Справа № 199/9865/24
(1-кп/199/744/24)
іменем України
02.12.2024 місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
судді - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в залі судового засідання за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження №12024053230000267 відносно:
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Надеждівка Барвінківського району Харківської області, громадянина України, освіта середня, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який обвинувачується у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_3 ,
ОСОБА_2 , порушуючи вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 № 60/95-ВР (із подальшими змінами та доповненнями), постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» від 06.05.2000 № 770 (із подальшими змінами та доповненнями), Наказу МОЗ України «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» від 01.08.2000 № 188 (із подальшими змінами та доповненнями), вчинив кримінальне правопорушення, пов'язане із незаконним обігом психотропних речовин, за наступних обставин.
Так, 15.11.2024 близько 16:30 години ОСОБА_2 , проходячи по АДРЕСА_2 , на узбіччі дороги побачив згорток ізоленти. Розуміючи, що всередині даного згортка знаходиться психотропна речовина, ОСОБА_2 підняв його з землі та поклав до кишені, надягненої на ньому куртки, тим самим незаконно придбав та почав незаконно зберігати особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), для власного вживання без мети збуту.
Того ж дня, близько 17:10 години ОСОБА_2 , маючи при собі вищевказаний згорток, рухаючись біля буд. АДРЕСА_3 , був зупинений працівниками поліції з метою перевірки документів, посвідчуючих особу, на підставі ст. 32 Закону України «Про національну поліцію», під час чого останній повідомив, що в нього при собі мається психотропна речовина.
У подальшому, в період часу з 17:42 години до 17:54 години, з письмового дозволу ОСОБА_2 , у присутності двох понятих, був проведений огляд місця події, в ході якого останній самостійно надав для огляду зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору, масою 1,6341 г, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин- 1-іл-пентан-1-он), маса якої становить 1,3158 г, що належить ОСОБА_2 , яку він незаконно придбав та зберігав для особистого вживання без мети збуту.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2 , які виразилися в незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин без мети збуту, кваліфікуються за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
До обвинувального акту, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додані: письмова заява ОСОБА_2 , складена в присутності його захисника ОСОБА_4 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
За результатами дослідження змісту відповідної заяви та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначена заява обвинуваченого є усвідомленою, відповідає його внутрішній волі, а його процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на нього.
Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Встановлені в даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає, що всі докази є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв'язку - достатніми для прийняття рішення про визнання обвинуваченого ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, характер та ступінь тяжкості фактичних наслідків правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальний проступок, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд визнає: щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , судом не встановлено.
Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив умисне закінчене кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку, раніше не судимий, неодружений, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання скарг на ОСОБА_2 не надходило, перебуває на військовому обліку призовників у ІНФОРМАЦІЯ_2 , військову службу не проходив.
Визначаючи вид покарання, яке можливо призначити обвинуваченому, суд виходить з того, що санкція ч. 1 ст. 309 КК України передбачає такі види покарання:
- штраф від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- виправні роботи на строк до двох років;
- пробаційний нагляд на строк до п'яти років;
- обмеженням волі на строк до п'яти років.
Обвинувачений ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований та не має офіційно-підтверджених джерел доходу, а тому суд не може призначити йому покарання у виді штрафу або виправних робіт.
Підстав для призначення обвинуваченому покарання у виді пробаційного нагляду не вбачається, оскільки такий вид покарання з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого, обставин вчинення проступку та його наслідків, не буде співмірним меті його застосування.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді обмеження волі.
У той же час, зважаючи на відсутність обставин, що обтяжують покарання, з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , суд вважає доцільним надати можливість обвинуваченому виправитися без реального відбування покарання, встановивши обвинуваченому на підставі ст. 75 КК України іспитовий строк з покладанням обов'язків, передбачених п.п. 1), 2) ч. 1, п. 2) ч. 3 ст. 76 КК України, оскільки у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.
Питання про відшкодування витрат на залучення експерта суд вирішує у відповідності до приписів ст. 122, 124 КПК України.
Керуючись ст. 369, 371-374, 382 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_2 винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк два роки.
Звільнити на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши обвинуваченому іспитовий строк на один рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Покласти на підставі п.п. 1), 2) ч. 1, п. 2) ч. 3 ст. 76 КК України на ОСОБА_2 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати, пов'язані із проведенням судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, на суму 2387 (дві тисячі триста вісімдесят сім) гривень 70 (сімдесят) копійок.
Речові докази: речовину масою 1,6010 г, яка містить в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено 1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он (PVP) (квитанція № 875) - знищити.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок в іншій частині може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1