СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/23588/24
пр. № 3/759/8364/24
28 листопада 2024 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Бабич Н.Д., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: невідомий, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - за ч. 2 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу ОСОБА_1 , 03.10.2024 р. о 14:30, перебуваючи в магазині "ВК-Експрес" по вул. Вернадського, 79 в м. Києві, таємно викрав товар на загальну суму 856,27 грн., без врахування ПДВ, вийшовши за лінію кас з приміщення магазину з неоплаченим товаром, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.
В судове засідання гр.ОСОБА_1 не з'явився, про день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, заперечень проти протоколу про адміністративне правопорушення суду не надав, про поважність причин неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи від останнього не надходило.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 2 ст. 51 КУпАП, передбачено відповідальність за вчинення дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1Розділу XX Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн. крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п. п.169.1.1 п. 169.1 ст. 169розділуIVцьогоКодексудля відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028 грн., а 50 відсотків від його розміру становить 1514, 00 грн.
З урахуванням наведеного дії гр. ОСОБА_1 не підпадають під санкцію статті 51 частина 2 КУпАП та не вірно кваліфіковані.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, не доведена, та спростовується наявними доказами у справі.
Сукупний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що при кваліфікації дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 51 КУпАП обов'язковому доведенню підлягає те, що вартість викраденого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Суд лише оцінює докази з точки зору їх достатності, достовірності, допустимості і належності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Суддя не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим, що буде свідчити про необ'єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У рішенні у справі «Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia»,заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Оскільки, складені уповноваженою особою протокол про адміністративне правопорушення не відображають об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч.2 ст.51 КупАП, а тому з урахуванням вказаного рішення ЄСПЛ суд вважає, що фабула протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає обставинам справи, усунення цих недоліків призведе до порушення ст. 6 Конвенції, тому провадження у справі підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 51КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.7, 247, 283, 284, 287 КУпАП, суд, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч. 2 ст.51 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду.
Суддя: Н.Д.Бабич