Справа № 161/22206/24
Провадження № 1-кс/161/5966/24
м. Луцьк 02 грудня 2024 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , власника майна ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 про арешт майна, в рамках кримінального провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024030000000321 від 17.07.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.236 КК України,
29.11.2024 старший слідчий в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 за погодженням із прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про арешт майна, яке було вилучене 26.11.2024, в ході проведення обшуку адміністративної будівлі Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області, що за адресою: м.Луцьк, вул.Поліська Січ, 10 (клопотання надіслане поштою згідно відтиску на конверті 27.11.2024).
У поданому клопотанні слідчий вважає, що вилучене майно зберегло на собі сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою збереження речових доказів необхідно вжити заходів до його збереження, шляхом накладення на нього арешту.
В судовому засіданні прокурор та слідчий, клопотання підтримали повністю, навели доводи аналогічно тим, що зазначені у клопотанні, просили його задовольнити.
Власник майна ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання в частині накладення арешту на мобільний телефон.
Заслухавши думки учасників судового розгляду, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши додані докази, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В судовому засіданні встановлено, що СУ ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024030000000321 від 17.07.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.236 КК України.
26.11.2024 проведено обшук адміністративної будівлі Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області, що за адресою: м. Луцьк, вулиця Поліська Січ, 10, в ході яких виявлено та вилучено речі та предмети, які постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 від 27.11.2024 визнані речовими доказами.
Разом з тим, слідчий суддя встановив, що наданими до клопотання доказами підтверджується наявність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених ст.131 КПК України.
Відсутні підстави вважати, що майно вилучено з порушенням процесуальних норм.
Слідчим у клопотанні доведено, що існують достатні підстави вважати, що майно дійсно відповідає критеріям, зазначеним у ст.ст. 98, 167 КПК України, обмеження права власності на це майно є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження.
Таким чином, слідчий суддя встановив, що стороною кримінального провадження доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно, яке було вилучене в ході проведення обшуку, з метою забезпечення збереження речових доказів та проведення з ним відповідних слідчих (процесуальних) дій.
Тому, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого необхідно задовольнити.
Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором, на яких і покладено обов'язок визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна.
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що відповідно до ст.174 КПК України за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 130, 132, 167, 170, 174, 175, 372 КПК України,
Клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено в ході проведення обшуку від 26.11.2024, а саме на: мобільний телефон марки «Samsung», марки «Galaxy A32» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 з сім-картами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 належний ОСОБА_5 ; мобільний телефон марки «Redmi» моделі «Note 13» imei1: НОМЕР_5 , imei2: НОМЕР_6 з сім-картою: НОМЕР_7 належний ОСОБА_6 ; інформацію щодо документообігу з-під системи «MEGAPOLIS DOCNET», інформацію з службового комп'ютера щодо проектів суб'єктів господарювання; експлуатаційні дозволи № НОМЕР_8 від 02.02.2016, №03-09-03-Mt від 07.04.2008, №2 від 16.02.2021; тимчасовий дозвіл від 12.11.2024 виданий ФОПу ОСОБА_7 ; супровідний лист №10 від 17.02.2011; рішення Клюської с/р №29 від 21.05.2008; копія свідоцтва на майно АДРЕСА_1 ; наказ управління ветеринарної медицини № 4 від 02.02.2016; опис № НОМЕР_9 , заява про видачу експлуатаційного дозволу ФОП ОСОБА_8 та перелік продуктів; акт від 07.11.24 №124/16.10-08 щодо позапланового заходу контролю за адресою: АДРЕСА_2 ; акт від 06.11.24 № 20/14.01-08 відносно ТОВ «Сосна»; опис № НОМЕР_10 від 28.10.2024; заява керівника ТОВ «Сосна» з додатками; наказ ГУ ДПСС у Волинській області №501-од від 12.11.24; лист - відмова у видачі експлуатаційного дозволу ТОВ «Сосна» №02.02.-09/6886 від 13.11.24; лист про видачу тимчасового експлуатаційного дозволу ФОПу ОСОБА_7 від 12.11.24 №02.02-09/6896; лист про видачу тимчасового експлуатаційного дозволу ФОПу ОСОБА_7 , №0202-07/6887 від 13.11.2024; наказ ГУ ДПСС у Волинській області №500-од від 12.11.24 про відмову у видачі експлуатаційного дозволу; службова записка №16.01-06/2647 від 12.11.2024; службова записка №14.01-06/2650 від 12.11.2024; копія платіжної інстукції №443 від 12.11.2024; копія журналу видачі експлуатаційних дозволів; лист про надання інформації №02.02-07/6136 від 09.10.2024; реєстр відряджень за вересень-листопад 2024 року ОСОБА_6 .
Заборонити відчуження, розпорядження та користування майном, на яке накладено арешт.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя