Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"02" грудня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/3658/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Харківського обласного центру зайнятості в особі Харківської філії Харківського обласного центру зайнятості
доОСОБА_1
простягнення коштів
без виклику учасників справи
Харківський обласний центр зайнятості в особі Харківської філії звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму коштів виплачених як допомога по частковому безробіттю в сумі 6.226,38 грн та судові витрати.
Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача в частині повернення позивачу виплачених коштів у зв'язку з поданням недостовірних документів і відомостей, що стали підставою для надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.10.2024 з урахуванням малозначності справи №922/3658/24 в розумінні частини п'ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
Частиною п'ятою статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Ухвала про відкриття провадження у даній справі була надіслана за місцезнаходженням відповідача, проте повернулася на адресу суду з відміткою поштового відділення "Адресат відсутній за вказаною адресою".
Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17).
При цьому, виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/2654/22).
Враховуючи факт направлення судом ухвали про відкриття провадження у справі на дійсну адресу відповідача та повернення такої ухвали з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою", суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.
Положеннями частини другої статті 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя статті 13 ГПК України).
Відповідно до частини дев'ятої статті 165, частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 ГПК України відзиву на позов не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.
Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.
ФОП ОСОБА_1 звернувся до Харківського міського центру зайнятості (правонаступником якого є Харківський обласний центр зайнятості) із заявою про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину від 22.06.2020, в якій на підставі положень статті 47-1 Закону України "Про зайнятість населення" просив надати допомогу по частковому безробіттю на період карантину.
На підставі поданої ФОП ОСОБА_1 заяви та доданих до неї документів, а саме: наказу про зупинення діяльності від 23.03.2020 №б/н; відомостей про фізичну про фізичну особу-підприємця, який є застрахованою особою, щодо якого виконуються вимоги частини третьої статті 47-1 Закону України "Про зайнятість населення" за період з 25.03.2020 до 31.05.2020; довідки про сплату єдиного внеску на загальнобов'язкове державне соціальне страхування, Харківським міським центром зайнятості було прийнято рішення, оформлене наказом від 25.06.2020 №965, про надання ФОП ОСОБА_1 допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
На підставі платіжного доручення від 03.09.2020 №14769 позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 6.226,38 грн.
Згідно з наданою Головним управлінням ДПС у Харківській області інформацією (лист від 08.10.2021 №26243/5/20-40-24-15-17) позивачем встановлено, що на момент звернення до Харківського міського центру зайнятості для отримання відповідної допомоги ФОП ОСОБА_1 не в повному обсязі був сплачений єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, про що складений Акт від 14.01.2022 №10399.
На підставі вищевказаних обставин позивачем прийнятий Наказ "Про повернення коштів, виплачених як допомога по частковому безробіттю на період карантину ФОП ОСОБА_1 " від 18.01.2020 №23.
У подальшому позивач надіслав на адресу відповідача претензію про повернення коштів від 19.01.2022 №546, в якій пропонував у місячний строк розглянути претензію та перерахувати в добровільному порядку кошти в сумі 6.226,38 грн. Втім, відповідач відповіді на претензію не надав, кошти в розмірі 6.226,38грн добровільно не повернув.
Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 24.12.2020 припинив припинила свою підприємницьку діяльність на підставі власного рішення, про що в Реєстрі внесений запис №2004800060001181065.
ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі господарської юрисдикції - позивачами і відповідачами - можуть бути і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу.
Відтак господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Таким чином, виходячи із суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін, зобов'язання відповідача щодо повернення позивачу виплачених коштів у зв'язку із втратою ним статусу ФОП не припинились, тож спір належить до господарської юрисдикції (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №127/23144/18).
Відповідно до частини другої статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд зобов'язаний вживати заходів до раціонального використання коштів і забезпечення фінансової стабільності Фонду.
Харківський міський центр зайнятості є державною установою у централізованій системі державних установ державної служби зайнятості, яка виконує завдання та функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту населення від безробіття, а також функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, визначені Законами України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", та Закону України "Про зайнятість населення".
Наказом Міністерства економіки України "Про реорганізацію державних органів Державної служби зайнятості" від 24.10.2022 №4131 прийнято рішення реорганізувати Харківський міський центр зайнятості шляхом приєднання до Харківського обласного центру зайнятості та установлено, що Харківський обласний центр зайнятості є правонаступником усіх майнових та немайнових прав Харківського міського центру зайнятості.
Відповідні відомості про перебування Харківського міського центру зайнятості у стані припинення та про створення Харківської філії Харківського обласного центру зайнятості внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з частиною першою статті 104 ЦК України в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Наказом Харківського обласного центру зайнятості від 15.12.2022 №863 створено Харківську філію Харківського обласного центру зайнятості.
Харківська філія Харківського обласного центру зайнятості є відокремленим підрозділом регіонального центру зайнятості та виконує функції, покладені на неї регіональним центром зайнятості, виконує завдання та функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту населення від безробіття, а також функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, визначені Законами України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та "Про зайнятість населення".
Статтями 104, 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов'язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. З огляду на зазначене, такий момент не може пов'язуватися із внесенням запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов'язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов'язків при такому виді реорганізації неможливий.
Така думка викладена Верховним судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц.
Таким чином, з урахуванням наведеного вище Харківський обласний центр зайнятості є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Харківського міського центру зайнятості.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)" від 30.03.2020 №540-ІХ доповнено Закон України "Про зайнятість населення" статтею 47-1 "Допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2". Ця норма Закону набула чинності 02.04.2020.
За приписами частини першої статті 47-1 Закону України "Про зайнятість населення" (в редакції, що діяла на момент подання документів ФО-П) допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричинені коронавірусом SARS-СоV-2 (далі - допомога по частковому безробіттю на період карантину), надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (СOVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, за зверненням роботодавця або фізичної особи-підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам або фізичній особі-підприємцю, який є застрахованою особою.
Сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину надається роботодавцям, у тому числі фізичним особам-підприємцям, які є застрахованими особами, із числа суб'єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину.
Допомога по частковому безробіттю на період карантину надається у разі сплати роботодавцем або фізичною особою-підприємцем, який є застрахованою особою, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують даті зупинення діяльності.
Частиною другою статті 47-1 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину роботодавець або фізична особа-підприємець, який є застрахованою особою, звертається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та подає такі документи:
1) заяву у довільній формі;
2) копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності;
3) відомості про працівників та/або фізичну особу-підприємця, який є застрахованою особою (прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті), у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину згідно з цією статтею;
4) довідку про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення діяльності.
Пунктом 23 Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації, встановлених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 306 (в редакції постанови КМУ від 03.06.2020 № 453) (далі - Порядок), передбачено, що Центр зайнятості має право перевіряти відомості, подані роботодавцем/фізичною особою-підприємцем, який є застрахованою особою, для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти перерахування роботодавцю коштів Фонду для виплати працівникам/фізичній особі-підприємцю, який є застрахованою особою, допомоги по частковому безробіттю на період карантину в разі відмови або перешкоджання роботодавцем/фізичною особою-підприємцем, який є застрахованою особою, у проведенні перевірки, виявлення фактів подання Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду.
Центр зайнятості контролює цільове використання коштів, що перераховуються роботодавцю для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину, шляхом проведення відповідної перевірки протягом 90 календарних днів після останньої виплати такої допомоги працівникам та має право отримувати від роботодавця необхідні пояснення з відповідних питань, у тому числі в письмовій формі.
Відповідно до пункту 19 вказаного Порядку фізична особа-підприємець, який є застрахованою особою, несе відповідальність за достовірність документів і відомостей, що є підставою для надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, та цільове використання коштів Фонду відповідно до законодавства.
Абзацом 2 пункту 21 Порядку передбачено, що у разі виявлення факту подання фізичною особою-підприємцем, який є застрахованою особою, недостовірних документів відомостей, що є підставою для надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, кошти, отримані фізичною особою-підприємцем, який є застрахованою особою, повертаються до Фонду в повному обсязі у розмірі виплаченої такій особі допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
Кошти для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину не надаються фізичним особам-підприємцям, які є застрахованими особами, якими не дотримано вимоги статті 47-1 Закону та Порядку (пункт 22 Порядку).
Отже, статтею 47-1 Закону України "Про зайнятість населення" та Порядком встановлено вичерпний перелік підстав для набуття права на допомогу по частковому безробіттю на період карантину, зокрема, надання звітності про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення діяльності.
Відповідно до приписів статті 116 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Враховуючи вищенаведене, внаслідок подання недостовірних відомостей щодо сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у довідці, доданої до заяви про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, відповідачем незаконно отримано допомогу по частковому безробіттю на період карантину в сумі 6.226,38 грн.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач не надав суду доказів повернення позивачу виплаченої йому допомоги по частковому безробіттю в розмірі 6.226,38 грн або доказів правомірності її отримання.
Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач не надав суду доказів повернення позивачу виплаченої йому допомоги по частковому безробіттю за період у сумі 6.226,38 грн, або правомірності її отримання.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, позовні вимоги є цілком обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується положеннями статті 129 ГПК України, згідно з якими судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно, витрати зі сплати судового збору в розмірі 3.028,00 грн покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Харківського обласного центру зайнятості (Україна, 61068, Харківська обл., м. Харків, вул. Громадського Олега, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 03491277) суму коштів виплачених як допомога по частковому безробіттю в сумі 6.226,38 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3.028,00 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "02" грудня 2024 р.
Суддя Н.С. Добреля