Справа № 157/1783/24
Провадження № 2-а/157/84/24
27 листопада 2024 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
у складі головуючого - судді Ходачинського Р.О.,
за участю секретаря судового засідання Кисляка Я.С.,
представника позивача Борща О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Позов обґрунтований тим, що постановою відповідача № 649 від 11.10.2024 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. Згідно із зазначеною постановою ОСОБА_1 порушив правила військового обліку, а саме 11 жовтня 2024 року об 11 год 30 хв в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , що по АДРЕСА_1 при врученні повістки для явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення військово-облікових даних та проходження військово-лікарської комісії категорично відмовився її отримувати, чим порушив абз. 4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», під час дії особливого періоду.
Зазначену постанову позивач вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки, як з неї вбачається, він відмовився отримувати повістку від 11.10.2024 для явки в ІНФОРМАЦІЯ_2 , хоча вже знаходився в приміщенні цього центру, куди прибув сам по повістці, помилково виданій із зазначенням місця явки - другий відділ ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Абзац 4 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», якого згідно з оскаржуваною постановою він порушив, не містить жодних положень щодо вручення повісток та порядку їх вручення, а буквально передбачає обов'язок проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі.
Він не є військовозобов'язаним, не є також військовослужбовцем, не перебуває в запасі, на утриманні станом на 11.10.2024 мав трьох неповнолітніх дітей, що є підставою для відстрочки від мобілізації на підставі чинного законодавства України, тому формулювання правопорушення, викладене в постанові від 11.10.2024, є надуманим і не обґрунтоване належним чином нормами чинного законодавства України. Сам факт нібито відмови від отримання повістки є абсурдним, оскільки він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 саме по повістці від 11.10.2024, хоч і заповненій неналежним чином, що свідчить про його законослухняність та відсутність жодного наміру на ухилення від явки по повістці.
Також зазначив, що з постанови вбачається, що вона винесена за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення, однак про факт складення протоколу, що передбачено частинами 1, 2 ст. 254 КУпАП, йому невідомо, його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, в порядку, визначеному ч. 4 ст. 256 КУпАП, ніхто не роз'яснював, про дату розгляду протоколу, за його наявності, якщо він був надісланий органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення в порядку, визначеному ч. 1 ст. 257 КУпАП, також ніхто не повідомляв, і справа про адміністративне правопорушення розглянута за його відсутності. У зв'язку з цим він був позбавлений передбачених ч. 1 ст. 268 КУпАП прав знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката. Про розгляд справи про адміністративне правопорушення його ніхто не повідомляв, чим порушено право на захист. Постанову він особисто не отримував, поштовим зв'язком вона не направлялась, її примірник було підкинуто невідомою особою по місцю реєстрації.
У зв'язку з цим оскаржувана постанова не відповідає вимогам статей 280, 283 КУпАП, а саме: в ній лише констатовано, що обставин, які пом'якшують і обтяжують відповідальність, немає, а їх наявність ніхто не встановлював, а також не встановлено інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, чим грубо порушені вимоги ст. 280 КУпАП.
Вважає, що його вина у вчиненні правопорушення будь-якими доказами не доводиться через їх відсутність та відсутність самого факту правопорушення, а тому й оцінка доказів відповідачем не проводилась. Можливим захистом, відновленням порушених прав, свобод, інтересів людини і громадянина може бути скасування оскаржуваної постанови.
Підтверджуючи зазначені обставини наявними у нього доказами, позивач просить скасувати постанову від 11.10.2024 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 17000 грн, як незаконну та стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Ухвалою від 23.10.2024 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено провести у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_6 , будучи неодноразово належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду, участі свого представника в судовому засіданні не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав. Суд кваліфікує неподання ІНФОРМАЦІЯ_2 відзиву на позов, ненадання матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності та незабезпечення участі представника при розгляді справи як визнання позову.
Заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення.
У судовому засіданні встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_3 № 649 від 11.10.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень (а.с. 9).
Цією постановою позивача визнано винним у тому, що він порушив правила військового обліку, а саме 11 жовтня 2024 року о 11 год 30 хв в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , що на АДРЕСА_1 , при врученні повістки для явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення військово-облікових даних та проходження військово-лікарської комісії категорично відмовився отримувати повістку № 569/24 від 11.10.2024, чим порушив абз. 4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», під час дії особливого періоду, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідальність за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП передбачена за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до абз. 4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінивши надані позивачем пояснення та докази, суд вважає, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не відповідає зазначеним вище встановленим законом вимогам для рішень суб'єктів владних повноважень, зокрема щодо критеріїв безсторонності та забезпечення права особи на участь у процесі прийняття рішення. У цьому випадку, як свідчить аналіз наявних у справі доказів, розгляду справи про адміністративне правопорушення в розумінні ст. 279 та 280 КУпАП не відбулося.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Частинами 1 та 3 ст. 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Згідно з ч. 5 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Таким чином, судом встановлено порушення порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності, а саме - з матеріалів справи та оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 перебував 11.10.2024 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 . У разі відмови від отримання ним повістки, уповноважена особа повинна була скласти протокол про вчинення адміністративного правопорушення, а не приймати рішення про притягнення до адміністративної відповідальності у формі постанови.
Відповідач, не подавши відзиву, не надав жодних доказів щодо дотримання порядку притягнення до адміністративної відповідальності, встановлення вини та інших обставин щодо вчинення ОСОБА_1 адмінправопорушення.
У відповідності до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи те, що розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 фактично не відбулося, тому суд вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову та направити справу про адміністративне правопорушення до ІНФОРМАЦІЯ_3 на новий розгляд.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, задовольняючи позовні вимоги, суд стягує з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 143, 159, 205, 242-246, 286 КАС України, статтями 280, 293 КУпАП, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_3 № 649 від 11.10.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення надіслати до ІНФОРМАЦІЯ_1 на новий розгляд.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Повний текст рішення суду складено 02.12.2024.
ГоловуючийРоман ХОДАЧИНСЬКИЙ