Справа № 161/16721/24
Провадження № 3/161/5601/24
м.Луцьк 02 грудня 2024 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Антіпова Т.А., за участю секретаря судового засідання - Семенової І.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - адвоката - Ліпкевича І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого ФОП,
за ч.1 ст. 130 КУпАП, Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) -
29.08.2024 року о 15:46, громадянин України, ОСОБА_1 , в м. Луцьк, по вул. Коперника, 24, керував транспортним засобом марки Mazda 3, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звуження зіниць очей, які не реагують на світло, неприродня блідість, виражене тремтіння пальців рук). Відмовився на вимогу працівника поліції у встановленому законом порядку від проходження медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чим порушив п. 2.5 ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні, ОСОБА_1 , вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав, оскільки вважає неправомірною вимогу працівника поліції стосовно проходження ним огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, оскільки він не вживав ані алкогольних напоїв, ані наркотичних речовин, тому, на його думку, вимоги працівника поліції пройти огляд були безпідставними. Не заперечував того факту, що працівниками поліції йому було роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а саме: складання протоколу про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також йому було роз'яснено його права, зокрема, й право на правовому допомогу. Проте, клопотань про надання йому можливості скористатися правовою допомогою він не заявляв, оскільки юридично не обізнаний і не знав про те, що такі наслідки може мати його відмова від проходження огляду. Окрім цього, пояснив, що причиною відмови від проходження ним огляду в медичному закладі на стан наркотичного сп'яніння було й те, що він поспішав на день народження знайомого, його вже чекав товариш з сім'єю в автомобілі, щоб підвезти на святкування, а, в разі погодження на проходження огляду в медичному закладі, це б зайняло багато часу, змусило б його запізнитися на святкування, на що він був не згідний. Отже, просив суд обмежитися попередженням та не застосовувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керування.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Ліпкевич І.В. в судовому засіданні підтримав пояснення свого підзахисного та додатково пояснив, що ОСОБА_1 з дитинства страждає заїканням, під час навчання в Луцькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 22 Луцької міської ради Волинської області з 1998 по 2008 роки відвідував заняття з корекції заїкання з шкільним вчителем-логопедом. Відповідно до консультативного висновку спеціаліста - лікаря-психіатра від 07.10.2024 року б/н, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має невротичне заїкання вираженого ступеня F 98.5, рекомендовано психотерапію. Отже, посилається на те, що вищезазначені вади ОСОБА_1 , могли бути підставою для виникнення у працівників поліції підозри щодо перебування особи в стані наркотичного сп'яніння. Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння обумовлена, скоріш за все, незнанням особи про наслідки такої відмови та юридичною необізнаністю взагалі. Просив суд обмежитись застосуванням такого виду адміністративного стягнення, як попередження.
Окрім цього, в судовому засіданні був допитаний в якості свідка ОСОБА_2 , який пояснив, що того дня, 29 серпня 2024 року, вони разом із ОСОБА_1 були запрошені на святкування дня народження до їх спільного друга. Коли він під'їхав до АДРЕСА_2 , щоб забрати ОСОБА_1 до свого транспортного засобу і разом поїхати на день народження, то побачив, що автомобіль ОСОБА_1 зупинили працівники поліції за, начебто невірне паркування. Проте, згодом він дізнався від ОСОБА_1 про те, що працівниками поліції на останнього було складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: за те, що ОСОБА_1 відмовився проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Зі слів свідка, ОСОБА_1 наркотичних засобів не вживає, мав в той день нормальний зовнішній вигляд та адекватну поведінку, тому, на його особисту думку, підстав для направлення його працівниками поліції до медичного закладу для проведення огляду, не було.
Суд, заслухавши пояснення правопорушника, його захисника, пояснення свідка ОСОБА_2 , відтворивши відеозапис з бодікамер працівника поліції, перевіривши матеріали справи та надавши оцінку доказам, наявним в ній, суд встановив наступне.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до положень ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи з вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіривши матеріали справи, та надавши оцінку доказам, наявним в ній, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджуються дослідженими судом доказами, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 119608 від 29.08.2024 року, складеними відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а. с. 1);
-довідкою УПП поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції від 30.08.2024 року з якої слідує, що ОСОБА_1 немає повторності вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпаП (а. с. 2);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції від 29.08.2024 року, про недоставляння ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я (а. с. 3);
- рапортом поліцейського(а. с. 4);
-відеозаписами із відеореєстратора службового автомобіля поліції та нагрудної боді-камери працівника поліції, на яких зафіксовано процедуру відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі (а. с. 5).
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2 розділу І «Загальні положення» Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 за № 1452/735 (надалі за текстом Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, які перелічені в п.4 розділу І вказаної Інструкції.
Пунктом 4 розділу І Інструкції визначено, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно п. 6 та п. 7 розділу 1 «Загальні положення» Інструкції вбачається, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пунктом 12 розділу ІІ Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я та оформлення його результатів визначений розділом ІІІ Інструкції, згідно з пунктом 3 якого визначено, що огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи (пункт 4 розділу ІІІ Інструкції).
Як було встановлено в ході розгляду справи, працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу Mazda 3, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1 , останньому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі КП «ВОПЛ» м. Луцьк, за адресою: м. Луцьк, вул. Карбишева, 2. Підставами для проходження даного огляду було встановлення працівниками поліції наступних ознак перебування особи в стані наркотичного сп'яніння: неприродна блідість обличчя, тремтіння рук, зіниці очей не реагують на світло. Проте, водій ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження такого огляду в закладі охорони здоров'я, з посиланням на те, що почуває себе добре, наркотичних засобів не вживав, а, отже, відсутні підстави для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі.
Дані обставини підтверджуються відеозаписом з нагрудних боді-камер працівників поліції та не заперечувались самим ОСОБА_1 та його захисником.
При цьому, суд наголошує, що працівниками поліції було роз'яснено ОСОБА_1 наслідки такої відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі охорони здоров'я, а саме: складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП саме за відмову від проходження огляду, на що ОСОБА_1 погодився. Дана обставина також підтверджується відеозаписом з нагрудних боді-камер працівників поліції та не заперечувалась самим ОСОБА_1 та його захисником.
Щодо посилання ОСОБА_1 на його юридичну необізнаність щодо наслідків такої відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, то суд наголошує на тому, що працівниками поліції перед складанням протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 було роз'яснено його права, зокрема, й право на правову допомогу, проте останній таких клопотань не заявляв.
Посилання ж ОСОБА_1 на те, що в разі його погодження проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, мало б наслідком його запізнення на святкування дня народження друга, а також те, що він був втомлений від важного тижня і просто хотів відпочити, суд не бере до уваги, оскільки це емоційне сприйняття особи законних вимог працівників поліції та жодним чином не є належним доказом правомірності його поведінки.
Враховуючи вищевикладене, за встановлених фактичних обставин справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 , при зазначених вище обставинах скоїв адміністративне правопорушення, передбачене 1 ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вказані вище факти його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно досліджені в ході судового засідання.
Окрім цього, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Ліпкевича І.В. щодо застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді попередження, оскільки санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає стягнення у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Застосування до особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, положень ст. 22 КУпАП - звільнення від адміністративної відповідальності та обмеження усним зауваженням в зв'язку із малозначністю, не передбачене.
Враховуючи всі обставини справи, особу правопорушника, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 , слід накласти адміністративні стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід також стягнути судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
Відповідно до ст. 308 КУпАП України у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою ст. 307 КУпАП України, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
На підставі ст.ст. 7, 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 251, 252, 283, 284 КУпАП, керуючись ЗУ «Про судовий збір», суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Т.А. Антіпова