Справа № 161/20994/24
Провадження № 2/161/5365/24
про закриття провадження у справі та повернення судового збору
02.12.2024 місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого-судді Мазура Д.Г.
секретаря судового засідання Дручок О.М.
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам,-
Позивач Департамент соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради в особі директора Майбороди В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Ухвалою судді від 12 листопада 2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
22 листопада 2024 від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору. Вказує, що станом на 14 листопада 2024 відповідачем сплачено заборгованість у розмірі 10 000 грн.. А тому, представник позивача просить закрити провадження в цій справі на підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України та вирішити питання про повернення судового збору, сплаченого Департаментом соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради при зверненні до суду із даною позовною заявою.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, клопотання, суд доходить до наступного висновку.
Згідно норми ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У статті 2 ЦПК визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням процесуальних дій, несе кожна зі сторін.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Положеннями ст. 13 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та учасники справи вправі розпоряджатись своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав, обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних відносин та гарантій їх реалізації.
Як встановлено судом, предметом спору у даній справі є відшкодування відповідачем на користь позивача коштів у розмірі 10 000 грн. та судові витрати у розмірі 3028 грн..
22 листопада 2024 відповідачем ОСОБА_1 було сплачено на користь Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради суму надміру виплачених коштів допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам в розмірі 10 000 грн.
Підстави для закриття провадження у справі визначено у статті 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв'язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому потрібно надавати сутнісного, а не формального значення.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. При цьому, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Разом з тим, за змістом пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову.
Відповідно до правового висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19), прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у разі припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Також Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначив, що закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1ст. 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній, як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції відповідного судового рішення.
З огляду на викладене, враховуючи, що в даній справі, у зв'язку із відсутністю заборгованості, предмет спору відсутній на час ухвалення судового рішення та між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань, провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1ст. 255 ЦПК України.
Окрім того, у відповідності до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Порядок повернення судового збору встановлюється законом (ч. 2 ст. 133 ЦПК України).
Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», передбачений виключний перелік підстав, за яких сплачена сума судового збору повертається. Зокрема, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Враховуючи висновок суду про закриття провадження в цій справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, заява представника позивача в частині вимог про повернення сплаченого судового збору підставна та підлягає до задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні з позовом до суду відповідно до платіжної інструкції № 550 від 27 вересня 2024 сплачено судовий збір в розмірі 3 028 гривень, а тому, позивачу слід повернути сплачений судовий збір в розмірі 3028 гривень.
На підставі наведеного та керуючись ст. 255, 256 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд
Клопотання представника позивача Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради про закриття провадження у справі та повернення судового збору задовольнити.
Закрити провадження у справі за позовом Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Повернути Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради з державного бюджету судовий збір в розмірі 3028 ( три тисячі двадцять вісім) гривень, сплаченого відповідно до платіжної інструкції № 550 від 27 вересня 2024.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Дата складення повного тексту ухвали 02 грудня 2024.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Д.Г. Мазур