Ухвала від 02.12.2024 по справі 904/5725/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

02.12.2024 м.Дніпро Справа № 904/5725/21 (904/3147/22)

Центральний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді: Мороза В.Ф.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 (суддя Мартинюк С.В.)

у справі № 904/5725/21 (904/3147/22)

за позовом ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг

до Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом", м. Кривий Ріг

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Міністерство економіки України, м. Київ

про перегляд рішення за нововиявленими обставинами

в межах справи №904/5725/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий альянс», м.Кривий Ріг

до боржника Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом», м.Кривий Ріг

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

21.09.2022 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до АТ "Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом" про визнання незаконним наказу, його скасування та поновлення на роботі

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2024 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Верховного суду від 17.08.2023 по справі № 904/5725/21 (904/3147/22) касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2023 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2023 у справі № 904/5725/21 (904/3147/22) залишено без змін.

До суду через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, мотивована тим, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2023 у справі №904/5725/21 (904/3147/22) підлягає перегляду за нововиявленими обставинами на підставі п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 в задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх.№798/24 від 14.08.2024) про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2023 у справі №904/5725/21 (904/3147/22) за нововиявленими обставинами відмовлено. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2023 по справі №904/5725/21 (904/3147/22) залишено в силі.

Не погодившись з вказаною ухвалою ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 у справі № 904/5725/21 (904/3147/22), ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, Центральний апеляційний господарський суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на наступне.

Згідно п. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; 2) докази сплати судового збору; 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. п. 7 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2024 встановлений у розмірі 3 028,00 грн.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, за подання даної апеляційної скарги заявник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2 422,4 грн. (3 028 х 0,8).

Скаржником не надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому порядку та розмірі.

Згідно ст. 259 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023) особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Зокрема, частиною сьомою ст. 42 ГПК України встановлено, що якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Таким чином належними доказами надіслання копії апеляційної скарги учасникам справи є докази надіслання з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля) або листом з описом вкладення.

Апелянтом не додано доказів надіслання копії апеляційної скарги на адреси учасників справи.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Отже, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини другої статті 256 ГПК. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 256 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Таким чином, у кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

З апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024, яка підписана 13.09.2024, апелянт звернувся 02.10.2024, тобто з пропуском строку для її подання, встановленого ч. 1 ст. 256 ГПК України.

Скаржником в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою, проте останній не наводить поважних причин пропуску такого строку.

Таким чином апеляційний суд зазначає, що скаржником не наведено належного обґрунтування поважності причин пропуску строку встановленого законом на подання апеляційної скарги.

Згідно ч. 3 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 174, 235, 258, ч. 3 ст. 260 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 у справі № 904/5725/21 (904/3147/22) залишити без руху.

Скаржнику у строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду докази сплати судового збору у розмірі 2 422,4 грн., докази надіслання копії апеляційної скарги на адреси учасників справи, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку.

Ухвалу надіслати скаржнику в електронний кабінет.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий суддя В.Ф. Мороз