Справа №: 486/1920/24 Провадження № 2/486/943/2024
27 листопада 2024 року м. Південноукраїнськ
Суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волощук О.О., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Южноукраїнського міського голови ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 , про захист права на працю шляхом визнання протиправним бездіяльності міського голови щодо не розгляду заяви про призначення на посаду, визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови, визнання недійсною додаткову угоду,
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Южноукраїнського міського голови ОСОБА_3., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 , про захист права на працю шляхом визнання протиправним бездіяльності міського голови щодо не розгляду заяви про призначення на посаду, визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови, визнання недійсною додаткову угоду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2024 справу розподілено головуючому судді Волощук О.О.
Під час ознайомлення з матеріалами позовної заяви встановлено, що відповідачем у даній справі є ОСОБА_3 .
Головуючий вважає за необхідне заявити самовідвід від розгляду даної справи з наступних підстав.
У провадженні судді Волощук О.О. перебувала цивільна справа №486/967/22 за позовом керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, Южноукранської міської ради Миколаївської області до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої незаконним звільненням.
У вказаній справі позивачем ОСОБА_3 головуючому судді Волощук О.О. було заявлено відвід, який ухвалою судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волощук О.О. від 24.10.2024 було задоволено.
Крім того, у провадженні судді Волощук О.О. перебувала справа №486/1378/24 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Постановою судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Далматовою Г.А. від 30.10.2024 задоволено заяву ОСОБА_3 про відвід судді Волощук О.О. у розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (єдиний унікальний номер справи 486/1378/24).
Вказані відводи обґрунтовані тим, що в засобах масової інформації з літа 2024 року активно обговорюється питання того, що судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волощук О.О. начебто виділяється житло за "активним сприянням Южноукраїнського міського голови ОСОБА_3.", що може викликати сумніви в неупередженості або об'єктивності судді Волощук О.О. під час розгляду нею справ за участю ОСОБА_3 .
Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, викладеною, зокрема, в рішенні від 09.11.2006 року у справі «Білуха проти України» (№33949/02, п. 49-53), вказано, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. При цьому навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість.
Визначаючи, чи є суд незалежним, Європейський суд з прав людини звертає увагу й на ті зовнішні ознаки незалежності, що можуть стосуватися навіть гіпотетичної можливості впливу на суд. Існування самої лише можливості зовнішнього впливу на суд, Європейський суд з прав людини іноді визнає достатнім, що б поставити під сумнів незалежність суду (справи «Бєлілос проти Швейцарії» та «Очолан проти Туреччини») і застерігає, що навіть самі лише сумніви «розсудливого спостерігача» в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянами права на справедливий суд (справи «Ферантелі та Сантанджело проти Італії», «Хаусчілд проти Данії» та «Веттштайн проти Швейцарії»).
Вважаю, що з метою усунення сумнівів неупередженості та об'єктивності судді і для забезпечення суб'єктивної впевненості сторони і стороннього спостерігача в тому, що справа розглядатиметься незалежним і безстороннім судом, для усунення будь-яких зовнішніх проявів неупередженості суду, вважаю за доцільне заявити собі самовідвід, як головуючому у даній справі.
Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою ЄСПЛ, ст. ст. 36, 39, 40, 259, 260, 353 ЦПК України, суд,
Заявити самовідвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Южноукраїнського міського голови ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 , про захист права на працю шляхом визнання протиправним бездіяльності міського голови щодо не розгляду заяви про призначення на посаду, визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови, визнання недійсною додаткову угоду.
Цивільну справу №486/1920/24 за позовом ОСОБА_1 до Южноукраїнського міського голови ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 , про захист права на працю шляхом визнання протиправним бездіяльності міського голови щодо не розгляду заяви про призначення на посаду, визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови, визнання недійсною додаткову угоду, передати до канцелярії Южноукраїнського міського суду Миколаївської області для визначення судді у розгляді справи в порядку ч. 3 ст. 14, ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Южноукраїнського міського суду О.О. Волощук