65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"29" листопада 2024 р.Справа № 916/4048/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши матеріали заяви
за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815, 03680, м. Київ, вул. Єжі Гедройця, 5) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40085815, 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Карагяур Лариси Григорівни (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
про стягнення 113168,72 грн.
Позивач Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця Карагяур Лариси Григорівни про стягнення 113168,72 грн. заборгованості з відшкодування витрат позивача, пов'язаних зі сплатою земельного податку за 2022 рік.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами Договору про компенсацію сплати земельного податку сторонніми особами за фактичне використання земельної ділянки Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ділянках, що не мають кадастрових номерів, від 14.06.2021 №ОД/НКМ-21-369д-НЮ в частині повної та своєчасної оплати земельного податку.
Ухвалою від 23.09.2024 позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
23.10.2024 позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої останній просить стягнути з відповідача витрати, пов'язані зі сплатою позивачем земельного податку за 2023-2024 роки на загальну суму 20733,98 грн.
Розглянувши заяву про збільшення позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
Як слідує з матеріалів справи, звертаючись з позовною заявою у цій справі позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за Договором про компенсацію сплати земельного податку сторонніми особами за фактичне використання земельної ділянки Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ділянках, що не мають кадастрових номерів, від 14.06.2021 №ОД/НКМ-21-369д-НЮ в загальній сумі 113168,72 грн., з яких 63358,91 грн. заборгованості з відшкодування витрат позивача, пов'язаних зі сплатою земельного податку за 2022 рік, 40579,25 грн. пені, 3173,28 грн. 3% річних та 6057,28 грн. інфляційних втрат.
В свою чергу, в заяві про збільшення позовних вимог заявлено вимоги про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних зі сплатою позивачем земельного податку за 2023-2024 роки на загальну суму 20733,98 грн.
Так, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову, як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, є спосіб захисту цього права чи інтересу.
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава.
Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Згідно пункту 2 частини другої статті 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини третьої статті 46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
У цьому контексті суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.05.2020 у справі № 908/299/18, такого змісту:
- частиною третьою статті 46 ГПК України передбачено право позивача на зміну предмета або підстав позову шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання (пункт 69 постанови);
- під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення;
- підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (пункт 70 постанови);
- відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога. При цьому одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається (пункт 71 постанови).
Разом з тим, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Суд виходить з того, що стаття 46 ГПК України передбачає саме право позивача: збільшити або зменшити розмір позовних вимог; змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 27.06.2018 у справі №910/18802/17 наголосив, що у будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правила вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК України.
Суд зауважує, що одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Аналогічні правові висновки щодо застосування частини третьої статті 46 ГПК України викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15.
Оскільки норма частини третьої статті 46 ГПК України виключає можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити у задоволенні такої заяви і розглянути по суті раніше заявлені (первісні) позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку (постанови Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №910/18802/17, від 28.03.2019 у справі №910/23066/17, від 10.09.2019 у справі №910/13267/18).
У свою чергу, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Збільшено (зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
Такий висновок також викладений у постанові Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 922/53/19.
Суд зазначає, що відповідно до усталеної судової практики предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України, статті 20 Господарського кодексу України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин (постанова Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №922/53/19).
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі №657/1024/16-ц зробила висновок, зокрема, про те, що: "як збільшення або зменшення розміру позовних вимог потрібно розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви. Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами".
Суд зазначає, що одночасна зміна підстав і предмета позову є тоді, коли фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Подібні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 13.08.2024 у справі №914/3080/20.
Так, у заяві про збільшення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов'язані зі сплатою позивачем земельного податку за 2023-2024 роки на загальну суму 20733,98 грн., тобто позивач фактично заявив нові позовні вимоги.
За таких обставин, суд вважає, що хоч подана позивачем заява і була названа останнім як заява про збільшення позовних вимог, за своїм змістом така заява про стягнення витрат зі сплати земельного податку за 2023-2024 роки є новими позовними вимогами, оскільки незважаючи на те, що вказана заборгованість виникла із одного Договору, однак жодним чином не пов'язана із вимогами про стягнення заборгованості з відшкодування витрат зі сплати земельного податку за 2022 рік, та становить самостійний предмет позову щодо стягнення саме такої суми і обґрунтовується самостійними доказами на обґрунтування (фактичними підставами) для її стягнення (уточнені декларації, рахунки на оплату, періоди нарахування відповідних сум).
Отже, заява позивача за своєю правовою природою не є заявою про збільшення розміру позовних вимог, оскільки вимоги та обґрунтування, наведені позивачем у цій заяві, є відмінними від вимог та обґрунтувань (фактичних підстав), зазначених ним у первісній позовній заяві.
З огляду на викладене вище, суд не вбачає правових підстав для прийняття заяви позивача про збільшення позовних вимог.
У зв'язку з наведеним означена заява підлягає поверненню Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" .
Водночас суд зазначає, що вказана заява подана через підсистему "Електронний суд", тобто заявник не подавав її в паперовому вигляді, з огляду на що вказаний документ з додатками в паперовому вигляді йому не повертається.
Керуючись ст. ст. 2, 42, 46, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Відмовити у прийнятті до розгляду та повернути Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" заяву про збільшення позовних вимог у справі №916/4048/24.
2. Ухвалу направити сторонам.
Суддя М.Б. Сулімовська
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст.ст.254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 29.11.2024.