адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
про залишення позовної заяви без руху
02.12.2024 р. Справа № 917/2073/24
Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С.М., розглянувши матеріали
за заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
До господарського суду Полтавської області через систему "Електронний суд" 27.11.2024 року надійшла заява ОСОБА_1 (вх. № 2169/24) про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2024 року справі присвоєно єдиний унікальний номер 917/2073/24 та визначено головуючим суддю Білоусова С.М.
За приписами ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України), іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність долучено фото копію паспорта та картка платника податків ОСОБА_1 та членів сім'ї: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
При цьому, частиною 5 ст. 91 ГПК України визначено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Електронна копія оригіналу паперового документа (фотокопія) - візуальне подання паперового документа в електронній формі, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа, відповідність оригіналу та правовий статус якого засвідчено кваліфікованою електронною печаткою установи (п.п. 8 п. 6 Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55).
Враховуючи зазначене та Положення про паспорт громадянина України затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII, Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 року № 822, відповідність копії паспорта, облікових карток заявниці та її батьків оригіналам таких документів, повинна підтверджуватися підписами осіб, в яких ці документи знаходяться.
Проте, із доданих до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність копій вбачається, що такі документи не засвідчені заявником та членами сім'ї, що не відповідає вимогам ч. 5 ст. 91 ГПК України.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Вимоги щодо заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у статтях 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника-фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.
Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення; існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності). До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції. Зміст та форма заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повинні відповідати приписам Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з ч. 1 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, а саме підстав, визначених у ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Разом з тим, перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема, ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Заявник звернувся до суду у зв'язку із наявністю прострочених зобов'язань перед кредиторами, у зв'язку з існуванням обставин, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що у нього відсутні фінансові можливості погашати вимоги перед 23 кредиторами.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.
Згідно з вимогами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частина 1 ст. 74 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Дослідивши матеріали заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи, суд дійшов висновку про залишення даної заяви без руху у зв'язку з невідповідністю приписам Кодексу України з процедур банкрутства, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що в порушення вимог ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ОСОБА_1 до заяви про неплатоспроможність боржника - фізичної особи не додано належних доказів, що підтверджують обставини, викладені ним у вказаній заяві, та наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу, зокрема:
- не надано доказів (договорів, квитанцій, банківських виписок тощо), що підтверджують заявлену суму заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
- не надано документи, що підтверджують наявність підстав, визначених пунктом 2 частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, які б підтверджували обставини припинення заявником погашення кредитів чи здійснення заявником планових платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань.
Крім того, суд зазначає, що метою Кодексу України з процедур банкрутства є саме відновлення платоспроможності фізичної особи, яка розпочинається з процедури реструктуризації боргів боржника.
Відповідно до ч. 4 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів). Метою такого плану є відновлення платоспроможності боржника.
Норма цієї статті кореспондується з вимогами ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства (план реструктуризації боргів), яка визначає, що план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Отже, план реструктуризації повинен містити умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника. План реструктуризації повинен бути реальний, тобто ґрунтуватися на документах і доказах, які не повинні ставитися судом під сумнів.
Як зазначив Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного господарського суду у пунктах 69-70 постанови від 16.12.2021 року у справі № 910/8306/20, законодавець визначив саме процедуру реструктуризації боргів як пріоритетну, яка є найбільш оптимальним варіантом закінчення справи про неплатоспроможність як для фізичної особи боржника, так і для кредиторів, оскільки там відбувається відновлення платоспроможності та більш повно погашаються борги боржника. І тільки за умови добросовісності громадянина, інститут неплатоспроможності фізичної особи може стати дієвим механізмом. При цьому для боржника-фізичної особи він дозволить зберегти та акумулювати активи для відновлення платоспроможності, а для кредитора - стане гарантією повернення заборгованості. Метою і завданням процедури реструктуризації боргів, зокрема, є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. При цьому такий документ слід вважати закономірними очікуваннями кредиторів, як в частині його розгляду, так і в період його реалізації, коли має місце фактичне погашення їх вимог в межах процедури реструктуризації.
З поданого заявником плану реструктуризації боргів не вбачається, яким чином він збирається погашати наявну заборгованість перед кредиторами, оскільки у поданих пропозиціях щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів) подані пропозиції щодо реструктуризації боргів суперечать змісту інших наданих ОСОБА_1 документів, зокрема умов договору оплату праці, винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 03.06.2024 року, яким передбачено щомісячну сплату арбітражному керуючому Черкасова С.А. 4 542,00 грн. протягом 10 місяців.
Таким чином, поданий заявником проект плану реструктуризації боргів не відповідає передбаченим КУзПБ вимогам до змісту зазначеного документа, оскільки не передбачає реального (виконуваного) механізму реструктуризації її боргів перед кредиторами, а передбачає лише прощення (списання) заборгованості заявниці.
При цьому, як заявляє боржник, він не працевлаштована, лише отримує не регулярний дохід на підробітках в розмірі 5 000,00 грн.
Згідно з положеннями статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб (стаття 43 Конституції України).
Проте, обґрунтованих обставин щодо неможливості заявника (1985 р.н.) працевлаштуватися з метою забезпечення особистих потреб та сплати існуючих зобов'язань перед банками та іншими фінансовими установами суду не наведено. Будь-яких доказів, які б свідчили про наміри заявника знайти роботу також до поданої заяви не додано.
Враховуючи викладене заява про неплатоспроможність боржника - фізичної особи не відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства, яка застосовується судом на підставі ст. 113 цього Кодексу, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку про залишення заяви ОСОБА_1 про неплатоспроможність без руху.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 30, 37, 116, 124 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - залишити без руху.
2. Встановити заявнику для усунення недоліків 3-денний строк з дня вручення даної ухвали суду.
3. Усунути недоліки заяви шляхом подання до господарського суду Полтавської області:
- копії паспорта та картки платників податків заявника та членів сім'ї, засвідчені особисто відповідно до вимог ч. 5 ст. 91 ГПК України;
- проекту плану реструктуризації боргів, який відповідає вимогам ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства;
- первинних документів (усі договори, квитанції, банківські виписки тощо), що підтверджують суми грошових зобов'язань (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором щодо всіх кредиторів зазначених у заяві про неплатоспроможність;
- документів, що підтверджують наявність підстав, визначених пунктом 2 частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, які б підтверджували обставини припинення заявником погашення кредитів чи здійснення заявником планових платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань;
- доказів пошуку роботи чи іншого джерела для погашення боргів перед кредиторами;
- обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо.
4. Попередити заявника, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
5. Копію ухвали направити заявнику через систему "Електронний суд".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає (ст. ст. 235, 255 ГПК України).
Суддя Білоусов С. М.