатку № 4 та роз'яснення Міністерства з питань житлово-комунального господарства України щодо ремонту квартири після залиття (лист від 29.12.2009 №12/20-11-1975) в акті повинні бути відображені: дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Як вбачається з Акту від 13.12.2022року ( а.с. 8) він складений та підписаний членами комісії після обстеження квартири АДРЕСА_4 , містить необхідні дані та відомості, а саме: дату його складання, анкетні дані та посади членів комісії, які приймали участь у його складанні, адресу квартири, що зазнала пошкоджень, характер ушкоджень та їх обсяг, адресу квартири, з якої відбулося залиття, а відтак цей акт є належним і допустимим доказом протиправності поведінки відповідачки та її вини у залитті квартири позивачки та заподіянні їй матеріальної шкоди.
При цьому слід зазначити, що акт є первинним документом, що засвідчує факт певної події, на підставі частини 1 і 2 статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Відповідно до пунктів 1.3., 1.8. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (в редакції на час проведення експертизи) для юридичних і фізичних осіб на договірних засадах експертами проводяться експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи.
Підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов'язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об'єкти, що підлягають дослідженню.
В інших випадках проводиться експертне дослідження, підставою для якого є договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовою заявою (листом) замовника (юридичної або фізичної особи), з обов'язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв'язанню, а також об'єктів, що надаються.
Результати проведення експертиз та експертних досліджень викладаються у письмовому документі - висновку експерта.
Встановлено, що висновок експерта № 1397-06 від 27 липня 2023 року, складений на замовлення представника позивачки- адвоката Сухомлин О.В., в порядку статті 106 ЦПК України і цей висновок експертного дослідження складений особою, яка є судовим експертом і має право на здійснення такого виду експертизи на підставі свідоцтва, виданого Міністерством юстиції України № 881 (строк дії до 30.09.2023) (а.с. 23).
Відповідно висновку експерта № 1397-06 від 27 липня 2023 року відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № VII відповідальним за обслуговування та ремонт (заміну) і утримання в належному стані крану квартирної мережі холодного водопостачання у кухні квартири АДРЕСА_6 є індивідуальний споживач (фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна) квартири АДРЕСА_5 .
Отже, факт залиття квартири АДРЕСА_3 , власником якої є позивачка, підтверджується Актом про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 13 грудня 2022 року та висновком експерта № 1397-06 від 27 липня 2023 року, в описовій частині якого вказано, що при візуальному обстеженні квартири АДРЕСА_3 було встановлено пошкодження конструктивних елементів та опоряджувальних покриттів, які викликані дією води (залиттям), що відповідно до статей 77, 78 ЦПК України є належними і допустимими доказами.
Крім того, сам факт залиття квартири не оскаржувався й відповідачкою, яка заперечувала лише проти розміру пошкоджень та суми збитків.
Зважаючи на те, що відповідачка як споживач комунальних послуг з водопостачання зобов'язана утримувати в належному стані сантехнічні прилади та не допускати порушення прав інших мешканців будинку (стаття 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»), згідно висновку експерта № 1397-06 від 27 липня 2023 року є відповідальною за обслуговування та ремонт (заміну) і утримання в належному стані крану квартирної мережі холодного водопостачання у кухні квартири, саме на неї має бути покладений обов'язок відшкодувати заподіяну шкоду.
Беручи до уваги надані позивачем докази, суд дійшов до висновку, що позивачка довела факт залиття, розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв'язок між ними, що призвело до залиття квартири, при цьому відповідачка ОСОБА_2 не навела належних та допустимих доказів на спростування своєї вини у спричиненні позивачці внаслідок залиття квартири шкоди.
Суд вважає за необхідним констатувати, що відповідачкою не було спростовано її вини у залитті квартири, власником якої є позивачка, суд критично відноситься до наданих відповідачем доказів, з підстав, викладених вище.
Не погоджуючись із розміром спричиненої майнової шкоди, на спростування поданого позивачкою висновку та розміру матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття квартири, відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів.
При цьому, після встановлення можливості зменшення розміру майнової шкоди та роз'яснення цього відповідачці, клопотання про проведення у справі експертизи відповідачкою не заявлялося.
Посилання відповідачки про те, що стелю нею було відремонтовано добровільно суд відхиляє з огляду на пояснення експерта про те, що сама стеля не піддавалась ніякому ремонту, була натягнута передчасно, без вчинення ряду необхідних будівельних дій та не виконання рекомендацій щодо усунення неприємних наслідків, через що ці стелі не підлягають використанню та включені у висновок експерта.
Крім того, відповідачкою не надано доказів на підтвердження того, що дані роботи та матеріали були сплачені саме нею, а без спеціальних знань неможливо зменшити вартість ремонту стелі, з урахуванням витраченого.
Твердження відповідачки про можливість пошкодження освітлення та електромережі в кухні внаслідок проблем в електромережі будинку, а не із залиттям, нею не підтверджено належними та достатніми доказами.
В силу вимог статті 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За змістом частини 2 статті 1166 ЦК України цивільне законодавство у деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичної підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Враховуючи не спростування відповідачкою презумпції вини у цих деліктних правовідносинах, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачки майнової шкоди у заявленому розмірі 81232,00 грн.
Оскільки підлягають до повного задоволення позовні вимоги ОСОБА_4 , питання щодо розподілу судових витрат слід вирішити у відповідності до вимог процесуального законодавства (статей 133, 137, 141 ЦПК України).
Згідно з частинами 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Оскільки позивачка понесла витрати на оплату судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 11000 грн, що підтверджується листом-замовленням, Договором № 1397-06, Актом виконаних робіт від 27.07.2023, розрахунковими квитанціями ( а.с. 46-50), вони підлягають до стягнення з відповідачки.
Згідно з частиною 3, частиною 4 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції представником позивача надано: ордер на надання правничої (правової) допомоги, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копію договору про надання правничої (правової) допомоги №01/05 від 01.05.2023, рахунки-фактура, розрахунок суми гонорару, квитанції ( а.с. 165-181).
Таким чином, заявлений розмір витрат на правову допомогу підлягає стягненню з відповідача.
Крім того, з відповідачки відповідно ч.1 ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір 1073,60 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 258-265, 268, 273 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , майнову шкоду, завдану залиттям квартири в сумі 81 232 (вісімдесят одну тисячу двісті тридцять дві) гривні 00 копійок.
Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКТІ НОМЕР_2 , понесені судові витрати на загальну суму 27373,60 грн., яка складається з: витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 11 000 грн., витрат зі сплати судового збору в сумі 1 073,60 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 15300 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О. В. Маринін