Справа № 161/6599/24
Провадження № 2/161/2461/24
28 листопада 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Пушкарчук В.П.
при секретарі - Швед Н.В.
з участю: позивача - ОСОБА_1
представника третьої особи - Перій С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Луцької міської ради, Виконавчий комітет Луцької міської ради про визначення місця проживання дитини, -
03.04.2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дітей. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що він з 30.08.2009 року перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою, який рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.11.2023 року між ними розірвано. У шлюбі в них народилась дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вказує, що на даний час їх спільна дитина ОСОБА_4 постійно проживає разом зі ним за адресою: АДРЕСА_1 , де створено для її проживання усі належні умови. Зазначає, що дочка повністю перебуває на його утриманні та вихованні, а також навчається у комунальному закладі загальної середньої освіти «Луцька гімназія № 16 Луцької міської ради». Водночас, відповідач по справі ОСОБА_3 , рідко спілкуючись з дитиною та не приймаючи участь у її вихованні, не погоджується на те, щоб остання постійно проживала разом з ним та періодично намагається чинити йому перешкоди у виборі місця проживання для малолітньої дитини. На підставі наведеного просить визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком ОСОБА_1 .
У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, причини неявки суду не повідомила.
Представник третьої особи в судовому засіданні при вирішенні справи поклалась на розсуд суду.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали позову та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встаноалено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 30.08.2009 року. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.11.2023 року шлюб між ними розірвано (а. с. 8).
Сторони є батьками малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.9).
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 56 ЦПК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі у справі або брати участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь зазначених органів у судовому процесі для подання висновків у справі є обов'язковою у випадках, встановлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне.
Відповідно до письмових пояснень Служби у справах дітей Луцької міської ради №31-40/1519/2024 від 02.09.2024 року надати суду письмовий висновок по справі №161/6599/24 щодо вирішення спору не є можливим, оскільки відповідачка перебуває за межами України і спір між батьками щодо місця проживання дитини відсутній (а.с.44).
Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Наведені норми процесуального закону дають підстави для висновку, що суд здійснює захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просить визначити місце проживання малолітньої дитини разом з ним, оскільки відповідач наразі проживає за межами України та він самостійно займається їх вихованням.
Відповідно до ч. 2 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Отже, аналіз вказаних норм Сімейного кодексу України в контексті в контексті спірних правовідносин, вказує, що при вирішенні цієї справи суду належить відповісти на такі питання: 1) чи проживають батьки дитини (сторони у справі) спільно чи окремо; 2) з ким проживає ОСОБА_4 ; 3) чи є спір (або досягнута згода) між батьками щодо місця проживання дитини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживають окремо, шлюб між ними розірвано на підставі рішення суду в 2023 році, наразі відповідачка проживає у Республіці Польща.
Також, судом встановлено, що малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом зі своїм батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Наведене підтверджується витягом з реєстру територіальної громади №2024/002858199 від 21.03.2024 року, інформаційною довідкою з Реєстру Луцької міської територіальної громади №5651 від 28.02.2024 року, актом обстеження умов проживання від 16.07.2024 року (а.с. 11-12, 45).
Разом з тим, суд не вбачає спору між сторонами щодо визначення місця проживання дитини. Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 не заперечує щоб їх спільна з позивачем дитина проживала разом зі своїм батьком. Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що відповідачка вчиняла дії, які б свідчили про порушення прав позивача.
Отже, зі встановлених судом обставин вбачається, що між сторонами відсутній будь-який спір щодо місця проживання їх малолітньої дитини, дитина проживає з батьком. В матеріалах справі відсутні докази того, що відповідач порушує, не визнає чи оспорює право дитини проживати разом з батьком. Також, в розпорядженні суду відсутні відомості про створення відповідачем будь-яких перешкод в реалізації батьківських прав позивача.
Крім того, допитана у судовому засіданні малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суду пояснила, що бажає проживати разом із батьком, мама щодо цього не заперечує.
Разом з тим, суд враховує, що обґрунтування позовної заяви та надані стороною позивача пояснення свідчать про спрямованість позовної вимоги про визначення місця проживання дитини з батьком на майбутнє, тобто на той можливий (ймовірний) випадок коли дійсно виникне спір щодо місця проживання дитини, а тому такий позов не може бути задоволений, адже завданням цивільного судочинства є захист тільки порушених, невизнаних чи оспорюваних прав особи. Для захисту права суду необхідно встановити факт його порушення, а чи відбудеться це у майбутньому невідомо.
З наведених мотивів суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 81, 263 ЦПК України, на підставі ст.ст. 19, 160, 161 СК України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Луцької міської ради, Виконавчий комітет Луцької міської ради про визначення місця проживання дитини - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: невідомо.
Третя особа: Служба у справах дітей Луцької міської ради, адреса: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 21.
Третя особа: Виконавчий комітет Луцької міської ради, адреса: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 19, код ЄДРПОУ 04051327.
Повний текст рішення складений 29 листопада 2024 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області В.П. Пушкарчук