Справа № 170/406/23
Провадження № 1-кп/163/35/24
27 листопада 2024 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора в режимі відеоконференції ОСОБА_3 ,
обвинуваченого в режимі відеоконференції ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області кримінальне провадження № 62023140130000199 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Київ, що зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , неодруженого, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.413 КК України,
ОСОБА_4 як стрілець-помічник гранатометника 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 у військовому званні солдат, у період з 09:30 години 01 травня 2023 року по 15:30 годину 01 травня 2023 року, перебуваючи в приміщенні обласного дитячого протитуберкульозного санаторію «Згорани» Волинського обласного санаторію « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в умовах воєнного стану, діючи з необережністю, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, в порушення вимог ст.ст.11, 16, 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п.1, 4 Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оброни України №359 від 29 червня 2005 року, не забезпечив належного зберігання закріпленої за ним зброї, в результаті чого втратив ввірений йому військовою частиною для службового користування автомат АК-74, із заводським номером № НОМЕР_2 , 1989 року випуску, вартістю 4579,61 гривень.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину за інкримінованим обвинуваченням визнав повністю та показав, що являвся військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 . 01 травня 2023 року залишив ввірений йому автомат під матрацом свого ліжка, яке знаходиться у приміщенні обласного дитячого протитуберкульозного санаторію «Згорани» Волинського обласного санаторію « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де тимчасово розташовувалась військова частина НОМЕР_1 . Після повернення із завдання виявив відсутність автомату.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заявив, що не оспорює і визнає доведеними спосіб, час, місце, мотив вчинення ним злочину та фактичні обставини обвинувачення.
За таких обставин при згоді сторін кримінального провадження суд дослідив докази в порядку ч.3 ст.349 КПК України і дійшов висновку про повну доведеність винуватості ОСОБА_4 у втраті ввіреної йому для службового користування зброї внаслідок порушення правил її зберігання в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.413 КК України.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу та обставини, що пом'якшують покарання.
Вчинений ОСОБА_4 злочин відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає його щире каяття та відшкодування збитків.
Обставин, що обтяжують покарання, не інкриміновано та судом не встановлено.
ОСОБА_4 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, заподіяна шкода внаслідок вчинення кримінального правопорушення військовій частині відшкодована.
Також суд враховує позицію прокурора, який вважав, що виправлення і перевиховання обвинуваченого з огляду на конкретні обставини вчинення ним злочину та його характеру можливе без ізоляції від суспільства та просив призначити обвинуваченому покарання з іспитовим строком.
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити в межах закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у виді позбавлення волі із можливістю застосування ст.75 КК України та звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням та покладенням на нього передбачених ч.1 ст.76 КК України обов'язків.
Призначення такого покарання буде відповідати принципу індивідуалізації покарання і є достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Речові докази та судові витрати по справі відсутні.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався, клопотання про обрання такого заходу сторонами не заявлено.
Керуючись ст.ст.373, 374, ч.15 ст.615 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.413 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього передбачені пунктами 1, 2 ч.1 ст.76 КК України обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення через Любомльський районний суд.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий : суддя ОСОБА_1