Справа № 161/13808/24
Провадження № 2/161/3877/24
(заочне)
25 листопада 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Олексюка А.В.,
при секретарі судових засідань - Новак Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом адвоката Філюка Віталія Івановича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
19.07.2024 позивач через свого представника звернулася в суд з позовом до відповідача про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позов обгрунтовує тим, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане Луцьким міським відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Волинській області вбачається, що спадкодавець ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на території м. Луцька у Волинській області, яка являється бабусею позивачу та відповідачу.
В результаті смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на майно у вигляді квартири за адресою - АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 за життя склала заповіт від 02.10.2009 р., згідно якого заповіла усе своє майно, де б воно не було і з чого не складалося, в тому числі квартиру, в рівних частках по 1/2 позивачеві та відповідачеві.
Однак, про існування заповіту не повідомляла позивача.
Так, ОСОБА_1 в жовтні 2023р. дізнався від інших своїх родичів інформацію, що ОСОБА_3 (покійна бабуся) нібито заповідала їй частину свого майна. Однак, однозначно підтвердити даний факт ніхто із родичів не міг.
З метою перевірки вказаних обставини позивач звернулась до нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області із заявою від 31.10.2023р. з метою отримати підтвердження або спростувати даний факт.
За результатами опрацювання інформації нотаріус повідомив, що дійсно ОСОБА_3 02.10.2009р. складала заповіт, що зареєстрований в реєстрі за №1884, проте, вона вважається такою, що пропустила строки визначені ЦК України.
Таким чином, на даний час позивач бажаючи прийняти спадкове майно, не будучи проінформованим вчасно про існування заповіту від бабусі, позбавлена можливості здійснити відповідні дії для отримання відповідного свідоцтва про право на спадщину в позасудовому порядку.
А тому враховуючи поважність причин пропуску строку, просила суд визначити додатковий строк, як спадкоємцю за заповітом, для подання до органів нотаріату заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати пов'язані з розглядом справи залишити за позивачем.
Ухвалою суду від 22.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Представник позивача ОСОБА_4 до початку судового засідання подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи.
Суд ухвалив: провести розгляд справи за відсутності відповідача, яка була належним чином повідомлена про час, місце та дату розгляду справи та не надала суду належних доказів поважності неявки в судове засідання.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За погодженням позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За встановленими законом правилами здійснення права на спадкування право на спадщину виникає у день її відкриття, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.3 ст.1223, ч.1 ст.1220, ч.1 ст.1270 ЦК України).
Ч.2 ст.1270 ЦК України передбачено, якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
Згідно з ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування, заяву про прийняття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч.3 ст.1272 ЦК України).
Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на території м. Луцька у Волинській області, відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане Луцьким міським відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Волинській області (а.с.41).
Судом встановлено, що ОСОБА_3 являється бабусею позивачу та відповідачу, що підтверджується наступними документами.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 26.07.1974р. вбачається, що у ОСОБА_3 (спадкодавця) ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась дочка ОСОБА_5 (а.с.45).
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя №00043748336 від 23.02.2024р. вбачається, що ОСОБА_5 (донька спадкодавця) вийшла заміж за ОСОБА_6 після чого взяла його прізвище та стала ОСОБА_7 . В подальшому, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вказаний між ними шлюб розірвали, а остання змінила своє прізвище на дівоче - ОСОБА_8 (а.с.46).
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00043747886 від 23.02.2024р. вбачається, що ОСОБА_5 вийшла заміж за ОСОБА_9 та змінила своє прізвище на ОСОБА_10 (а.с.47).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 20.10.1977р. вбачається, що у подружжя ОСОБА_11 та ОСОБА_9 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_1 (позивач) (а.с.48).
02.10.2009 року ОСОБА_3 заповіла усе своє майно, де б воно не було і з чого не складалося, в тому числі квартиру, в рівних частках по 1/2 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заповіт посвідчено приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Зубенко Т. І. 02.10.2009 (а.с.44).
ОСОБА_1 31.10.2023 подала до нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області заяву про прийняття спадщини (а.с.42).
Листом від 31.10.2023 №206/01-16 приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Зубенко Т. І. повідомила, що дійсно ОСОБА_3 02.10.2009р. складала заповіт, що зареєстрований в реєстрі за №1884, враховуючи те, що ОСОБА_1 не була зареєстрована за місцем проживання спадкодавця та не звернулась вчасно із відповідною заявою про прийняття спадкового майна до нотаріальної контори, то воно вважається такою, що пропустила строки визначені ЦК України (а.с.43).
З огляду на вищевказане, ОСОБА_1 у встановленому законом порядку та строки, спадщину після смерті ОСОБА_3 не прийняла.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2018р., вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов?язані з об?єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Таким чином, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.
При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов?язані з об?єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалим відрядженням, в тому числі, закордонним; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.03.2020 у справі № 314/2550/17, провадження № 61-41480св18.
Суд прийшов до висновку, що необізнаність спадкоємця ОСОБА_1 про наявність складеного заповіту ОСОБА_3 є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустила строк прийняття спадщини, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
Враховуючи наведене, суд вважає, що пропущення позивачем строку для прийняття спадщини не має стати причиною усунення її від права спадкування за законом.
З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 наведено причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому наявні підстави для встановлення їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_3 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 81, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) додатковий строк, як спадкоємцю за заповітом, для подання до органів нотаріату заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк