Справа № 161/18590/24
Провадження № 3/161/6060/24
28 листопада 2024 року суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Мазур Д.Г., за участю: секретаря судового засідання Дручок О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення ним адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.130, ст.173, ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення
До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130, ст.137, ст.185 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №132772 від 19 вересня 2024 вбачається, що 19 вересня 2024 о 19 годині 56 хвилин в м. Луцьку по вул. Набережна, 6, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Alcotest Drager 7510, проба позитивна 1,74 %, чим порушив 2.9а Правил дорожнього руху України.
Також, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №352918 від 19 вересня 2024 вбачається, що 19 вересня 2024 о 20 годині 00 хвилин на АЗС «ANP», що за адресою: м. Луцьк, вул. Набережна, 6, ОСОБА_1 перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння, вчинив дрібне хуліганство, а саме, висловлювався нецензурною лайкою в присутності перехожих громадян та працівників поліції, чим вчинив дії, які порушували громадський порядок і спокій громадян.
Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №604912 від 19 вересня 2024 вбачається, що 19 вересня 2024 року о 02 годині 00 хвилин на АЗС «ANP», що за адресою: м. Луцьк, вул. Набережна, 6, ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законним вимогам працівників поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , при виконанні ними службових обов'язків з охорони громадського порядку, не припиняв висловлюватися нецензурною лайкою та залишатися на місці вчинення правопорушення.
Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано, як порушення вимог п.2.9 (а) Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, а також за дії за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.ст. 173, 185 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився з невідомих суду причин, хоча повідомлявся про час та місце розгляду справи. Також в протоколі про адміністративне правопорушення останній повідомлений про розгляд справи в Луцькому міськрайонному суді Волинської області.
За таких обставин та враховуючи, що положеннями ст. 268 КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розгляд справи здійснюється за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Така позиція суду узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини, викладеними в рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» (Заява N 36655/02), відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п.2.9 (а) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП, передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Диспозиція статті 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, непристойні висловлювання, тощо. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Крім того, відповідно до ст.185 КУпАП адміністративна відповідальність настає за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Об'єкт правопорушення - суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, та суспільні відносини у сфері державного управління.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Отже, злісна непокора полягає у відмові від обов'язкового виконання розпоряджень або вимог працівника поліції, або в непокорі, що виражається у зухвалій формі і свідчить про прояв явної неповаги до органів та осіб, які охороняють громадський порядок. Відмова особи проявляється у недвозначній формі словами, жестами, мовчанням тощо.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11 жовтня 2011 року за №10-рп/2011 надав тлумачення визначенню непокори: «Слово непокора означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги».
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» №8 від 26 червня 1992 року злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.173, ст.185 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130, ст.173, ст.185 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №132771 від 19 вересня 2024, серії ВАВ №604912 від 19 вересня 2024, серії ВАВ №352918 від 19 вересня 2024, протоколом про адміністративне затримання серії А3 №189867 від 19 вересня 2024, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовано, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння 1,74%, роздруківку приладу Alcotest Drager 7510, в якій зазначено результат тесту 1,74%, а також DVD-R диском на якому наявний відеозапис події, яка мала місце 19 вересня 2024.
Жодних сумнівів у об'єктивності матеріалів справи про адміністративні правопорушення чи проходження огляду на стан сп'яніння, у суду немає.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та керувати ними, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність судом не вбачаються.
При визначенні виду та розміру стягнення, судом враховується характер вчинених правопорушень, які відноситься до категорії порушень підвищеної суспільної небезпечності у сфері безпеки дорожнього руху, особу порушника, вчинив одразу три адміністративних правопорушень.
Згідно з довідкою від 20 вересня 2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 .
Відповідно до ст.36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Дослідивши обставини справи в їх сукупності, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки, наслідки вчиненого правопорушення, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративних правопорушень, передбачених та ч.1 ст.130, ст.173, ст.185 КУпАП, а тому, приймаючи до уваги дані про особу, суд вважає що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Таким чином, враховуючи всі обставини справи, особу правопорушника, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, та вважає доцільним накласти безальтернативне адміністративне стягнення за ч.1ст.130 КУпАПу виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцяти тисяч ) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Згідно з ст.40-1 КУпАП, судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 126, 130, 251, 252, 283, 284 КУпАП,суд
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 119 (сто дев'ятнадцять) гривень.
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 (двісті п'ятдесят) гривень.
На підставі статті 36 КУпАП, призначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.
(Реквізити сплати: рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001; назва отримувача коштів: ГУК у Волинській області/Волинська область/21081300; код отримувача (код ЄДРПОУ) 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банка отримувача (МФО) 899998).
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
(Реквізити сплати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету22030106).
Згідно ч. 2ст. 308 КУпАПу разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу в сумі 34 000 ( тридцять чотири тисячі ) гривень.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Д.Г. Мазур