Справа № 161/18059/24
Провадження № 2/161/4773/24
(заочне)
28 листопада 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Пушкарчук В.П.
при секретарі - Швед Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
27.09.2024 року ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» (далі - ПрАТ «УТСК») через свого представника звернулося до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування якої зазначивши, що 15.06.2022 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-209508935, за яким було застраховано належний останній транспортний засіб Renault, д.н.з. НОМЕР_1 . 15.04.2023 року в м. Луцьку по вул. Карпенка-Карого, 17, відбулася ДТП за участі забезпеченого автомобіля, яким на той момент керував ОСОБА_1 та автомобіля Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.05.2023 року відповідача було визнано винним у вказаній ДТП, а також встановлено, що останній відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння під час оформлення адміністративних матеріалів. Як наслідок, потерпілий звернувся до страховика ПрАТ «УТСК» із заявою про страхове відшкодування. На підставі зібраних документів ОСОБА_3 було виплачено суму страхового відшкодування, загальний розмір якої склав 14533,56 грн. З огляду на положення пп. в) п. 38.1.1 ст. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», до позивача перейшло право регресної вимоги. Враховуючи наведене, просить суд, стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «УТСК» у порядку регресу витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування, в сумі 14533,56 грн., а також судові витрати по справі.
Представник позивача до початку судового засідання подав заяву про розгляд справи у його відсутності, просив позов задовольнити. Щодо ухвалення заочного рішення суду не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про день, час, місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позовну заяву від нього на адресу суду не надходили.
Слід зауважити, що відповідачу достовірно було відомо про наявність даного судового провадження, про що свідчить подане ним клопотання про причини неявки у судове засідання, яке було призначене на 29.10.2024 року.
Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.
Враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 15.06.2022 року між ОСОБА_2 та ПрАТ «УТСК» було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс № ЕР-209508935), предметом якого було страхування транспортного засобу Renault Megane Scenic, д.н.з. НОМЕР_1 . Строк дії полісу з 15.06.2022 року по 14.06.2023 року включно.
15.04.2023 року о 06:49 год. в м. Луцьку по вул. Карпенка-Карого, 17, відбулася ДТП за участі автомобіля Renault Megane Scenic, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження з матеріальними збитками. Крім того, під час оформлення адміністративних матеріалів відповідач відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Зазначені вище обставини були встановлені постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.05.2023 року у справі № 161/6362/23, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Із наведеного слідує, що між неправомірними діями ОСОБА_1 та заподіянням власнику автомобіля Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_2 , матеріальних збитків є причинно-наслідковий зв'язок.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічно згідно з ст. 27 ЗУ «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому в порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до пп. в) п. 38.1.1. ст. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо, зокрема, він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Верховний Суд у постанові від 24.03.2021 року у справі № 523/3212/19 (провадження №61-12680св20) прийшов до правового висновку, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
На підставі зібраних документів ПрАТ «УТСК» було виплачено ОСОБА_3 страхове відшкодування, розмір якого склав 14533, 56 грн.
З огляду на зазначене вище, суд вважає доведеним, що у зв'язку з проведенням страхової виплати за Полісом № ЕР-209508935 від 13.09.2022 року, та у зв'язку з вчиненням ОСОБА_1 розглядуваної ДТП за існування факту, передбаченого пп. г) п. 38.1.1. ст. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», до ПрАТ «УТСК» перейшло право регресної вимоги до відповідача на суму 14533,56 грн.
Варто зауважити, що розмір виплаченого позивачем страхового відшкодування потерпілому стороною відповідача в жодній мірі не оспорювався, на його спростування будь-які докази суду не надані, а тому у суду відсутні будь-які правові підстави ставити під сумнів надані на його обгрунтування докази.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «УТСК» у порядку регресу витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування в розмірі 14533,56 грн.
Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З вищевикладеної норми закону слідує, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по справі в розмірі 3028 грн. понесені останнім при сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 77-81, 137, 141, 247, 259, 263-268, 280, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" у порядку регресу витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування в розмірі 14533 (чотирнадцять тисяч п'ятсот тридцять три) грн. 56 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" судовий збір у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: Приватне акціонерне товариство "Українська транспортна страхова компанія", адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 77, код ЄДРПОУ: 22945712.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений 28 листопада 2024 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області В.П. Пушкарчук