Справа № 490/10268/21
н/п2/490/174/2024
Центральний районний суд м. Миколаєва
29 листопада 2024 року м.Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого - Гуденко О.А., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Миколаївської обласної прокуратури, Головного управління Державної казначейської служби в Миколаївській області про відшкодування моральної шкоди -,
20.12.2021 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов позов ОСОБА_1 до Держави України в особі Миколаївської обласної прокуратури, Головного управління Державної казначейскоїслужби в Миколаївській області, в якому він просить стягнути на його користь 239 300 грн 00 коп. моральної шкоди.
Справа перебувала на розгляді інших складів суду.
Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 25.11.2024 року відведено суддю ОСОБА_2 від розгляду даної справи.
На підставі розпорядження керівника апарату Центрального районного суду м. Миколаєва Баландіної В.Є. №187 від 27.11.2024 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2024 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Гуденко О.А.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Зі змісту позову та доданих до нього матеріалів вбачається, що спір виник з приводу здійснення органом досудового розслідування за його заявою від 11листопада 2021 року про вчинення щодо ОСОБА_1 шахрайських, на його думку, дій посадових осіб ПП "Вега-Груп" та заволодіння його коштами у розмірі 2 045 712 грн, розпорядження його майном за адресою: м. Миколаїв, пр. Героїв України та ріг вул. Новоодеська.
В провадженні судді Гуденко О.А. перебувала цивільна справа № 490/577/21, яка надійшла до суду у січні 2021 року, за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Вега-Груп» про визнання майнових прав по договору купівлі-продажу майнових прав №2/Н від 18 жовтня 2018 року та за зустрічним позовом Приватного підприємства «Вега-Груп» до нього про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав №2/Н від 18 жовтня 2018 року. У цій справі під головуванням судді Гуденко О.А. 08 грудня 2023 року ухвалено рішення, яке набрало законної сили, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 та частково задоволено зустрічний позов ПП "Вега-Груп".
Розірвано договір купівлі-продажу майнових прав №2/Н від 18 жовтня 2018 року, укладений між Приватним підприємством «Вега-Груп» та ОСОБА_1 .
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) з Приватного підприємства «Вега-Груп» (код ЄДРПОУ 34707766) грошові кошти у розмірі 2 045 712 (два мільйони сорок п'ять тисяч сімсот дванадцять) гривень, сплачених за договором купівлі-продажу майнових прав №2/Н від 18 жовтня 2018 року .
Таким чином, в межах даних правовідносин, сформовано певну позиція суду, щодо наявних обставин, які стосуються предмету позову.
Реалізація принципу верховенства права, визначеного ЦПК України, є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.
Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV визначено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною. У статті 17 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6, має визначатися за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді в даній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення у справі Де Куббера (DeCubber) від 26 жовтня 1984 року, серія A, № 86, с. 13-14, п. 24).
Згідно з об'єктивним критерієм, необхідно встановити, чи існують, якщо зовсім не брати до уваги особисту поведінку судді, легко з'ясовувані факти, які можуть ставити під сумнів його безсторонність. З цього погляду навіть виступи можуть мати певне значення. Найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Отже, будь-який суддя, щодо безсторонності якого є законні підстави для побоювань, повинен дати відвід (рішення у справі Де Куббера, серія A, № 86, с. 14, п. 26).
Пункт 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, наголошує, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в його неупередженості.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України підстави для відводу (самовідводу) судді є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 1 статті 39 ЦПК України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Виходячи з цих принципів, суддя зобов'язаний заявити самовідвід для забезпечення принципу безсторонності суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Інститут відводу/самовідводу має важливе значення для реалізації демократичних принципів цивільного процесу, сприяє ефективному розгляду справи і забезпечує правильне вирішення спору.
Норма про відвід/самовідвід гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, запобігає можливості скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб'єктів, що з'ясувалися під час перевірки справи вищестоящими інстанціями.
Також додатково суд враховує, що суддею Гуденко О.А. заявлено самовідводи у справах №490/8916/21, № 487/9078/21, №487/9151/21 з аналогічними вимогами і предметом спору, в яких ОСОБА_1 послідовно та в категоричній формі заявлялися відводи судді Гуденко О.А, з підстав недовіри та сумніві в неупередженості.
Враховуючи наведені осбавини, , які а також те, що під час розгляду справи 490/577/21 суддею Гуденко О.А. сформована думка судді щодо певних осбавини справи, які входять в предмет доказування і в межах даної справи, тому для ухвалення рішення безстороннім та неупередженим судом, саме з ціллю збереження та підвищення авторитету судової системи України, розгляду справи саме на засадах довіри до суду, вважаю за необхідне заявити самовідвід по справі№ 490/10268/21.
Заявлений самовідвід суддею Гуденко О.А. на її участь у розгляді справи з заявлених підстав узгоджується з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
Обґрунтування самовідводу підтверджується Кодексом суддівської етики, Бангалорськими принципами, які передбачають, що суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Керуючись ст. 36, 39 ЦПК України, суддя, -
Відвести суддю ОСОБА_3 від розгляду цивільної справи справі №490/10268/21 за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Миколаївської обласної прокуратури, Головного управління Державної казначейської служби в Миколаївській області про відшкодування моральної шкоди.
Справу передати до канцелярії Центрального районного суду м. Миколаєва для повторного автоматизованого розподілу справи в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Гуденко О.А