Справа № 483/1304/24
Провадження № 2/483/516/2024
Іменем України
28 листопада 2024 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючої - судді Шевиріної Т.Д.,
за участю секретаря - Шилінскас О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє вимог на предмет спору, - Очаківська філія товарної біржі «Сангай», про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, -
10 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, предметом якого є: визнання дійсним договору купівлі-продажу № 02-02 від 05 березня 2002 року, який посвідчено Очаківською філією товарної біржі «Сангай».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05 березня 2002 року сторони уклали зазначений договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 . Оскільки вказаний договір було посвідчено Очаківською філією товарної біржі «Сангай» і він вважається недійсним, позивачка не має можливості розпорядитися належним їй майном. Посилаючись на те, що сторонами виконані всі умови договору, позивачка просила визнати укладеній на біржі договір дійсним.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
Позивачка надала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 05 березня 2002 року між ОСОБА_1 , з одного боку, та ОСОБА_2 , з другого боку, був укладений договір купівлі-продажу №02-02 нерухомого майна, на підставі якого позивачка набула у власність житловий будинок АДРЕСА_1 .
За умовами договору позивачка сплатила продавцю повну вартість нерухомого майна в сумі 12 226 грн 50 коп., а ОСОБА_2 передала будинок у власність ОСОБА_1 (а.с. 5).
05 липня 2002 року договір було зареєстровано Очаківським міжміським бюро технічної інвентаризації, на ім'я ОСОБА_1 видане реєстраційне посвідчення за № НОМЕР_1 (а.с. 6).
Відповідно до ст. 224 ЦК України (1963р.), який діяв на час укладення угоди, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 року № 1956-XII (що застосовувався до даних правовідносин), угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.
Згідно зі ст. 48 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року № 18/5 та зареєстрованої 07 липня 1994 року за № 152/361, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, правовстановлюючим документом на будинок міг бути договір купівлі-продажу, зареєстрований на біржі.
Зазначена норма закону суперечила змісту чинної на той час ст. 227 ЦК України (1963 р.), згідно з якою договір купівлі-продажу нерухомого майна повинен бути нотаріально посвідчений та підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Стаття 16 ЦК України передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є визнання цього права.
Як зазначено у Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при розгляді справ про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, суди повинні з'ясувати, чи підлягає правочин обов'язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.
З урахуванням викладеного, а також того факту, що сторони, укладаючи договір, діяли у відповідності до вимог закону, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, і своїми діями підтвердили факт укладення угоди та виконання її умов, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову та визнання укладеної між сторонами угоди дійсною.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263- 265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє вимог на предмет спору, - Очаківська філія товарної біржі «Сангай», про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним - задовольнити повністю.
Визнати дійсним договір №02-02 купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений 05 березня 2002 року товарною біржею «Сангай».
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуюча: